Віталій Матешко: Якщо за "Рух" не взятись, за кілька років він може розсипатись

 

/data/blog/59540/1bec40d4b3c904b41a6abef5f5d8c20b.jpg

 

Голова міськспорткомітету і президент обласної Федерації легкої атлетики Віталій Матешко розказує, як місто готується до наймасштабнішої міжнародної події в своїй історії, скільки коштуватиме реконструкція стадіону «Рух», а також з якими проблемами стикаються франківські легкоатлети.

 


- Віталію Васильовичу, яким чином міськспорткомітет розставляє пріоритети у своїй роботі з огляду на складне соціально-політичне становище?

- Найголовніше наше завдання – зберегти те, що маємо. Звісно, ми мріємо про стабільне фінансування, бо це та річ, яка допомагає розвиватись, будувати плани, реалізовувати наші ініціативи. Але наразі ми повинні допомагати тим, хто хоче і може рухатись, не спираючись виключно на фінансові вливання. У нас дуже багато відомих тренерів і спортсменів, і наша задача – намагатись допомогти їм або принаймні своєчасно вирішувати будь-які проблеми, які у них виникають. Нам поки вдається тримати ситуацію зі спортом принаймні на задовільному рівні.

Хотілося б, щоб у нашому місті будували сучасні спортивні споруди, сучасні майданчики. Туди би залюбки ходили люди різного віку і займалися би спортом. Якісна спортивна споруда – це теж джерело мотивації, а у нас усе може дійти до того, що інфраструктура кінець-кінцем зноситься.

- Як місто зараз працює над залученням приватного капіталу до спорту?

- Якщо говорити про спортивні заходи, то ми намагаємось шукати меценатів, і до певної мірі нам це вдається. Якщо говорити про передачу певних об’єктів у приватну власність, то тут виникає низка питань. У нас є такий проблемний об’єкт, як стадіон «Рух». Міська рада його відвоювала у попереднього інвестора, і зараз під нього готується новий інвестиційний проект. На папері він практично готовий, але для подачі його потенційним інвесторам – треба ще доопрацьовувати. Цим інтенсивно займається відділ економічних зв’язків нашого міста, і, сподіваюсь, у перспективі цей проект буде публічним і доступним. Місце там унікальне, адже окрім самого стадіону навколо ще є багато територій, де ми би хотіли звести інші спортивні споруди, облаштувавши рекреаційну зону для всіх охочих займатись спортом. Ми хочемо, щоб провести час на стадіоні чи спортмайданчику було модним.

Зараз ми намагаємось стукати у всі двері, щоб знайти кошти під цей проект. Особисто я звертався з пропозицією до Федерації легкої атлетики України, і ми навіть розробили попередній план, який передбачав, що в перспективі на стадіоні «Рух» будуть два базових види спорту – футбол і легка атлетика. А на всіх інших спорудах планується декілька багатофункціональних ігрових майданчиків, пристосованих до занять різними видами спорту.

Пріоритетним об’єктом, звісно, буде стадіон, який має стати центром всієї території. А він зараз у такому стані, що якщо за нього не взятись, то за кілька років він може просто розсипатись. Зараз він підтримується у більш-менш задовільному стані.

«Для реконструкції „Руху” потрібні десятки мільйонів гривень»

- Чи є якісь ідеї щодо того, хто може стати інвестором «Руху»?

- Ідей поки що нема, тому що це серйозний капітал, дуже великі кошти. Не готовий поки що назвати суму, але якщо говорити загалом, то потрібні десятки мільйонів гривень. Лише для того, щоб виготовити проектно-кошторисну документацію, потрібно два мільйони. Якби була стабільна економічна ситуація, я впевнений, охочих вкласти гроші в об’єкт було би немало, і ми би навіть проводили тендер. А зараз люди не дуже поспішають ризикувати і вкладати кошти в стадіон, хоча, я переконаний, він окупиться. По-перше, через те, що там займатимуться багато людей, місце стане популярним, а по-друге, там можна буде проводити не лише спортивні активності, а й концерти та інші заходи. Потрібен лише кваліфікований маркетинговий підхід.

У стадіоні є багато приміщень, які зараз не використовуються, тому що знаходяться у поганому стані. По крайній мірі, взимку там займатись не можна. За першочерговим задумом там мали базуватись спортивні секції, а не торгові точки, які згодом почали там виникати. Зараз і їх нема, бо міськрада прийняла рішення, за якого людина, що хоче орендувати приміщення, має проплатити певну суму коштів у міський бюджет. Відповідно, стадіону тоді нічого не залишається, і дирекція просто не зацікавлена у тому, щоб шукати орендарів. Сподіваюсь, скоро ми вийдемо з цього замкненого кола.

- Можливо, якби в місті була професійна футбольна команда, це би допомогло привабити інвесторів?

- Так, ситуація була би цілком інша. Але футбол сам по собі недешевий. Свого часу міськрада через комітет фізкультури і спорту допомагала футбольному клубу «Прикарпаття» коштами, за які можна було би повноцінно проводити спортивно-масові заходи протягом року. Для нас це величезна сума, а для професійного футбольного клубу – не така значна. Ще одна проблема – що в Івано-Франківську не так багато великих підприємств, які би могли взяти на себе хоча б частково такі витрати. Поповнення міського бюджету ведеться в основному з малого бізнесу.

