Віталій Матешко: Якщо за "Рух" не взятись, за кілька років він може розсипатись

 

/data/blog/59540/1bec40d4b3c904b41a6abef5f5d8c20b.jpg

 

Голова міськспорткомітету і президент обласної Федерації легкої атлетики Віталій Матешко розказує, як місто готується до наймасштабнішої міжнародної події в своїй історії, скільки коштуватиме реконструкція стадіону «Рух», а також з якими проблемами стикаються франківські легкоатлети.

 


- Віталію Васильовичу, яким чином міськспорткомітет розставляє пріоритети у своїй роботі з огляду на складне соціально-політичне становище?

- Найголовніше наше завдання – зберегти те, що маємо. Звісно, ми мріємо про стабільне фінансування, бо це та річ, яка допомагає розвиватись, будувати плани, реалізовувати наші ініціативи. Але наразі ми повинні допомагати тим, хто хоче і може рухатись, не спираючись виключно на фінансові вливання. У нас дуже багато відомих тренерів і спортсменів, і наша задача – намагатись допомогти їм або принаймні своєчасно вирішувати будь-які проблеми, які у них виникають. Нам поки вдається тримати ситуацію зі спортом принаймні на задовільному рівні.

Хотілося б, щоб у нашому місті будували сучасні спортивні споруди, сучасні майданчики. Туди би залюбки ходили люди різного віку і займалися би спортом. Якісна спортивна споруда – це теж джерело мотивації, а у нас усе може дійти до того, що інфраструктура кінець-кінцем зноситься.

- Як місто зараз працює над залученням приватного капіталу до спорту?

- Якщо говорити про спортивні заходи, то ми намагаємось шукати меценатів, і до певної мірі нам це вдається. Якщо говорити про передачу певних об’єктів у приватну власність, то тут виникає низка питань. У нас є такий проблемний об’єкт, як стадіон «Рух». Міська рада його відвоювала у попереднього інвестора, і зараз під нього готується новий інвестиційний проект. На папері він практично готовий, але для подачі його потенційним інвесторам – треба ще доопрацьовувати. Цим інтенсивно займається відділ економічних зв’язків нашого міста, і, сподіваюсь, у перспективі цей проект буде публічним і доступним. Місце там унікальне, адже окрім самого стадіону навколо ще є багато територій, де ми би хотіли звести інші спортивні споруди, облаштувавши рекреаційну зону для всіх охочих займатись спортом. Ми хочемо, щоб провести час на стадіоні чи спортмайданчику було модним.

Зараз ми намагаємось стукати у всі двері, щоб знайти кошти під цей проект. Особисто я звертався з пропозицією до Федерації легкої атлетики України, і ми навіть розробили попередній план, який передбачав, що в перспективі на стадіоні «Рух» будуть два базових види спорту – футбол і легка атлетика. А на всіх інших спорудах планується декілька багатофункціональних ігрових майданчиків, пристосованих до занять різними видами спорту.

Пріоритетним об’єктом, звісно, буде стадіон, який має стати центром всієї території. А він зараз у такому стані, що якщо за нього не взятись, то за кілька років він може просто розсипатись. Зараз він підтримується у більш-менш задовільному стані.

«Для реконструкції „Руху” потрібні десятки мільйонів гривень»

- Чи є якісь ідеї щодо того, хто може стати інвестором «Руху»?

- Ідей поки що нема, тому що це серйозний капітал, дуже великі кошти. Не готовий поки що назвати суму, але якщо говорити загалом, то потрібні десятки мільйонів гривень. Лише для того, щоб виготовити проектно-кошторисну документацію, потрібно два мільйони. Якби була стабільна економічна ситуація, я впевнений, охочих вкласти гроші в об’єкт було би немало, і ми би навіть проводили тендер. А зараз люди не дуже поспішають ризикувати і вкладати кошти в стадіон, хоча, я переконаний, він окупиться. По-перше, через те, що там займатимуться багато людей, місце стане популярним, а по-друге, там можна буде проводити не лише спортивні активності, а й концерти та інші заходи. Потрібен лише кваліфікований маркетинговий підхід.

У стадіоні є багато приміщень, які зараз не використовуються, тому що знаходяться у поганому стані. По крайній мірі, взимку там займатись не можна. За першочерговим задумом там мали базуватись спортивні секції, а не торгові точки, які згодом почали там виникати. Зараз і їх нема, бо міськрада прийняла рішення, за якого людина, що хоче орендувати приміщення, має проплатити певну суму коштів у міський бюджет. Відповідно, стадіону тоді нічого не залишається, і дирекція просто не зацікавлена у тому, щоб шукати орендарів. Сподіваюсь, скоро ми вийдемо з цього замкненого кола.

- Можливо, якби в місті була професійна футбольна команда, це би допомогло привабити інвесторів?

- Так, ситуація була би цілком інша. Але футбол сам по собі недешевий. Свого часу міськрада через комітет фізкультури і спорту допомагала футбольному клубу «Прикарпаття» коштами, за які можна було би повноцінно проводити спортивно-масові заходи протягом року. Для нас це величезна сума, а для професійного футбольного клубу – не така значна. Ще одна проблема – що в Івано-Франківську не так багато великих підприємств, які би могли взяти на себе хоча б частково такі витрати. Поповнення міського бюджету ведеться в основному з малого бізнесу.

«Кубок Європи зі спортивної ходьби має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська»

- Які основні проекти у вас зараз в роботі?

