З 1 вересня 2027 року в Україні розпочнеться впровадження третього етапу реформи Нової української школи — старшопрофільної. Саме до цього етапу нині активно готуються громади, освітяни та Міністерство освіти і науки.
Під час візиту до Івано-Франківської області заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова пояснила Фіртці, у чому полягає логіка змін, чому реформа не передбачає закриття шкіл і які міфи найчастіше супроводжують її обговорення.
Навіщо МОН проводить регіональні зустрічі?
За словами Надії Кузьмичової, ключова мета візиту — налагодити глибоку комунікацію з усіма цільовими аудиторіями в межах підготовки до впровадження старшопрофільної школи. Йдеться не лише про керівників громад і освітян, а й про батьків та самих учнів, для яких ці зміни й запроваджуються.
Освітні реформи, наголосила посадовиця, неможливо реалізувати швидко або формально. Вони потребують тривалої підготовки, пояснення логіки рішень і можливості для діалогу, адже саме нерозуміння часто стає джерелом опору або страхів.
«Нам важливо, щоб усі учасники освітнього процесу розуміли, як саме зміниться навчання, що це означатиме для конкретної дитини, як трансформується освітній простір і програми, за якими навчатимуться учні», — зазначила Кузьмичова.
Саме тому в межах візиту відбулися зустрічі з головами громад, керівниками відділів управління освіти, вчителями та батьками, що дозволило зібрати загальні запитання, проговорити проблемні моменти та розвінчати поширені стереотипи.
Коли й для кого запрацює профільна старша школа?
Після дев'ятого класу, як і раніше, учні зможуть обрати: продовжити навчання у 10 класі або вступити до закладів професійної освіти.
Профільна старша школа стартує з 1 вересня 2027 року і стосуватиметься учнів, які після базової середньої освіти обиратимуть академічний шлях і плануватимуть вступ до закладів вищої освіти. Навчання для них триватиме три роки — у 10, 11 і 12 класах — і відбуватиметься в академічних ліцеях.
Попри те, що дата здається віддаленою, у МОН наголошують: саме зараз триває критично важливий етап підготовки, адже зміни в освіті не можна впровадити «за місяць». Вони потребують узгоджених рішень на державному, обласному та громадському рівнях.
Академічні ліцеї та гімназії: у чому різниця
Одне з головних завдань реформи — чітко розмежувати функції закладів освіти. Частина з них працюватиме як академічні ліцеї, де учні навчатимуться у 10–12 класах, отримуватимуть профільну підготовку та свідоцтво про повну загальну середню освіту.
Інша частина закладів функціонуватиме як гімназії, зосереджені на початковій і базовій освіті з 1 по 9 клас, та видаватиме свідоцтво про базову середню освіту. При цьому кількість закладів у громадах не змінюється.
«Якщо громада мала десять шкіл, вона й надалі матиме десять закладів освіти, але з різною освітньою місією», — пояснила заступниця міністра.
Міф про закриття шкіл
Один із найпоширеніших страхів — нібито реформа старшої профільної школи передбачає масове закриття закладів освіти. У МОН цю тезу спростовують.
Реформа не передбачає закриття жодної школи. У закладів, за словами Кузьмичової, сформується чіткий фокус: в одних — дати якісну базову освіту, а в інших — підготувати дітей до обрання спеціальності у виші.
Якщо в окремих громадах і виникають питання щодо припинення роботи закладів, то найбільш ймовірна причина — демографічна ситуація, а не зміни у структурі старшої школи.
Чи зміниться навчання для нинішніх дев'ятикласників?
Ще один поширений міф стосується учнів, які вже навчаються за старими стандартами. Йдеться про побоювання, що нинішні дев’ятикласники будуть змушені переходити на 12-річне навчання.
Насправді цього не відбудеться. Учні, які розпочали навчання за старим стандартом, завершать його за тією ж програмою. Вони продовжать навчання впродовж 11 років і випустяться зі школи без зміни тривалості навчання, хоча сам заклад з 2027 року вже матиме статус академічного ліцею.
Чому реформу не можна відтермінувати?
Ідея «поставити реформу на паузу» або відкласти її впровадження в МОН вважають особливо ризикованою. За словами Кузьмичової, освітні реформи на завершальній стадії фактично неможливо зупинити без серйозних наслідків.
В українській системі освіти нині навчається близько 3,5 мільйона дітей, і кожна спроба відтермінування означатиме зламані освітні траєкторії для цілих поколінь. Це, своєю чергою, впливатиме на успішність, подальшу самореалізацію та конкурентоспроможність молоді.
