Зайві антибіотики: Супрун розповіла про розумний підхід у лікуванні COVID-19

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, українці почали приймати антибіотики у 3,5 раза частіше. Це, безумовно, є наслідком того, що лікарі почали частіше виписувати антибіотики пацієнтам з легким перебігом COVID-19 без нагальної потреби для “перестраховки”.

Про це пише ексочільниця МОЗ Уляна Супрун, інформує Фіртка.

Водночас самі пацієнти, призначають собі антибіотики також, коли мають COVID-19, і без консультації з лікарем п’ють ці ліки “про всяк випадок”. Ситуацію погіршує те, що антибіотики можна придбати в будь-якій аптеці без рецепта лікаря.


Чому це відбувається?

Передусім, бо пацієнтам складно повірити у те, що специфічного лікування COVID-19 не існує. Це працює на додачу до усталеного уявлення, що “якщо я хворію, то маю пити пігулки!”. І байдуже, що вони не мають ефективності чи можуть спричинити побічні дії чи небезпечні ускладнення. Головне щось робити. Це яскравий приклад когнітивного упередження, яке називається “commission bias” — коли люди впевнені, що краще робити що-небудь, ніж не робити нічого. https://bit.ly/36trMx0

Саме тому у разі хвороби “зробити КТ” чи “пропити антибіотик” здається більш рішучою дією, ніж просто залишатися вдома, пити багато рідини та відпочивати.

Це когнітивне упередження притаманне й медикам. Зараз лікарі частіше стикаються з вибором прописати чи не прописати лікування. І, як бачимо зі збільшенням кількості вживання антибіотиків, схильні обирати першу опцію. Знову ж таки, у ситуації з COVID-19 лікарям складно усвідомити, що умовна бездіяльність (наприклад, не виписати ліки), значно краща і безпечніша для пацієнта, ніж швидка дія (виписати ліки, аби було хоч якесь лікування). Це веде до непотрібних призначень ліків чи процедур, які зараз масово відбуваються не лише в Україні, а й у всьому світі. Що робити?<Дуже зважено та стримано підходити до призначення лікування.

Зараз говорять про підхід “sensible medicinе”. https://bit.ly/3eRLAhp

Цей підхід пропонує ретельний та уважний погляд на доступні варіанти лікування та їхню ефективність, зокрема включає обов’язковий суворий аналіз наукових даних. Це своєрідний баланс між дією та бездіяльністю, а також вивченням наукових даних щодо того чи іншого лікування.

Такий підхід особливо важливий у ситуації з COVID-19 — коли є велика кількість пацієнтів, які захворіли, водночас надшвидко з'являються нові результати наукових досліджень, не всі з яких є надійними. Особливо “sensible medicinе”, стосується лікування тяжкого перебігу хвороби, коли від лікування залежить чи житиме пацієнт чи ні, і є спокуса застосувати експериментальне лікування, аби його врятувати, попри інші ризики цього лікування.Це не означає, що лікуючи важкохворого пацієнта, взагалі нічого робити не потрібно.

Робити потрібно, але з усвідомленням того, які це може мати наслідки, та обирати той варіант лікування, який має найвищу наукову обґрунтованість, доцільність використання, а головне — не принесе шкоди пацієнту.


Як виглядає і на чому базується “sensible medicinе” у лікуванні COVID-19?

Перш за все, важливо усвідомити, що специфічного ефективного лікування COVID-19 не існує.

На сьогодні обмежена кількість препаратів показала ефективність у лікуванні важких форм COVID-19. До всього, ця ефективність у порівнянні з не прийомом цих препаратів була дуже незначною. Вже не кажучи, про побічні дії цих препаратів. Це розуміння допоможе більш стримано ставитися до нових методів лікування та не чекати від них “чуда”. 

