Закінчення навчального року для українських студентів

Вищі навчальні заклади закінчуватимуть навчальний рік у дистанційному режимі. Причиною такої ситуації стало епідеміологічне становище з коронавірусом в Україні.

Цю інформацію повідомила в інтерв'ю радіо “Свобода” виконувачка обов'язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій. Державна установа направила до всіх вищих навчальних закладів рекомендовані листи зі вказівками про закриття навчального року дистанційно. 

Наразі викладачі працюють зі студентами в режимі онлайн. Міністерство рекомендувало підійти до процесу навчання з усією серйозністю та організовано, дотримуючись передбачених раніше строків складання іспитів. Проте, якщо епідеміологічна ситуація в країні зміниться та будуть зняті карантинні обмеження, то, звичайно, сесії проходитимуть в аудиторіях навчальних закладів. Аналогічним способом проводитимуться випускні іспити в українських вишах. 

Навчальний процес в умовах пандемії завершиться таким чином:

  • Студенти вузів, які не випускаються, завершать свій навчальний рік за попереднім графіком, як і планувалося.
  • Сесії в університетах проводитимуться в дистанційному форматі за затвердженим раніше планом. Якщо студент не матиме змоги виконати обов'язкові роботи дистанційно — вуз зобов'язаний перенести їх на наступний рік навчання.
  • Випускники захищатимуть дипломні роботи і складатимуть державні іспити  дистанційно за винятком єдиного державного кваліфікаційного екзамена й атестації для отримання ступеня доктора.
  • Державну підсумкову атестацію анулювали взагалі.
  • Зовнішнє незалежне оцінювання планують провести в кінці травня, хоча допускають варіант зміщення дати.

Що стосується особливостей вступу до вищих навчальних закладів України для мешканців Донбасу та Кримського півосторова, то вони можуть звернутися до спеціальних центрів. Тобто, абітурієнтам для вступу до вузу необхідно зв'язатися з навчальним органом “Донбас-Україна” або “Крим-Україна”, подати декларацію та пройти всі передбачені процедури.

                                       Конкурс від сайту Kasta.ua

Талановитим і творчим студентам сайт Kasta.ua дає можливість під час карантину проявити себе та взяти участь у конкурсі студентських есе. Тему обрали найактуальнішу сьогодні — «Карантин і криза — виклик чи нова можливість для України?». Учасникам пропонується викласти власну думку та зробити висновки щодо ситуації, яка виникла в нашій країні.

За найкращі роботи переможці отримають грошову винагороду. Компанія Kasta розподілить призові кошти між трьома учасниками та їхніми кураторами:

1 місце оцінюється в 16 000 гривень;
2 місце — 14 000 гривень;
3 місце — 10 000 гривень. 
У ситуації, коли більшість українців змушені залишитися без коштів, це чудова можливість для талановитих людей чесним і справедливим шляхом виграти чималу суму. 


                                                Умови написання есе

Конкурсант може обрати своїм керівником чинного викладача вищого навчального закладу. Педагоги, які наразі не працюють, не можуть бути кураторами учасників. Вибір наставника є обов'язковою умовою конкурсу — есе, написані без куратора, не прийматимуться.

Взяти участь у конкурсі може студент будь-якого українського вузу, запропонувавши до розгляду одну написану роботу, в якій викладе своє бачення ситуації з коронавірусом та проявить аналітичні здібності, зробивши обдумані висновки. 

Куратор може взяти під свою опіку до семи виконавців. Його основне завдання — направляти студентів у правильне русло, контролювати дотримання умов та слідкувати за вчасним виконанням роботи кожного з них. 

Протягом усіх етапів конкурсу умови залишатимуться незмінними, тому студентам не варто хвилюватися, що вже створений твір доведеться переписувати. Немає обмежень щодо мови написання есе — обрати можна ту, якою найзручніше висловити власні думки щодо ситуації, яка виникла в державі. Максимальний розмір твору — 5 сторінок. 

Окрім самого есе, не варто забувати про супровідний лист, в якому необхідно зазначити відомості про автора та куратора. Матеріали потрібно відправити до 20 травня.

Партнерський матеріал


19.05.2020 8524
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

375
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

430
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1694
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1414
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1371 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1249

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

453

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

532

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

770

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1821
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

204
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1258
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

743
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

195
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1427
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1008
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1565 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

380
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

528
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1212
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1516
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1020