Минулої суботи голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк взяв участь у представницьких поминальних заходах із вшанування пам’яті польської інтелігенції, розстріляної фашистами у Чорному лісі в серпні 1941 року.
На багатолюдному віче-реквіємі Михайло Вишиванюк зазначив, що на могилах не виступають, на могилах моляться за упокій душ невинно убієнних.
«Тут розстріляні інженери, вчені, робітники, які хотіли жити, працювати, любити, народжувати, творити, - сказав голова облдержадміністрації. – Це надто жахлива трагедія. І сьогоднішній день дає нам право зібратись тут, щиро помолитись, і сказати самим собі, що спільно ми маємо зробити все від нас залежне, щоб ніколи ота страшна трагедія не повторилась не тільки в нашому житті, а й у майбутньому. Щоб на нашій землі були мир і злагода поміж людьми».
Михайло Вишиванюк щиро подякував «всім тим, хто долучився до впорядкування цього місця».
«Хочу подякувати всім, хто приїхав сюди, - сказав голова облдержадміністрації. – Спасибі за вашу пам’ять, за те, що ми сьогодні маємо можливість спільно помолитись за упокій невинно замучених людей».
У коментарі журналістам голова облдержадміністрації згадав про відповідне розпорядження Президента України Віктора Януковича, яке «зобов’язує органи влади впорядкувати всі могили жертв політичних репресій тоталітарних режимів, усіх трагедій українського народу».
«Маємо спільно впорядкувати всі могили, які є на території України незалежно від національності, віри, - наголосив Михайло Вишиванюк. – І в нашій області усі могили мають бути впорядковані. Це перше. Друге, тут, у Чорному лісі, розстріляна інтелігенція. Тут лежать і українці, і євреї, і поляки. І сьогоднішній захід, у першу чергу, це свідчення нашої з вами пам’яті і застороги, щоб трагедії не мали повторення. Адже коли читає про ту страшну трагедію, кров стигне в жилах… Думаєш, Боже, як могли люди таке робити?.. Ми повинні не допустити цього в майбутньому, щоб наші діти та онуки жили в мирі, злагоді і в добрі».
Водночас голова облдержадміністрації повідомив, що новозбудована і освячена церква-каплиця Петра і Павла є міжконфесійною, в ній можуть молитися люди різних віросповідань.
«Збудована ця церква як пам’ять про двох світлої пам»яті владик - православного Петра Колісника і греко-католицького владику Павла Василика», - запевнив Михайло Вишиванюк.
Церемонію освячення дерев»яної міжконфесійної церкви-каплиці здійснив владика УГКЦ Софрон Мудрий за участю священиків різних конфесій.
У поминальних заходах також взяли участь перший заступник голови облдержадміністрації Василь Плавюк, заступники голови ОДА Олег Гусак, заступник голови-керівник апарату ОДА Роман Струтинський. З польської сторони-в.о Генерального консула Республіки Польщі у Львові Анджей Дрозд, Генеральний секретар Ради охорони пам»яті Боротьби та Мучеництва РП Анджей Кунету, голова польського товариства культури «Пшиязнь» Луція Кубіцька (м.Івано-Франківськ) та багато-багато представників громади Польщі, які приїхали на Івано-Франківщину віддати шану своїм невинно закотованим нацистами співвітчизникам.
Довідково.
Масове знищення євреїв Станіслава почалося з переходом міста 1 серпня 1941 року в німецьку зону окупації (до цього воно було зайняте угорськими військами). Зокрема. 26 липня 1941 року у Станіслав прибуло гестапо, яке наказало представникам єврейської громади провести реєстрацію інтелігенції за спеціальностями, нібито для її працевлаштування, і з»явитися 3 серпня для отримання вказівок щодо роботи. Особливо «витончено» нацисти знущалися над ортодоксальними євреями. Влітку 1941 року, усього за 6 днів, гестапівці знищили 2865 осіб (142 лікарів,68 інженерів, 425 учителів, 9 художників,7 письменників, 135 юристів, 180 представників єврейської громади й рабинів, 27 артистів і музикантів, 28 ветлікарів, 76 фармацевтів, 1750 службовців. Розстріляних у приміщенні гестапо, на подвір»ї в»язниці, вивезли в ліс за село Павлівка. У Чорному лісі є могили 2840 євреїв.
Відтак фашистські карателі під орудою шефа Станіславського гестапо гаупштурмфюрера СС Ганса Крюгера організували масове знищення польської інтелігенції. За архівними даними у Чорному лісі знищено 700 поляків зі Станіслава, Тисмениці та навколишніх сіл, серед них була і студенстська молодь.
У 90-их роках минулого століття члени івано-франківського Товариства «Меморіал» провели пошукові роботи, до яких приєдналися члени Товариства охорони Пам»яті та Мучеництва Республіки Польща, польська фірма «Енергополь», яка на той час будувала в Богородчанах газокомпресорну станцію. Було впорядковано місце захоронень, встановлено хрест на 8 загальних могилах. У 1991 році до 50-річчя розстрілу поляків поставлено пам»ятник з хрестом та бронзовою таблицею.
