Коли п’ять років тому я перебувала у Даждьбожій святині у селі Богоявленському на Кіровоградщині, то зустріла там волхва Ясуня (Яценка), якого ще за радянщини репресували за знахарство, а у 90-их роках Ясунь спорудив два Рідновірські Требовища в південних орійських землях. Цей поважний (і як тепер розумію яснобаченний) волхв сказав мені, що звільнення України відбудеться за законами річної Сварги-Коловороту, тобто у точній відповідності з прадавнім календарем предків-оріїв.
Ясунь звернув мою увагу на те, що волелюбні зрушення українського народу відбуваються на Калету – у кінці листопада. У наших пращурів Калета був, серед іншого, Богом долі. Як відомо тим українцям, які не втратили зв’язку з предковими традиціями, на Калету випікають круглий хліб, що є символом сподівання на повернення сили Сонця.
«Надія народиться на Калету», - пророче казав Ясунь.
В листопаді 2013 року я не здивувалась, коли здвиг революції припав саме на дні Калети. Це ж веселе парубоче свято, яким минулого року став перший Майдан – «дискотечний». На Калету українці ніби розправляють затерплі від рабства плечі, струшують ними, наганяючи страх на ворогів.
«Дана поведе нарід за собою», - казав Ясунь. Нинішнього року рідновірське Водосвяття (день Богині Дани), яке співпало з християнською водохрещею – 19 січня – почалось правдиве зрушення народу, коли майданну «дискотеку» з русланками, лесиками та богданчиками заступив Майдан Військового Чину, коли новітнє козацтво (під різними назвами) вступило в бій з темною ордою чужинців і манкуртів.
Тут також присутня символіка, адже беркут це є знаний з історії угорський Туруль, кігті якого розтерзали українськіорійські Карпати у 895 році за християнським численням, коли мадяри під проводом беркута-Туруля прорвались крізь Верецький перевал, залишаючи за собою ріки орійської крові та сплюндровані вівтарі-требовища Наших Предків. Тепер «Беркут» терзає святі тіла захисників Майдану, знову хоче орійської крові.
Далі Рідновірський календар, за словом Ясуня, показує нам майбутні віхи звільнення українців. Вже у лютому Сварга піднімається над обрієм у сильному сонці. 21 лютого маємо день, коли славитимемо Весняного Стрибога.
Знаю, що саме в Стрибожий день козаки з майдану знов підуть на штурм ворожого Печерського горба (а точніше – Щекової (Змієвої) гори, де завше,від часів Кия, сиділи змії-гнобителі українців).
А на 9 березня (що небуденно співпадає з 200-літтям Пророка Тараса Шевченка) за Рідновірським календарем припадає День Жертви на воскресіння Матері-Землі. В цей день буде принесена Велика Очищувальна Жертва за Україну,з якої повстане перемога. Це буде важкий день, день битви і день втрат, і будуть тоді і сльози і радість. Через цей перевал мусимо пройти, за ним відкриється нам дорога до Волі.
23-26 березня, на свято Ярила-Сонця ми вже будемо вільні, будемо святкувати перемогу над Темрявою і судитимо ворогів. А з брехливих Лжевождів (яких є три, як три голови у Змія Горинича) спаде їхня приваблива машкара і всі побачать їх смішними і продажними за їхньою суттю.
15 квітня – день Перуна-воїна (що відповідає римському Марсу). В цей день може статися напад ворожого війська на Україну, але я думаю, що в цей день народиться правдива, заснована на козацьких традиціях і славнях, Українська Армія.
23 квітня відбудеться Схід Сварги на Небосхил Оріяни-України. Світ заніміє від подиву і захоплення, побачивши могуть України, яка явить і Заходу і Сходові світанок нового світу.
Так пророчив Ясунь, так збувається нині.