  • Прийняти стратегію, що потрібно (майже) нічого не робити. Це може бути складно усвідомити лікарям через ті ж когнітивні упередження та складну ситуацію з пацієнтами, яким хочеться допомогти, навіть попри сумнівну ефективність і небезпеку того чи іншого препарату.
  • Підхід “sensible medicinе” визнає, що необґрунтоване втручання при експериментальному лікуванні (поза клінічними дослідженнями) може принести більше шкоди, ніж користі. На це треба зважати під час вибору методики лікування.
  • Підхід “sensible medicinе” закликає лікарів підвищити рівень стандартної допомоги за пацієнтами, тобто підтримуючого лікування — наприклад, належного доступу до кисню чи підтримку певних позицій для покращення дихання. Такий догляд також передбачає увагу до хронічних хвороб пацієнта — цукрового діабету чи серцево-судинних хвороб, які кардинально підвищують шанси мати серйозні ускладнення та померти.

Важливо зосереджуватися на високоякісних доказах, а не наукових “сенсаціях”. Зараз мало не щодня з'являються нові наукові дані з досліджень щодо лікування COVID-19, не всі з них є неупередженими, чи проведені за адекватною методологією. У цьому потоці інформації важливо покладатися лише на найбільш якісні дані, бажано рандомізованих контрольованих досліджень. Ще важливіше — не відставати від темпів появи нової наукової інформації з високою доказовістю та не випереджувати наукові докази швидкими необґрунтованими діями. Приклади останнього, це включення препарату гідроксихлорохін в протоколи лікування COVID-19 МОЗ України, коли ще жодне дослідження не показало його ефективності, та й ще не в межах клінічних досліджень. https://bit.ly/30S4HTp Або ж закупівля та розподіл препарату ремдесивір, коли по факту вже з’явилися дані, що цей препарат не показує особливої ефективності. https://bit.ly/2UfUiN3

В Україні ситуацію з неконтрольованим застосуванням ліків також посилюють думки деяких поважних “медиків-світил”, які діляться ними на широкий загал. Часто такі люди мають альтернативну думку щодо запобігання чи лікування хвороб, зокрема й COVID-19, яку обґрунтовують виключно власним досвідом чи слабкими даними з сумнівних досліджень, а не якісними науковими даними чи клінічними настановами. Ось лише один з таких прикладів, який детально розібрав MED GOblin https://bit.ly/3loZhqO
 

Тож як пацієнт:
  • Не призначайте собі самостійно лікування будь-якими препаратами (антибіотиками також)
  • Не вимагайте у вашого лікаря прописати вам що-небудь, аби пропити - Не лікуйтеся сумнівними ліками, назви яких ви побачили десь в мережі, навіть якщо вони були згадані у дописі поважного лікаря - Перепитуйте у свого лікаря, чому саме він чи вона призначили вам таке лікування — це абсолютно нормально

Як лікар:

  • Вивчайте наукові докази, вимагайте проведення адекватних клінічних досліджень та базування протоколів лікування на їхніх результатах.
  • Не поширюйте назви ліків для лікування COVID-19 публічно у своїх дописах чи інтерв’ю.
  • Відмовтеся від прописування антибіотиків всім пацієнтам підряд. Пояснюйте пацієнтам чому їм не потрібен антибіотик, якщо вони наполягають на їхньому призначенні.
  • Застосовуйте підхід “sensible medicinе”, як у лікуванні легкого, так і тяжкого перебігу хвороби. Зважайте на ефективність, ризики та безпечність того чи іншого лікування. І пам’ятайте, що умовна бездіяльність, може бути значно ефективніша і безпечніша для пацієнта, ніж дія.

У ситуації з COVID-19 нам всім важливо зберігати здоровий глузд, стриманість та розуміння. Лише так ми зможемо адекватно і зважено реагувати на цей виклик для глобального здоров’я та зрештою захистити себе та своїх близьких.


Читайте також: Як відновитися після тяжкого перебігу COVID-19


12.11.2020 2702
24.01.2023
Тетяна Дармограй

Втеча з дому — це найчастіше протест дитини. Згідно зі статистикою, лише у 2022 році на Прикарпатті розшукували понад 180 дітей. На щастя, правоохоронці усіх знайшли та повернули батькам. 

597
16.01.2023
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, як зберегти подружній союз, що символізує собою таїнство вінчання та як жити в сім’ї згідно з Божими заповідями.

