Володимир Данів: Корупція – це друга війна на невидимому фронті

Згідно з даними міжнародної антикорупційної організація Transparency International Україна у рейтингу "Індекс сприйняття корупції" посідає 120-е місце серед 180 країн. Серед сусідів гірші показники тільки у Росії.

Явище корупції «живе» у політиці, бізнесі, освіті, охороні здоровя, в системі соціального забезпечення, в силових структура і стало для українців нормою залагодження багатьох питань.   Керівник Івано-Франківського обласного територіального громадського формування із забезпечення громадського порядку та охорони державного кордону Володимир Данів розповів, якими бачить шляхи подолання корупції та як їй протидіяти сьогодні.  

 Охарактеризуйте сучасний стан корупції в Україні?

Посилення бюрократичної складової, «сватівство» і «кумівство», корупційні схеми призначення на вищі посади молодих і енергійних особистостей без досвіду відповідної роботи у тій чи іншій галузі, без належного проходження так званої «обкатки» у тому чи іншому відомстві чи зрештою елементарні речі, одні пологові будинки чого коштують чи влаштування дитини до дитячого садочка не відбудеться без хабара – все це в геометричній прогресії процвітає в Україні. Показовим є досвід Японії, коли ти не можеш бути міністром зв'язку, коли не був листоношею. І тут нам особливо потрібно пам'ятати, що все нове – це добре забуте старе. Необхідно знати історію нашої держави, сусідніх держав, адже усе пізнається у порівнянні, задля того, щоб було цілісне і комплексне бачення того чи іншого питання. Коли ми добре розбираємося, розуміємо і усвідомлюємо процеси глобальної політики іноземних держав, можемо дати відповідь на запитання: чому в тих чи інших державах відбуваються війни. Не знаючи загального, ми не можемо повноцінно знати конкретне. Дедуктивний метод Шерлока Холмса тут як ніколи актуальний.

Можливо знаєте «формулу», яка допоможе подолати явище корупції?

Феноменологія корупції вражає своїми масштабами. Причини, наслідки та перспективи боротьби з цим явищем видаються безрезультатними. Скільки не говорити про корупцію, а вона дедалі сильнішими темпами розвивається, еволюціонує, прогресує. Приймаються різного роду антикорупційні конвенції, концепції, а корупція як була, так і залишається. Намічені шляхи боротьби з нею є безперспективними рівно до тих пір, допоки в людині на внутрішньому рівні не відбудуться переміни.

Що можете скажете не про слова, а реальні речі у напрямку протидії корупції?

Динаміка цього явища настільки велика, що сьогодні корупція заполонила усі сфери суспільної життєдіяльності. Залишається лише від слів і вироблених концепцій та ідей перейти до реальних справ. Лише реальні діла є яскравим свідченням боротьби з корупцією, а на словах можна говорити усе що завгодно. Спочатку потрібно розпочати боротьбу з корупцією у вищих ешелонах державної влади, адже саме дії керівників вищих органів державної влади, породжують дрібну, побутову, місцеву корупцію.

Про корупцію зазвичай не бажають говорити чиновники-корупціонери. Вони усіляко намагаються уникати цієї теми. Водночас особливо цікавим є те, коли, все ж таки, вони набираються сміливості говорити і писати великі мемуари у напрямку висвітлення та розкриття вказаної проблеми, подолання корупції як явища. Стид, ганьба і сором! Це подібно вовкам в овечих шкурах, які уклали прекрасний договір: вовки зобов'язуються не пасти траву на овечих пасовищах, а вівці, своєю чергою повинні віддавати одне ягня зі свого стада задля виконання «такого собі» рівноправного договору. Лисицю ні в якому разі не можна ставити охороняти курей. Вона буде багато говорити і обіцяти, а в реальності вчинятиме зовсім по-іншому – по своїй внутрішній сутності та природі. Щось подібне сьогодні відбувається у нашому суспільстві, де найважливішим має бути створення реальних умов, в яких корупція не змогла б процвітати.

