Віталій Матешко: Якщо за "Рух" не взятись, за кілька років він може розсипатись

 

/data/blog/59540/1bec40d4b3c904b41a6abef5f5d8c20b.jpg

 

Голова міськспорткомітету і президент обласної Федерації легкої атлетики Віталій Матешко розказує, як місто готується до наймасштабнішої міжнародної події в своїй історії, скільки коштуватиме реконструкція стадіону «Рух», а також з якими проблемами стикаються франківські легкоатлети.

 


- Віталію Васильовичу, яким чином міськспорткомітет розставляє пріоритети у своїй роботі з огляду на складне соціально-політичне становище?

- Найголовніше наше завдання – зберегти те, що маємо. Звісно, ми мріємо про стабільне фінансування, бо це та річ, яка допомагає розвиватись, будувати плани, реалізовувати наші ініціативи. Але наразі ми повинні допомагати тим, хто хоче і може рухатись, не спираючись виключно на фінансові вливання. У нас дуже багато відомих тренерів і спортсменів, і наша задача – намагатись допомогти їм або принаймні своєчасно вирішувати будь-які проблеми, які у них виникають. Нам поки вдається тримати ситуацію зі спортом принаймні на задовільному рівні.

Хотілося б, щоб у нашому місті будували сучасні спортивні споруди, сучасні майданчики. Туди би залюбки ходили люди різного віку і займалися би спортом. Якісна спортивна споруда – це теж джерело мотивації, а у нас усе може дійти до того, що інфраструктура кінець-кінцем зноситься.

- Як місто зараз працює над залученням приватного капіталу до спорту?

- Якщо говорити про спортивні заходи, то ми намагаємось шукати меценатів, і до певної мірі нам це вдається. Якщо говорити про передачу певних об’єктів у приватну власність, то тут виникає низка питань. У нас є такий проблемний об’єкт, як стадіон «Рух». Міська рада його відвоювала у попереднього інвестора, і зараз під нього готується новий інвестиційний проект. На папері він практично готовий, але для подачі його потенційним інвесторам – треба ще доопрацьовувати. Цим інтенсивно займається відділ економічних зв’язків нашого міста, і, сподіваюсь, у перспективі цей проект буде публічним і доступним. Місце там унікальне, адже окрім самого стадіону навколо ще є багато територій, де ми би хотіли звести інші спортивні споруди, облаштувавши рекреаційну зону для всіх охочих займатись спортом. Ми хочемо, щоб провести час на стадіоні чи спортмайданчику було модним.

Зараз ми намагаємось стукати у всі двері, щоб знайти кошти під цей проект. Особисто я звертався з пропозицією до Федерації легкої атлетики України, і ми навіть розробили попередній план, який передбачав, що в перспективі на стадіоні «Рух» будуть два базових види спорту – футбол і легка атлетика. А на всіх інших спорудах планується декілька багатофункціональних ігрових майданчиків, пристосованих до занять різними видами спорту.

Пріоритетним об’єктом, звісно, буде стадіон, який має стати центром всієї території. А він зараз у такому стані, що якщо за нього не взятись, то за кілька років він може просто розсипатись. Зараз він підтримується у більш-менш задовільному стані.

«Для реконструкції „Руху” потрібні десятки мільйонів гривень»

- Чи є якісь ідеї щодо того, хто може стати інвестором «Руху»?

- Ідей поки що нема, тому що це серйозний капітал, дуже великі кошти. Не готовий поки що назвати суму, але якщо говорити загалом, то потрібні десятки мільйонів гривень. Лише для того, щоб виготовити проектно-кошторисну документацію, потрібно два мільйони. Якби була стабільна економічна ситуація, я впевнений, охочих вкласти гроші в об’єкт було би немало, і ми би навіть проводили тендер. А зараз люди не дуже поспішають ризикувати і вкладати кошти в стадіон, хоча, я переконаний, він окупиться. По-перше, через те, що там займатимуться багато людей, місце стане популярним, а по-друге, там можна буде проводити не лише спортивні активності, а й концерти та інші заходи. Потрібен лише кваліфікований маркетинговий підхід.

У стадіоні є багато приміщень, які зараз не використовуються, тому що знаходяться у поганому стані. По крайній мірі, взимку там займатись не можна. За першочерговим задумом там мали базуватись спортивні секції, а не торгові точки, які згодом почали там виникати. Зараз і їх нема, бо міськрада прийняла рішення, за якого людина, що хоче орендувати приміщення, має проплатити певну суму коштів у міський бюджет. Відповідно, стадіону тоді нічого не залишається, і дирекція просто не зацікавлена у тому, щоб шукати орендарів. Сподіваюсь, скоро ми вийдемо з цього замкненого кола.

- Можливо, якби в місті була професійна футбольна команда, це би допомогло привабити інвесторів?

- Так, ситуація була би цілком інша. Але футбол сам по собі недешевий. Свого часу міськрада через комітет фізкультури і спорту допомагала футбольному клубу «Прикарпаття» коштами, за які можна було би повноцінно проводити спортивно-масові заходи протягом року. Для нас це величезна сума, а для професійного футбольного клубу – не така значна. Ще одна проблема – що в Івано-Франківську не так багато великих підприємств, які би могли взяти на себе хоча б частково такі витрати. Поповнення міського бюджету ведеться в основному з малого бізнесу.

