у галереї "Маргінеси" відбулося відкриття виставки "Ар(т)хеологія. Коротка історія івано-франківського сучасного мистецтва".
Запізнілі потяги вивчати історію рано чи пізно трапляються з багатьма. За майже 30-ти літній час практик образотворчості, з’яви нового покоління, інакших способів рефлексій настає потреба озирнутися з цього місця назад. Інколи, за відсутності збережених матеріалів, пригадати, реконструювати те що було, вигадати те чого насправді не було, провести своєрідні розкопи. Спробувати виявити розриви та мутації в дискурсивних наголосах та артистичних практиках, взаємостосунки з владою та силами, що приходять "із-зовні".
Найкраще це зробити в експозиційному полі, на виставці, представивши комбінацію артефактів, котрі так чи інакше вплинули (впливають) на свідомість як автора так і його оточення. Час виконання, техніка виконання, розміри, тематика не мають значення. Говоритимемо лишень про естетичний аспект і соціальні занурення у контекст. Це буде своєрідне намагання заповнити лакуну відсутності дослідження мистецького процесу в місті за означений період часу та варіантом самоусвідомлення точки відліку майбутнього. До експозиції відібрано твори майже 30-ти авторів різних поколінь: від О.Заливахи, М.Павлюка до Synchrodogs та Є.Самборського. У процесі формування драматургії виставки, звична прямокутна зала доповнилася перегородками – задля збільшення виставкової площі та створення смислових локальних зон. А початкова ідея вистави доповнилася настроями осінньої депресії навіяними естетикою багатьох робіт і потребою чіткіше класифікувати та порозкладати на полички видобуте. Багато з пропонованого не попало в цю експозицію. Обмеженість площ та естетично-ідеологічні рамки обмежили вибір. Але це не останнє дослідження. Тим більше, не остаточне. Хочемо щоб усі мистецькі інституції взяли участь у цьому процесі, тому виставка не обмежуватиметься простором експозиції. Лекції, дискусії, конфронтаційні зустрічі різних поколінь усіх зацікавлених допоможуть критичніше глянути на пророблене та забуте і активізувати мистецьке життя міста.
Техніки: графіка, живопис, скульптура, відео арт, об’єкти, перформанс…
Перманентне екзистенційне розчарування людини, спричинене розумінням неможливості змін власного життя, щораз підсилюється, коли стикаємось з банальною реальністю. Якщо колись, закриваючи очі перед сном, сподівалися на існування ідеалістичної надії – завтра буде краще, то зараз бачимо, що "завтра приходить", а "краще не настає". Думку що, "людина швидко звикає до хорошого", продовжує життєвий приклад, "але теж звикає до всього". Стан обману став буденністю і ми спокійно можемо поговорити про це явище, сприймаючи його як даність.
Стимулом до створення цього проекту були довготривалі спостереження за мистецьким процесом Івано-Франківська. Виставка базується на проявленні, спільних базових тем, присутніх в творчості художників, опираючись на котрі конструюється оповідь. Таке дослідження проводиться для виявлення парадигми властивої місцевим художникам та її репрезентації.
Експозиція, відповідно, складається з трьох блоків, що умовно представляють собою: повсякденність, збентеженість ситуацією та спроби виходу з неї.
Відчуття безпорадності, часто слугує відправною точкою розповіді для художників. Наша уважність та інстинкт самозбереження навчились добре співіснувати, для того аби перетворювати знання, чуттєвий досвід та критичні зауваження, в кращому випадку в дивіденди (монетизоване самовираження), у гіршому, в оформлення власних інтер’єрів (створення ДПМ).
