Зайві антибіотики: Супрун розповіла про розумний підхід у лікуванні COVID-19

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, українці почали приймати антибіотики у 3,5 раза частіше. Це, безумовно, є наслідком того, що лікарі почали частіше виписувати антибіотики пацієнтам з легким перебігом COVID-19 без нагальної потреби для “перестраховки”.

Про це пише ексочільниця МОЗ Уляна Супрун, інформує Фіртка.

Водночас самі пацієнти, призначають собі антибіотики також, коли мають COVID-19, і без консультації з лікарем п’ють ці ліки “про всяк випадок”. Ситуацію погіршує те, що антибіотики можна придбати в будь-якій аптеці без рецепта лікаря.


Чому це відбувається?

Передусім, бо пацієнтам складно повірити у те, що специфічного лікування COVID-19 не існує. Це працює на додачу до усталеного уявлення, що “якщо я хворію, то маю пити пігулки!”. І байдуже, що вони не мають ефективності чи можуть спричинити побічні дії чи небезпечні ускладнення. Головне щось робити. Це яскравий приклад когнітивного упередження, яке називається “commission bias” — коли люди впевнені, що краще робити що-небудь, ніж не робити нічого. https://bit.ly/36trMx0

Саме тому у разі хвороби “зробити КТ” чи “пропити антибіотик” здається більш рішучою дією, ніж просто залишатися вдома, пити багато рідини та відпочивати.

Це когнітивне упередження притаманне й медикам. Зараз лікарі частіше стикаються з вибором прописати чи не прописати лікування. І, як бачимо зі збільшенням кількості вживання антибіотиків, схильні обирати першу опцію. Знову ж таки, у ситуації з COVID-19 лікарям складно усвідомити, що умовна бездіяльність (наприклад, не виписати ліки), значно краща і безпечніша для пацієнта, ніж швидка дія (виписати ліки, аби було хоч якесь лікування). Це веде до непотрібних призначень ліків чи процедур, які зараз масово відбуваються не лише в Україні, а й у всьому світі. Що робити?<Дуже зважено та стримано підходити до призначення лікування.

Зараз говорять про підхід “sensible medicinе”. https://bit.ly/3eRLAhp

Цей підхід пропонує ретельний та уважний погляд на доступні варіанти лікування та їхню ефективність, зокрема включає обов’язковий суворий аналіз наукових даних. Це своєрідний баланс між дією та бездіяльністю, а також вивченням наукових даних щодо того чи іншого лікування.

Такий підхід особливо важливий у ситуації з COVID-19 — коли є велика кількість пацієнтів, які захворіли, водночас надшвидко з'являються нові результати наукових досліджень, не всі з яких є надійними. Особливо “sensible medicinе”, стосується лікування тяжкого перебігу хвороби, коли від лікування залежить чи житиме пацієнт чи ні, і є спокуса застосувати експериментальне лікування, аби його врятувати, попри інші ризики цього лікування.Це не означає, що лікуючи важкохворого пацієнта, взагалі нічого робити не потрібно.

Робити потрібно, але з усвідомленням того, які це може мати наслідки, та обирати той варіант лікування, який має найвищу наукову обґрунтованість, доцільність використання, а головне — не принесе шкоди пацієнту.


Як виглядає і на чому базується “sensible medicinе” у лікуванні COVID-19?

Перш за все, важливо усвідомити, що специфічного ефективного лікування COVID-19 не існує.

На сьогодні обмежена кількість препаратів показала ефективність у лікуванні важких форм COVID-19. До всього, ця ефективність у порівнянні з не прийомом цих препаратів була дуже незначною. Вже не кажучи, про побічні дії цих препаратів. Це розуміння допоможе більш стримано ставитися до нових методів лікування та не чекати від них “чуда”. 