Книги, посібники, монографії та інші дослідження розкривають різносторонню сутність корупції. Втім істина прихована у одній Заповіді Божій – не вкради. І лише Совість є тим внутрішнім лакмусовим папірцем кожної людини, який підкаже: правильно ми вчиняємо чи ні. Зрештою, усе награбоване у гріб з собою не заберемо, чи припустимо завтра воно згорить вогнем незгасним, чи коли нас позбавлять життя за наші ж беззаконня. Тому краще жити «по Совісті». Це – головна ціль нашого життя, що дасть впевненість по житті, харизму лідера, високі людські якості, які сьогодні вже рідко зустрінеш.

Українці кажуть, що вони дають хабарі, бо думають, що це нормально й очікувано – це соціальна деградація суспільства через корупції?

Корупція є механізмом соціальної деградації суспільства та заведення його у такі хащі отупілості та відсталості, коли найкращі з умів залишаються поза кораблем, а гірші й успішніші у його керма. Власне, такі керманичі заведуть нашу державу у таку бездну, з якої потім не вибратись і не вирватись. Народ вже давно сказав прекрасні слова: «Коли сліпий веде сліпого, обидва в яму угодять». Щось подібне і сьогодні відбувається у нашому соціумі, коли чиновники-корупціонери погрузли у «страстях» та «похотях» розповідають як нам жити, а самі на одну йоту не виконують всього задекларованого. Потрібно розпочинати із самого себе, а вже реальні справи будуть свідчити про людину на тому чи іншому поприщі.

Що скажете про корупцію у сфері національної безпеки України?

Національна безпека України знаходиться на межі свого існування та виживання, відбувається її підрив зсередини за допомогою вдало вибудуваних корупційних схем, котрі потрібно руйнувати. Корупційна складова стала нормою державного життя. Зубожіння народу, проблема бідності та знахабнілість чиновників може призвести до непоправних наслідків. Корупція заполонила усі сфери суспільного життя. Це проблема всеукраїнського та світового масштабу. Сьогодні Україна привертає до себе увагу міжнародних партнерів саме нестабільністю державної ситуації та корупційною складовою. Корупція – це друга війна на невидимому фронті, і особливо боляче, що заручниками цієї ситуації є люди, які найчастіше залишаються наодинці з власним горем. Як відомо чужого горя не буває.

Стосовно ефективності державного управління та його взаємозв'язку з корупцією що можете сказати?

Бюрократична та корупційна складова безпосередньо впливають на ефективність державного управління, якісне виконання завдань, прогрес і перспективний розвиток тієї чи іншої галузі. Високі державні посади займають необізнані у державному та правовому житті люди, без досвіду відповідної роботи. Це особливо позначається на кожному жителі нашої країни. Водночас успішний соціально-економічний розвиток держави безпосередньо залежить від глибинного знання процесів механізму державного регулювання, від правильних і виважених управлінських рішень.

Як законодавство регулює попередження корупції?

Сучасне законодавство України вирізняється великою кількістю  норм, які дають надто велику свободу для представників влади, передусім для правоохоронних органів. Законодавство повинно бути не гнучким, а чітким для того, щоб не можна було уникнути відповідальності різними корупційними шляхами. Тому це запитання передусім слід задати як до законодавця, так і до правозастосувача – суду як його останньої інстанції.

