Володимир Єшкілєв: Дихання звіра або Про одну з вистав "Нового театру"

 

Картинки по запросу новий театр івано-франківськ

фото: Галка

 

Незалежно від спалахів і згасань творчості у своїх стінах, Обласний музично-драматичний театр імені І.Франка довгий час залишався у місті театром-монополістом. Тому маніфестування в Івано-Франківську «Нового театру», лідером якого став режисер, актор і викладач Тарас Бенюк, зачепило не лише місцевих театралів.

 

З іншого боку, сказати, що "тусовка" загуділа від пліток та оціночних суджень як старий трансформатор, було б перебільшенням. Що поробиш: нема традицій, нема печенька.

 

Адже раніше альтернативи не виходили за межі стін обласного храму Мельпомени, освяченого виділенням бюджетних коштів. Всі «креативні революції» спалахували там, за лаштунками та дверима офіціальної установи. Місто чуло лише глухе відлуння битв концепцій і генерацій. Місто звикло споживати результат, не втручаючись у процеси.

 

І десь воно мало рацію.

 

Проте, монополії спокушають посполитих до опонування. «Новий театр» вже самою назвою напрошується на протиставлення та порівняння. Для свого позиціонування він обрав низку вистав, з яких виділяється «Спи спокійно».

 

Вихідним матеріалом для неї стала п’єса сучасного англійського драматурга ірландського походження Мартіна МакДонаха «Людина-подушка» (The Pillowman). Її прем’єравідбулася у 2003 і з того часу твір англійця переможна крокує сценами світових театрів, отримуючи визнання навіть в Ірані. «Спи спокійно» уперше презентували у 2014 році в Київському театрі «Сузір’я».

 

Трупа Бенюка скоротила кількість діючих осіб до чотирьох, забравши з твору МакДонаха, певно, найшокуючу сцену з названими батьками. Ці чотири позиції поділили на трьох акторів. Тарас Бенюк взяв на себе двох персонажів – детектива Тупольського та Михала, роль детектива Аріеля дісталася Костянтину Добровольському, а Катуряна – Павлу Кільницькому.

 

Сцена Театру ляльок, обмежена глядацькими стільцями, звузила місце дії до простору екзистенціальної безвиході і зняла дистанцію між акторами і глядачами. Останнє пішло виставі на користь. Вона набула тієї зловісної камерності, в якій пророцтва про неминуче почувають себе напрочуд органічно.

 

А п’єса Мак Донаха і є таким пророцтвом. Вона про те, як реальність (або щось невідоме, яке ми вважаємо реальністю) йде назустріч нашим найпотаємнішим кошмарам. П’єса в чомусь пародіює «Ловця у житі» Селінджера. Проте, якщо Голден Колфілд з роману американського відлюдника мріяв якось рятувати дітей від фарисейського світу дорослих, то герой МакДонаха винайшов конкретний спосіб такого порятунку – щоби діти не мучилися в дорослому майбутньому, він їх вбиває, назавжди зупиняючи у щасливому дитинстві.

 

В кожного з персонажів «Спи спокійно» є своя життєва правда. Драматург свідомо не підказує акторам, де саме і коли саме всі ці «правди» обертаються пастками і прірвами. Це треба вивести зі свого внутрішнього світу.

 

Але ж, якщо у вашій клітці немає звіра, то скільки б ви не відкривали її дверцят, ніхто не відчує дихання, що рветься з хижої пащі.

 

Здається, що в кожного з трьох названих акторів «Нового театру» внутрішні клітки не порожніють. У грі Бенюка відчуваються блукання сили, що звикла являти себе у фронтальній позиції, у впевнених тверезих звуках та довгих напруженнях волі. Кільницький вміє відчути і відтворити той істеричний різновид тілесної та мімічної пластики, який виникає на кордонах творчих і шизоїдних станів, а Добровольський володіє широким діапазоном емоційних тонів та нюансованих демонстрацій чуттєвої темряви.

 

Вони зуміли зберегти на сцені наростаюче напруження, яке однієї миті видобуло з емоційного потоку потрібне. Видобуло те відчуття присутності інферно, яке не сплутати ні з чим – або воно є і віє на тебе холодом неминучості, або ж нічого не зрушує теплих кордонів ігрових умовностей.

 

Я все ж таки пошкодував, що ключова сцена з розіп’ятою дівчинкою перетворилася з дії на описовий монолог. Тим трьом переконливим згущенням дорослої чоловічої енергії, які креслили на сцені Театру ляльок моторошний світ Людини-подушки бракувало відтіненості жіночою пластикою. Все ж таки жіноча і дитяча безвихідь мають свою суверенну безодню, свою енергетику кошмарів.

 

І в тому попередженні про майбутнє, яке розгорнулося у виставі, вона б не стала зайвою.

 

Все ж таки акторам «Нового театру» вдалося подолати нав’язливу літературність сценарного матеріалу, насиченого самодостатніми текстами-притчами і не перетворитися у групу читців і демонстраторів. Це неабияка перемога. І певна заявка на те, що театр зможе дати глядачам те, чого їм бракує – сучасні екзистенційні вистави, що порушують фундаментальні питання буття.

 

Питання, якими живе великий світ, що ніяк не проститься з постмодерном і не збереться з силами для тверезого погляду на прірву під ногами.

 

Необхідно, щоби і в Івано-Франківську, нарешті, второпали – театр двадцять першого століття не є театром чорно-білих плакатів та етнічного ресентименту.

 

Щоби творча конкуренція робила життя цікавішим.              

 

Володимир Єшкілєв, для Фіртки


07.12.2016 1837 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1248
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1059
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1102
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7145
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1760
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2592

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

368

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

609

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1646

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

875
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1112
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

590
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

952
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1274
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

843
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1395 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

983
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37328 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1066
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1315
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

826
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3134 14