«Реформа не була придумана під час повномасштабного вторгнення. Вона розпочалась у 2017 році, впроваджувалась — у 2018-му. Управлінська задача держави — забезпечити її якісну реалізацію попри виклики війни, дати рівні шанси дітям на якісну освіту та не втратити конкурентну здатність як на українському, так і міжнародному ринку праці.
Світ не буде чекати, поки ми виграємо війну», — наголосила Кузьмичова.
Питання скорочення вчителів і навантаження
Серед освітян часто лунають побоювання щодо можливого скорочення годин або педагогічних ставок.
У МОН зазначають, що типові освітні програми дозволяють формувати педагогічне навантаження в тих самих обсягах, а ключову роль тут відіграють управлінські рішення громад.
Перехід до нової моделі відбуватиметься поступово, без різких кроків. Заклади, які стають академічними ліцеями, поетапно припинятимуть набір до молодших класів, паралельно нарощуючи кількість 10 і 11 класів.
Винятки для гірських і віддалених районів
Чинне законодавство передбачає можливість винятків для громад з особливими умовами. Зокрема, в гірській місцевості або у віддалених населених пунктах академічні ліцеї можуть мати меншу наповненість, а в окремих випадках у їхній структурі можуть тимчасово зберігатися гімназійні чи початкові класи.
Такі підходи є актуальними для Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей і вже враховуються під час формування освітніх мереж.
Про доступність і якість освіти
Окремий акцент реформи — розмежування понять фізичної доступності та доступу до якісної освіти. У сільській місцевості школа може бути розташована поруч, але не мати достатнього кадрового потенціалу чи умов для повноцінного навчання.
За даними МОН, у багатьох селах один учитель викладає кілька предметів, що безпосередньо впливає на якість освіти. Саме цим, а не здібностями дітей, пояснюється нижчий рівень результатів ЗНО та НМТ серед учнів із сільської місцевості.
Підвезення й освітні можливості
Держава щороку інвестує мільярди гривень у шкільні автобуси, що дозволяє організовувати підвезення учнів на відстань до 30 кілометрів. В академічних ліцеях діти отримують доступ до профільного навчання, сучасного освітнього простору, лабораторій і кар'єрних радників.
Саме таке середовище, за словами Надії Кузьмичової, дає учням реальні шанси на успішний вибір майбутньої спеціальності.
«Йдеться про те, що освітні реформи впроваджуються не для того, щоб зберегти потрібну кількість будівель. Тут важливо чи мережа закладів освіти забезпечує не тільки фізичну доступність до школи, але доступність до якісної освіти», — вказала посадовиця.
Як громади готуються до змін?
Наразі близько дві третини громад в Україні вже завершили або перебувають на фінальній стадії формування мережі закладів освіти. Ще близько третини громад продовжують обговорення і потребують додаткової підтримки та консультацій.
При цьому навіть ті громади, які не планують створювати академічні ліцеї, мають офіційно зафіксувати статус своїх закладів як гімназій і передбачити механізми підвезення учнів до академічних ліцеїв.
Пілотування і фінансування
Повноцінне пілотування старшопрофільної школи стартує з 1 вересня 2026 року, а передпілот триває з 2025-го. В Івано-Франківській області вже є ліцеї, які беруть у ньому участь, і очікується збільшення їхньої кількості. Зокрема, до пілотування реформи першою в області зголосилася Бурштинська громада.
Участь у пілоті є добровільною, але передбачає додаткову фінансову підтримку. Заклади-учасники отримують щонайменше 10 мільйонів гривень на оновлення простору та створення сучасного освітнього середовища. Друга хвиля заявок на пілотування ще триває, проте загальна кількість обраних закладів по Україні не перевищуватиме 150. Надія Кузьмичова зазначила 79 затверджених учасників, серед них три заклади — з Івано-Франківщини.
Що означатиме успіх реформи?
2030 рік стане першим роком повного циклу реформи — від 1 до 12 класу. Це означатиме, що в кожній ланці освіти працює цілісна система стандартів, програм, матеріалів і підготовлених середовищ.
Мета реформи — не формальна зміна табличок на будівлях, а реальні зміни на рівні кожної дитини. І, попри війну та виклики, держава не може дозволити собі поставити на паузу майбутнє своїх учнів.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Менше предметів, більше вибору: в Івано-Франківську розповіли, як зміниться старша школа з 2027 року
Старша школа по-новому: все про реформу середньої освіти в Івано-Франківську