Безперечно, меж для вдосконалення немає. Антикорупційне законодавство сьогодні вироблене, воно досить непогане, бракує лише політичної волі чиновників. В той же час допоки ми не зрозуміємо, кожен на своєму місці, що система докорінно, кількісно та якісно повинна змінюватися, допоки при владі будуть старі, закоренілі в корупції чиновники, немає про що вести мову. До влади мають прийти незаангажовані керівники-виконавці, які своїми рішучими, вольовими діями доводитимуть що зроблено кожного дня. Потрібно викручувати руки, загрузлі по лікоть у корупційних схемах, усіляко відсторонювати таких особистостей від «корита», з якого вони вже тривалий час грабують наш народ. Ми маємо зрозуміти, що держава розпочинається з мене особисто. Для прикладу, якщо на моєму городі завелися бур'яни – їх потрібно викорінювати, якщо у моїй хаті завелися гризуни – їх потрібно витравляти, адже є вірогідність того, що в іншому домі вони теж можуть завестись. Мова йде про людей, які вирішили шукати кращої долі закордоном. Тому, виходячи з реальних позицій, лише той є патріотом своєї держави, хто трудиться у міру власних сил і можливостей з максимальною користю для суспільного блага, а не власної кишені, як би важко і складно йому не було; який не відмовляється від своєї держави, як від рідної матері, у найбільш скрутний час. Бо якщо ми усі покинемо наш край у пошуках кращої долі, то про що можна вести мову, про який патріотизм можна говорити? Ми залишимо Батьківщину на розтерзання іншим народам, сусідам, і вона буде ласим кусочком, хорошою здобиччю для усіх недоброчинців. Ми повинні зрозуміти і закарбувати на скрижалях власного серця одне: держава повинна стояти на боці людини, якщо вона хоче справді служити народу, а не на стороні знахабнілих закоренілих чиновників. Усіляко давати розвиватись малому та середньому бізнесу, а не знищувати його на корені шляхом укрупнення монополістів, які вже давно на ринку праці і диктують свої умови, поглинають, як акули, просту людину, яка усіма силами прагне розвиватись на місцевому рівні. Взагалі питання законодавства, що регулює боротьбу з корупцією є окремою темою для обговорення і розкриття всіх аспектів потребує більш детального висвітлення.

Що скажете про розкриття корупційних злочинів? Винні отримують у нас покарання?

Теорія розкриття корупційних злочинів і призначення розумних  покарань за них повинна постійно вдосконалюватися. Світ не стоїть на місці, він шаленими темпами розвивається. Моделювання можливих ситуацій і варіантів виявлення корупції є надзвичайно важливим. Цим самим ми покажемо, що працюємо на випередження, у напрямку стратегічного бачення боротьби з корупцією. Особливу увагу необхідно звернути на культуру поведінки чиновників, котра характеризується високим ступенем поміркованості, обережності та виваженості. Правоохоронні органи повинні чітко усвідомлювати, з ким вони мають справу. А це, як у народі кажуть, «білокомірцева» злочинність, яка потребує мобілізації особливих зусиль і роздумів на шляху виявлення корупційної складової чиновника. Не менш важливим, є також те, щоб розкриття корупційного правопорушення, не носило характеру «розкриття заради розкриття», тобто покращення статистичної звітності, адже, щоб там не говорили керівники правоохоронних органів, а «показникова» система залишилась, так як їхня робота вимірюється за кількістю складених адміністративних протоколів по корупції чи направлених до суду кримінальних проваджень.

Корупція і гроші – це дві невіддільні одна від одної складові. У криміналістиці є прекрасний вислів про те, що гроші мають властивість прилипати до рук, коли вони проходять через них. Задля ефективної боротьби з корупційними злочинами, а також необхідності їхнього виявлення слід застосовувати чіткі і послідовні оперативно-розшукові заходи. Особливу увагу слід приділяти прослуховуванню телефонних розмов осіб, які мають інтерес для антикорупційних органів. Також не менш важливим є кадровий потенціал правоохоронних органів у боротьбі з корупцією, бо значна кількість кримінальних проваджень через неякісний збір матеріалів щодо документування подібних злочинів, особливо стосовно топ корупціонерів, призводить до того, що їх закривають на стадії досудового розслідування або судового розгляду, що у свою чергу породжує позицію більшості про вседозволеність, особливо тим у кого є гроші.