«Кубок Європи зі спортивної ходьби має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська»

- Які основні проекти у вас зараз в роботі?

- Загалом у нас щомісяця проходять міжнародні змагання – більш або менш чисельні. З найбільших – вісімнадцятий Міжнародний кубок «Вечірній Івано-Франківськ» зі спортивної ходьби. Нагадаю що ми отримали право проведення Кубка Європи 17 травня 2015 року, а ці найближчі змагання будуть тестовими, на яких фахівці європейської федерації легкої атлетики перевірятимуть нашу підготовку. 28 вересня до Івано-Франківська приїде офіційний вимірювальник, який проінспектує нашу трасу. Сподіваємось, що управління капітального будівництва перестелить асфальт до того моменту.

Кубок Європи має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська – у ньому мають взяти участь представники 30 країн.

- Яка загалом ситуація з легкою атлетикою в Івано-Франківську?

- За 23 роки незалежності у всіх Олімпійських іграх брали участь представники Івано-Франківщини, і це говорить про рівень легкої атлетики Прикарпаття. Ми намагаємось проводити 12-14 легкоатлетичних заходів на рік, охоплюючи школярів, дорослих і ветеранів. Івано-Франківськ пишається тим, що уже 8 років поспіль у нас відбувається чемпіонат України зі спортивної ходьби. Причому весняний чемпіонат України зазвичай проходив у Криму, але ми цього року попросили передати його нам. Це дуже добре, бо збірна України відбиратиметься на Кубок Європи на тій же трасі, де й проходитиме сам континентальний турнір. Сьогодні наша команда разом із Росією та Китаєм входить до трійки найсильніших у світі, тож на Кубку Європи у Франківську ми очікуємо на медалі, в першу чергу, від Руслана Дмитренка з Донеччини, який є володарем Кубка світу. Івано-Франківськ буде представлений на змаганнях нашими юніорами – Андрієм Водвудом і Ганною Суслик.

Також у нас користуються популярністю штовхання ядра, де свого часу виступав Роман Вірастюк, спринт, у якому досягає успіхів Христина Стуй. У нас є давні традиції, але ми одна з небагатьох областей, які не мають власного легкоатлетичного стадіону. Це наша біда, яку поки що ми вирішити не можемо.

«Перспективні спортсмени шукають собі кращі умови»

- Де сьогодні займаються спортсмени?

- Як правило, виїжджають на збори в інші міста. В Івано-Франківську змагання можна проводити лише на двох стадіонах у місті, але вони не відповідають усім вимогам. Стадіон Національного технічного університету нафти і газу на вул. Набережній перебуває у далеко не в найкращому стані, але принаймні він є повноцінним – з доріжкою на 400 м. На вул. Шухевичів є ліпший стадіон, але там нестандартна 336-метрова доріжка, тож фіксувати на ньому вищі досягнення не можна, хіба що проводити відбіркові змагання. Є у нас і критий манеж, але він теж не відповідає стандартам: у ньому не 200-метрова, а 150 метрова доріжка. Через такі проблеми у нас дуже висока плинність кадрів, перспективні спортсмени, що природно, шукають собі кращі умови.

- Скільки в Івано-Франківську дитячо-юнацьких шкіл, які готують легкоатлетів?

- Спеціалізованих шкіл нема, але загалом в області є десь шістнадцять закладів, які мають відділення легкої атлетики. Там займаються 380 спортсменів від 15 років і ще десь удвічі більше – молодших. З ними працюють порядку 100 тренерів.

- Якщо порівнювати з іншими регіонами України, яке місце посідає Івано-Франківщина за рівнем розвитку легкої атлетики?

- За рейтингом Міністерства молоді та спорту України Івано-Франківська область свого часу входила до десятки найкращих, а зараз ми трохи опустились – до місця 15. Але щороку в середньому 12 спортсменів з Прикарпаття входять до складу збірної України з різних видів легкої атлетики. Ми цим пишаємось і плануємо підвищувати планку.

- На яких легкоатлетів Івано-Франківськ покладає найбільші медальні надії на внутрішніх і міжнародних змаганнях?

- Зараз успішно виступає спринтерка Христина Стуй. Незважаючи на те, що вона переїхала до Києва, до 2016 року вона ще представлятиме Івано-Франківщину. Також у нас є ще одна так звана легіонерка – Анастасія Ткачук, яка перебралась на навчання до Запоріжжя, але до 2016 року теж виступатиме за наше місто. Галина Облещук – чемпіонка України зі штовхання ядра. Лише травма не дозволила їй взяти участь у цьогорічному чемпіонаті Європи, але ми сподіваємось, що вона успішно підготується до Олімпійських ігор 2016 року. У нас ще є низка спортсменів, які можуть вистрілити: Ігор Гелетій у бігові на 10 тисяч метрів і напівмарафоні, юніори Ганна Суслик і Андрій Водвуд у спортивній ходьбі, абсолютні чемпіони України в своїй віковій групі, члени збірної України. Є ще багато молодих спортсменів, які у будь-який момент можуть показати серйозний результат.

Марія Чала, Sport.if.ua


21.09.2014 980 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1252
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1878 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1145
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3736
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3422 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2777 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

378

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

488

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1032

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1599
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1097
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1122
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

816
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6641
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

771
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44103
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3407
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35753 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

289
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

419
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

702
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

776