- Загалом у нас щомісяця проходять міжнародні змагання – більш або менш чисельні. З найбільших – вісімнадцятий Міжнародний кубок «Вечірній Івано-Франківськ» зі спортивної ходьби. Нагадаю що ми отримали право проведення Кубка Європи 17 травня 2015 року, а ці найближчі змагання будуть тестовими, на яких фахівці європейської федерації легкої атлетики перевірятимуть нашу підготовку. 28 вересня до Івано-Франківська приїде офіційний вимірювальник, який проінспектує нашу трасу. Сподіваємось, що управління капітального будівництва перестелить асфальт до того моменту.

Кубок Європи має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська – у ньому мають взяти участь представники 30 країн.

- Яка загалом ситуація з легкою атлетикою в Івано-Франківську?

- За 23 роки незалежності у всіх Олімпійських іграх брали участь представники Івано-Франківщини, і це говорить про рівень легкої атлетики Прикарпаття. Ми намагаємось проводити 12-14 легкоатлетичних заходів на рік, охоплюючи школярів, дорослих і ветеранів. Івано-Франківськ пишається тим, що уже 8 років поспіль у нас відбувається чемпіонат України зі спортивної ходьби. Причому весняний чемпіонат України зазвичай проходив у Криму, але ми цього року попросили передати його нам. Це дуже добре, бо збірна України відбиратиметься на Кубок Європи на тій же трасі, де й проходитиме сам континентальний турнір. Сьогодні наша команда разом із Росією та Китаєм входить до трійки найсильніших у світі, тож на Кубку Європи у Франківську ми очікуємо на медалі, в першу чергу, від Руслана Дмитренка з Донеччини, який є володарем Кубка світу. Івано-Франківськ буде представлений на змаганнях нашими юніорами – Андрієм Водвудом і Ганною Суслик.

Також у нас користуються популярністю штовхання ядра, де свого часу виступав Роман Вірастюк, спринт, у якому досягає успіхів Христина Стуй. У нас є давні традиції, але ми одна з небагатьох областей, які не мають власного легкоатлетичного стадіону. Це наша біда, яку поки що ми вирішити не можемо.

«Перспективні спортсмени шукають собі кращі умови»

- Де сьогодні займаються спортсмени?

- Як правило, виїжджають на збори в інші міста. В Івано-Франківську змагання можна проводити лише на двох стадіонах у місті, але вони не відповідають усім вимогам. Стадіон Національного технічного університету нафти і газу на вул. Набережній перебуває у далеко не в найкращому стані, але принаймні він є повноцінним – з доріжкою на 400 м. На вул. Шухевичів є ліпший стадіон, але там нестандартна 336-метрова доріжка, тож фіксувати на ньому вищі досягнення не можна, хіба що проводити відбіркові змагання. Є у нас і критий манеж, але він теж не відповідає стандартам: у ньому не 200-метрова, а 150 метрова доріжка. Через такі проблеми у нас дуже висока плинність кадрів, перспективні спортсмени, що природно, шукають собі кращі умови.

- Скільки в Івано-Франківську дитячо-юнацьких шкіл, які готують легкоатлетів?

- Спеціалізованих шкіл нема, але загалом в області є десь шістнадцять закладів, які мають відділення легкої атлетики. Там займаються 380 спортсменів від 15 років і ще десь удвічі більше – молодших. З ними працюють порядку 100 тренерів.

- Якщо порівнювати з іншими регіонами України, яке місце посідає Івано-Франківщина за рівнем розвитку легкої атлетики?

- За рейтингом Міністерства молоді та спорту України Івано-Франківська область свого часу входила до десятки найкращих, а зараз ми трохи опустились – до місця 15. Але щороку в середньому 12 спортсменів з Прикарпаття входять до складу збірної України з різних видів легкої атлетики. Ми цим пишаємось і плануємо підвищувати планку.

- На яких легкоатлетів Івано-Франківськ покладає найбільші медальні надії на внутрішніх і міжнародних змаганнях?

- Зараз успішно виступає спринтерка Христина Стуй. Незважаючи на те, що вона переїхала до Києва, до 2016 року вона ще представлятиме Івано-Франківщину. Також у нас є ще одна так звана легіонерка – Анастасія Ткачук, яка перебралась на навчання до Запоріжжя, але до 2016 року теж виступатиме за наше місто. Галина Облещук – чемпіонка України зі штовхання ядра. Лише травма не дозволила їй взяти участь у цьогорічному чемпіонаті Європи, але ми сподіваємось, що вона успішно підготується до Олімпійських ігор 2016 року. У нас ще є низка спортсменів, які можуть вистрілити: Ігор Гелетій у бігові на 10 тисяч метрів і напівмарафоні, юніори Ганна Суслик і Андрій Водвуд у спортивній ходьбі, абсолютні чемпіони України в своїй віковій групі, члени збірної України. Є ще багато молодих спортсменів, які у будь-який момент можуть показати серйозний результат.

Марія Чала, Sport.if.ua


21.09.2014 1108 0
Коментарі (0)

06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

1390
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

787
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

1925 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

31136
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8403
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3495

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

583

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1857

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1379

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

2264
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10408
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

437
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

6070
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14295
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

501
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

783
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19995
04.11.2025

Актор Івано-Франківського драмтеатру Іван Бліндар зіграв роль Святого Миколая у новому українському фільмі «Вартові Різдва», який вийде в прокат 13 листопада.  

1014
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

472
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

987
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1260
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1411