  • Прийняти стратегію, що потрібно (майже) нічого не робити. Це може бути складно усвідомити лікарям через ті ж когнітивні упередження та складну ситуацію з пацієнтами, яким хочеться допомогти, навіть попри сумнівну ефективність і небезпеку того чи іншого препарату.
  • Підхід “sensible medicinе” визнає, що необґрунтоване втручання при експериментальному лікуванні (поза клінічними дослідженнями) може принести більше шкоди, ніж користі. На це треба зважати під час вибору методики лікування.
  • Підхід “sensible medicinе” закликає лікарів підвищити рівень стандартної допомоги за пацієнтами, тобто підтримуючого лікування — наприклад, належного доступу до кисню чи підтримку певних позицій для покращення дихання. Такий догляд також передбачає увагу до хронічних хвороб пацієнта — цукрового діабету чи серцево-судинних хвороб, які кардинально підвищують шанси мати серйозні ускладнення та померти.

Важливо зосереджуватися на високоякісних доказах, а не наукових “сенсаціях”. Зараз мало не щодня з'являються нові наукові дані з досліджень щодо лікування COVID-19, не всі з них є неупередженими, чи проведені за адекватною методологією. У цьому потоці інформації важливо покладатися лише на найбільш якісні дані, бажано рандомізованих контрольованих досліджень. Ще важливіше — не відставати від темпів появи нової наукової інформації з високою доказовістю та не випереджувати наукові докази швидкими необґрунтованими діями. Приклади останнього, це включення препарату гідроксихлорохін в протоколи лікування COVID-19 МОЗ України, коли ще жодне дослідження не показало його ефективності, та й ще не в межах клінічних досліджень. https://bit.ly/30S4HTp Або ж закупівля та розподіл препарату ремдесивір, коли по факту вже з’явилися дані, що цей препарат не показує особливої ефективності. https://bit.ly/2UfUiN3

В Україні ситуацію з неконтрольованим застосуванням ліків також посилюють думки деяких поважних “медиків-світил”, які діляться ними на широкий загал. Часто такі люди мають альтернативну думку щодо запобігання чи лікування хвороб, зокрема й COVID-19, яку обґрунтовують виключно власним досвідом чи слабкими даними з сумнівних досліджень, а не якісними науковими даними чи клінічними настановами. Ось лише один з таких прикладів, який детально розібрав MED GOblin https://bit.ly/3loZhqO
 

Тож як пацієнт:
  • Не призначайте собі самостійно лікування будь-якими препаратами (антибіотиками також)
  • Не вимагайте у вашого лікаря прописати вам що-небудь, аби пропити - Не лікуйтеся сумнівними ліками, назви яких ви побачили десь в мережі, навіть якщо вони були згадані у дописі поважного лікаря - Перепитуйте у свого лікаря, чому саме він чи вона призначили вам таке лікування — це абсолютно нормально

Як лікар:

  • Вивчайте наукові докази, вимагайте проведення адекватних клінічних досліджень та базування протоколів лікування на їхніх результатах.
  • Не поширюйте назви ліків для лікування COVID-19 публічно у своїх дописах чи інтерв’ю.
  • Відмовтеся від прописування антибіотиків всім пацієнтам підряд. Пояснюйте пацієнтам чому їм не потрібен антибіотик, якщо вони наполягають на їхньому призначенні.
  • Застосовуйте підхід “sensible medicinе”, як у лікуванні легкого, так і тяжкого перебігу хвороби. Зважайте на ефективність, ризики та безпечність того чи іншого лікування. І пам’ятайте, що умовна бездіяльність, може бути значно ефективніша і безпечніша для пацієнта, ніж дія.

У ситуації з COVID-19 нам всім важливо зберігати здоровий глузд, стриманість та розуміння. Лише так ми зможемо адекватно і зважено реагувати на цей виклик для глобального здоров’я та зрештою захистити себе та своїх близьких.


Читайте також: Як відновитися після тяжкого перебігу COVID-19


12.11.2020 4488
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

414
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1660
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1402
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1338 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1236
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7360

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

420

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

522

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

757

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1794
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

172
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1234
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

729
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

178
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1411
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

993
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1549 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

361
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

468
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1201
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1495
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

999