5226
06.01.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікаркою-терапевтом, дієтологинею Тетяною Чевалюк та дізналась, як не переїдати під час святкових застіль, як харчуватись людям, які дотримувались посту та чим допомогти організму після свят.  

1352
03.01.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які обов’язки у призовників, військовозобов’язаних і резервістів та що нового передбачає порядок.  

5571
30.12.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки дізналась, як новини впливають на людину, її стан та емоції та як в сьогоденні читати новини без шкоди для психічного здоров'я.

1539
25.12.2022
Тетяна Дармограй

Думки українців щодо відзначення свят під час війни розділилися. Одні вважають, що святкування не на часі, інші — навпаки стверджують, що сьогодні людям необхідні тихі та сімейні відзначення свят, які є частиною життєвої рутини.

1912

Потенціал енергетичних запасів і підземних сховищ газу України для забезпечення надійного резервного джерела природного газу для країн Європи, включно з Великобританією. Розкриття потенціалу Лондона, як світової фінтех-столиці, для сприяння широкомасштабним інвестиційним проєктам у цій сфері та створення мережевої платформи для співпраці та процвітання компаній в Україні та Великобританії.

844

Нова українська школа стартувала влітку 2016 року з розробки й затвердження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової освіти. "Зображення" бажаного випускника НУШ: особистість, патріот та інноватор. Задля досягнення поставлених завдань освіта має стати інклюзивною та компетентнісно орієнтованою.

1158

Через безліч фільмів та подорожей ми познайомилися з так званим «європейським» або «американським» Різдвом, де поміж красивих гірлянд не видно жодної згадки про Христа. Різдво Христове без Христа! 

1158

Що ми, як головний бенефіціар перемоги порядку над хаосом, демократії над деспотією, зможемо запропонувати світу? Світу, який з величезною цікавістю зараз спостерігає за колишньою для себе «терра інкогніта», яку більшість колись не змогли б знайти на глобусі? Яким ми бачимо розвиток України, її місце у світовому поділі праці?

1422
25.01.2023

Всім відома фраза "краще не їсти після шести вечора". Багато людей дотримуються цього правила, особливо, коли намагаються схуднути. Але чи може сон натщесерце погано вплинути на самопочуття? Читайте, чи можна лягати спати голодним.  

255
20.01.2023

Пропонуємо підбірку продуктів, які допоможуть зберегти здоров'я у таких несприятливих для організму погодних умовах та зміцнити імунітет.

532
12.01.2023

Головне завдання після святкових застіль – розвантажити всі "втомлені" органи та системи організму. 

860
24.01.2023

Коли подружжя переживає кризові моменти у сім’ї – слід прийти на розмову чи то до священника, чи до духівника, чи хорошого психолога, оскільки є різні ситуації й відповідно різні ділянки компетенції.

257
18.01.2023

19 січня за юліанським календарем українці святкують Водохреще. Цього дня є безліч різних традицій, безпосередньо пов'язаних з водою.

571
10.01.2023

Спільної комісії Української греко-католицької церкви та Православної церкви України, яка працюватиме над реформою церковного календаря, поки немає, але будь-які рішення церкви ухвалюватимуть спільно.  

1015
03.01.2023

Цьогоріч в Івано-Франківській територіальній громаді більшість релігійних громад відзначатимуть Різдво 7 січня.  

1751
26.01.2023

Ні обіцянок, ні пробачень! Віктор Павлік у п’ятницю заспіває в Івано-Франківську кращі хіти на підтримку ЗСУ. Для франківців Віктор Павлік співатиме у п’ятницю, 27 січня, о 19.00 год в «Арена-центрі».

197
25.01.2023

Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Німеччини й США за рішення надати Україні танки Leopard 2 і M1 Abrams, зазначивши, що провідне значення тепер має їхня кількість та швидкість постачання.  

236
20.01.2023

Голова грузинської провладної партії виступив за відновлення прямого авіасполучення між Тбілісі та москвою.  

455
15.01.2023

Значно покращилося сприйняття Уряду та Верховної Ради.

630
09.01.2023

У цілому абсолютна більшість (84%) українців зберігають переконаність, що влада не збирається і не піде на неприйнятні компроміси з Росією.  

880