«Кубок Європи зі спортивної ходьби має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська»

- Які основні проекти у вас зараз в роботі?

- Загалом у нас щомісяця проходять міжнародні змагання – більш або менш чисельні. З найбільших – вісімнадцятий Міжнародний кубок «Вечірній Івано-Франківськ» зі спортивної ходьби. Нагадаю що ми отримали право проведення Кубка Європи 17 травня 2015 року, а ці найближчі змагання будуть тестовими, на яких фахівці європейської федерації легкої атлетики перевірятимуть нашу підготовку. 28 вересня до Івано-Франківська приїде офіційний вимірювальник, який проінспектує нашу трасу. Сподіваємось, що управління капітального будівництва перестелить асфальт до того моменту.

Кубок Європи має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська – у ньому мають взяти участь представники 30 країн.

- Яка загалом ситуація з легкою атлетикою в Івано-Франківську?

- За 23 роки незалежності у всіх Олімпійських іграх брали участь представники Івано-Франківщини, і це говорить про рівень легкої атлетики Прикарпаття. Ми намагаємось проводити 12-14 легкоатлетичних заходів на рік, охоплюючи школярів, дорослих і ветеранів. Івано-Франківськ пишається тим, що уже 8 років поспіль у нас відбувається чемпіонат України зі спортивної ходьби. Причому весняний чемпіонат України зазвичай проходив у Криму, але ми цього року попросили передати його нам. Це дуже добре, бо збірна України відбиратиметься на Кубок Європи на тій же трасі, де й проходитиме сам континентальний турнір. Сьогодні наша команда разом із Росією та Китаєм входить до трійки найсильніших у світі, тож на Кубку Європи у Франківську ми очікуємо на медалі, в першу чергу, від Руслана Дмитренка з Донеччини, який є володарем Кубка світу. Івано-Франківськ буде представлений на змаганнях нашими юніорами – Андрієм Водвудом і Ганною Суслик.

Також у нас користуються популярністю штовхання ядра, де свого часу виступав Роман Вірастюк, спринт, у якому досягає успіхів Христина Стуй. У нас є давні традиції, але ми одна з небагатьох областей, які не мають власного легкоатлетичного стадіону. Це наша біда, яку поки що ми вирішити не можемо.

«Перспективні спортсмени шукають собі кращі умови»

- Де сьогодні займаються спортсмени?

- Як правило, виїжджають на збори в інші міста. В Івано-Франківську змагання можна проводити лише на двох стадіонах у місті, але вони не відповідають усім вимогам. Стадіон Національного технічного університету нафти і газу на вул. Набережній перебуває у далеко не в найкращому стані, але принаймні він є повноцінним – з доріжкою на 400 м. На вул. Шухевичів є ліпший стадіон, але там нестандартна 336-метрова доріжка, тож фіксувати на ньому вищі досягнення не можна, хіба що проводити відбіркові змагання. Є у нас і критий манеж, але він теж не відповідає стандартам: у ньому не 200-метрова, а 150 метрова доріжка. Через такі проблеми у нас дуже висока плинність кадрів, перспективні спортсмени, що природно, шукають собі кращі умови.

- Скільки в Івано-Франківську дитячо-юнацьких шкіл, які готують легкоатлетів?

- Спеціалізованих шкіл нема, але загалом в області є десь шістнадцять закладів, які мають відділення легкої атлетики. Там займаються 380 спортсменів від 15 років і ще десь удвічі більше – молодших. З ними працюють порядку 100 тренерів.

- Якщо порівнювати з іншими регіонами України, яке місце посідає Івано-Франківщина за рівнем розвитку легкої атлетики?

- За рейтингом Міністерства молоді та спорту України Івано-Франківська область свого часу входила до десятки найкращих, а зараз ми трохи опустились – до місця 15. Але щороку в середньому 12 спортсменів з Прикарпаття входять до складу збірної України з різних видів легкої атлетики. Ми цим пишаємось і плануємо підвищувати планку.

- На яких легкоатлетів Івано-Франківськ покладає найбільші медальні надії на внутрішніх і міжнародних змаганнях?

- Зараз успішно виступає спринтерка Христина Стуй. Незважаючи на те, що вона переїхала до Києва, до 2016 року вона ще представлятиме Івано-Франківщину. Також у нас є ще одна так звана легіонерка – Анастасія Ткачук, яка перебралась на навчання до Запоріжжя, але до 2016 року теж виступатиме за наше місто. Галина Облещук – чемпіонка України зі штовхання ядра. Лише травма не дозволила їй взяти участь у цьогорічному чемпіонаті Європи, але ми сподіваємось, що вона успішно підготується до Олімпійських ігор 2016 року. У нас ще є низка спортсменів, які можуть вистрілити: Ігор Гелетій у бігові на 10 тисяч метрів і напівмарафоні, юніори Ганна Суслик і Андрій Водвуд у спортивній ходьбі, абсолютні чемпіони України в своїй віковій групі, члени збірної України. Є ще багато молодих спортсменів, які у будь-який момент можуть показати серйозний результат.

Марія Чала, Sport.if.ua


21.09.2014 1387 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

441
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2709
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1563
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2816
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1946
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1992

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

227

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

655

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

791

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2031
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29443
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11332 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5331
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1011
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1289
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23558
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1779
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

134
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1021
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1336
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2311