Вloomberg: перекачування СО2 глибоко під воду може допомогти Кореї досягти "чистого нуля"

Газова платформа Donghae у морі. Джерело: Корейська національна нафтова корпорація


За тридцять шість миль від узбережжя Південної Кореї газове родовище Donghae вичерпується. Коли його закриють наступного року, його трубопровід до порту Ульсан може працювати у зворотному напрямку, створивши перший великий азійський резервуар із захопленням вуглецю шляхом впорскування CO2 в скелю під дном моря.

План передбачає щороку зберігати 400 000 тонн викидів вуглекислого газу протягом 30 років, починаючи з 2025 року. Це був би перший великий проєкт Південної Кореї щодо захоплення та зберігання вуглецю (CCS) і міг би стати одним із найбільших у світі.

Але це дорога робота. Ідея зберігання СО2 на виснажених газових родовищах давно стала метою нафтових компаній та інших галузей промисловості, які шукають спосіб компенсувати свої викиди, коли уряди припиняють роботу "забруднювачів". Але витрати зазвичай роблять це непрактичним.
Поки Південна Корея зобов'язується бути вуглецевонейтральною до 2050 року, KNOC буде використовувати порожній резервуар, щоб спробувати продемонструвати, що система може працювати.

"Збір і добування CO2 стане дедалі важливішою технологією для досягнення нами вуглецевої нейтральності до 2050 року", - сказав Лі Хосеоб, керівник групи департаменту CCS KNOC. "Життєздатність проєкту у Східному морі доведе, що він може значно знизити вуглецевий слід країни".

Станом на 2020 рік, згідно з даними Глобального інституту CCS, який сприяє впровадженню цієї технології, ​​в усьому світі встановлена ​​потужність CCS складає лише близько 40 мільйонів тонн на рік.

Міжнародне енергетичне агентство заявило, що CCS повинен буде відігравати "головну роль" у переході до чистого нульового рівня викидів.

Розвинені країни, включаючи США та нафтові компанії, такі як Exxon Mobil Corp та Royal Dutch Shell Plc, пропонують масштабні проєкти CCS як спосіб компенсації викидів.

Спеціальний уповноважений Президента США з питань клімату в Адміністрації Президента Джон Керрі заявив, що "існує величезний інтерес" до цієї технології, тоді як Японія включила її до національного плану "нульових викидів вуглецю" до 2050 року.

У листопаді уряд Великобританії оголосив про план інвестування 1 мільярда фунтів стерлінгів (1,4 мільярда доларів) для будівництва чотирьох проєктів концентрації та кластеру CCS для виведення 10 мільйонів тонн CO2 до кінця десятиліття.

У США Valero Energy Corp. та BlackRock Inc. планують розробити промислову систему трубопроводу для захоплення вуглецю та камеру зберігання з початковою потужністю 5 мільйонів тонн СО2 на рік.

План Південної Кореї допомагає "геотехнічній стабільності", оскільки перекачування СО2 у підземні шари гірських порід врівноважує втрати видобутого газу, заявив Квон Ікюн, професор геоекологічних наук з Національного університету Конгджю, який працює над техніко-економічним обґрунтуванням Дунхае.

Цей метод раніше використовувався енергетичною галуззю для витіснення сирої нафти або газу з пластів шляхом перекачування СО2.

"Зберігання CO2 насправді допомогло б стабілізувати тиск, тому це гарне місце для першого в країні проєкту CCS", - сказав Квон. Родовище Донхе відкрили у 1998 році.

Успіх проєкту визначить швидкість інвестування та розгортання кампанії по всій Південній Кореї, яка прагне мати до 2023 року щороку на континентальному шельфі 4 мільйони тонн ємності для зберігання CO2.

Південна Корея, дев'ята у рейтингу держав за величиною викидів парникових газів, має менше ніж 1% населення світу, але виробляє близько 1,7% викидів СО2.

З огляду на те, що її економіка значною мірою покладається на такі галузі, як металургія та нафтохімія, експерти кажуть, що досягнення нульового значення викидів СО2 до 2050 року є непростим завданням.

Переобладнання офшорної газової платформи виправдовує витрати, оскільки це дає можливість повторно використовувати наявні підводні трубопроводи та вирішити дорогий процес пошуку та розробки альтернативної ділянки в країні. KNOC збирав би CO2 із заводів, у тому числі з нафтохімічної та нафтопереробної промисловості, на іншому кінці трубопроводу в Ульсані.

Навіть маючи ці переваги, вартість залишається високою. Видобуток вуглецю коштує від 60 до 70 доларів за тонну і повинен опускатися нижче 30 доларів, щоб технологія стала більш широко впровадженою, за словами Рю Хо Чжун, головного дослідника Корейського інституту енергетичних досліджень.

Уряди повинні допомогти у фінансуванні проєктів, які залучають приватні компанії, щоб довести технологію та знизити технічні витрати, заявив Квон з Національного університету Конгджу.

Перетворення старих газових родовищ у сховища для запасів вуглецю може мати сенс для країни з високим рівнем технічного потенціалу, але це не буде “срібною кулею”, сказав Террі ван Гевельт, доцент з екологічної стійкості в Університеті Гонконгу. Він вимагає політичної волі уряду та інших зацікавлених сторін, щоб стати вуглецевонейтральними, сказав він.

Інші проблеми включають забезпечення безпечного транспортування та утримання CO2, а це означає, що сховище може протистояти землетрусам, геологічним руйнуванням та витокам зі старих газових свердловин.

Скептики стверджують, що ці витрати та проблеми можуть продовжувати заважати системі ставати комерційно життєздатною.

"CCS схожий на єдинорога, який живе лише в нашій уяві, оскільки це дорого і ризиковано", - сказала Кім Джисеок, спеціаліст з питань клімату та енергетики в Грінпіс у Сеулі. "Зосередження уваги на розширенні відновлюваної енергетики буде більш ефективним способом наближення до нейтральної вуглецевої енергії".

Морська газова платформа Donghae. Джерело: Корейська національна нафтова корпорація

Але оскільки уряди підвищують покарання для компаній, які не змогли зменшити або компенсувати забруднення, рівень витрат, ймовірно, зміниться, зробивши CCS більш привабливим.

"Головною метою CCS є виділення вуглекислого газу, але це також має на меті збереження економічної конкурентоспроможності", - сказав Ю Дунхен, старший науковий співробітник Корейського інституту енергетичної економіки. "Це буде неймовірно важливою технологією в наших перегонах до нульової точки".

за матеріалами Вloomberg


18.05.2021 1304
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1144
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

910
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1037
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7057
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1695
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2464

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

221

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

533

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1569

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

827
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1035
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

540
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

901
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1215
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

775
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1338 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

925
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37265 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

994
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1258
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

752
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2897 13