Вірте у себе - це допомагає: секрети успіху від Ахтема Сеітаблаєва

В рамках проєкту «Відкрита зустріч з успішними людьми» в Університет Короля Данила завітав Ахтем Сеітаблаєв.

Популярний режисер та актор розповів Фіртці про свій шлях до успіху, про вибір вищої освіти, про особливості українського бокс-офісу та проблеми з фінансуванням вітчизняного кіно.


Про успіх

Я переконуюсь у тому, що я відомий у вузьких колах, коли щомісяця отримую від банку повідомлення про затвердження особи. Я відповідаю, що був минулого місяця. А вони кажуть, що я публічна людина і маю затвердити свою особу.

Я працюю там, де мріяв працювати. Просто так сталося, що я доволі щаслива людина в цьому сенсі. Колись моя мама подала документи в інститут потайки від мене на акторський факультет. Згодом з’ясувалося, що крім цього я нічого робити не можу — ні електриком, ні інженером, і так далі. Я погано навчався у школі, був таким собі місцевим громадським діячем, який прикривався різноманітними заходами для того, щоб не вчитися. Не робіть такого! І не беріть з мене приклад!

Я щасливий, що працюю на території тієї професії, яку я вибрав. З одного боку це робота, а з іншого — щастя зустрічі з людьми, драматургією, відкривати для себе щось нове.

Мені здається, що успіх це така річ – ти сьогодні вранці можеш відчувати себе успішною людиною, а дійде час до обіду і відчуваєш, що ні, ввечері знову щасливий і успішний, а зранку знову - ні. Й так по колу. Я вам бажаю мріяти. Точно знаю, що мрії здійснюються.

В мене три мрії збулися. Вірте! Кожен з вас знає, що великий шлях починається з першого кроку. Це ніби так банально, всі про це знають, але це правда. Справа не в тому, що у вас щось не виходить, навіть не в тому, що комусь не буде подобатися те, що ви робите, особливо, коли ви це робите щораз краще. На жаль, це так. З одного боку ти отримує надзвичайний фідбек – емоції, враження, а іноді і багато негативу. Але тим більше ви будете бачити, чути людей, які будуть казати, що ви робите це не так і для чого взагалі це робити. Багато людей кажуть, що взагалі мені заборонено знімати та зніматися в стрічках. Я вперто продовжую робити свою роботу, бо іншого я робити не можу.

А ні, ще можу саджати помідори. Це дуже класна річ. Можливо, колись знову повернусь до цього заняття.

Я до чого веду. До того, що ви знаєте – чим краще у вас щось буде виходити, тим більше людей буде казати: «О, це не добре». Сила полягає в тому, щоб визнавати свою слабкість, різне бачення вашої роботи існує, але не здаватися і йти вперед.

Не здавайтеся та займайтеся тим, чим вам подобається. Намагайтеся бути кращими, принаймні для тієї людини, яка для тебе є найважливішою.

Про українську та іноземні мови

Я не вивчав українську мову. Так сталося, що я відчув – я потребую цього, мені це необхідно. Десь приблизно три роки тому в мене був дуже великий комплекс і зараз він є, від того, що голосно розмовляти з людьми українською мовою – наголос не правильний, іноді говорю з кавказьким акцентом українською мовою. Мені одна людина сказала, що головне розмовляти, мене зрозуміють і не варто боятися.

Якщо враховувати, що казахська, турецька, узбецька, киргизька – це іноземні мови, то так я знаю їх. На жаль, мушу визнати та мені дуже соромно, коли приїжджаю, наприклад, на Берлінале. Прикордонник чистою англійською запитує, чого я сюди приперся, я постійно шукаю допомоги – «СОС, люди, треба розповісти, чого я тут». Я знаю, що «Berlinalе», «festival», «go to Ukraine».

Не беріть з мене приклад – вивчайте мови.

Про режисерську та акторську роботу

Це велике щастя, мати можливість переключатися з режисера на актора. Під час зйомок «Додому» для мене доволі важко було не підходити до екрану і дивитися, що там вийшло.

Не дивився тому, що дуже хвилювався і не хотів, щоб режисер почував себе ніяково. В режисера дебют, а тут Ахтем ходить і дивиться. Ніяким чином не хотів зашкодити, навіть емоційно. Перший раз побачив стрічку за тиждень до представлення.

Якщо говорити про комфорт, то мені комфортніше бути актором. Ти відповідаєш за частину своєї роботи, а не за все. Якщо казати з точки зору життєво-професійного шляху, то режисером. Це твій світ – підбір акторів, робота зі сценаристами, втілення мрій. Саме відчуття того, що ти можеш робити цей світ, дуже класне.

Найбільш жорсткого критика ніж ми самі собі не знайти. Тому, коли залишаєшся ввечері сам на подушці, то точно знаєш, де класно зробив, а де ні.

Я постійно вчусь і акторству, і режисурі. Ніколи не можеш в цих сферах сказати: «Я знаю все».

Про акторську освіту

Я зрозумів у школі, що це класний шлях, щоб не навчатися. І дівчата посміхалися, коли проходив повз. З цього і почалося. У 6-7 класі постала потреба щось з собою робити – вибирати шлях або вчитися, або ні. Ми з купкою моїх друзів взяли на себе все, що стосувалося організації заходів у школі, спортивні змагання і всяке таке. З цим я дійшов до 10 класу.

Після закінчення школи ми переїхали до Криму. Не вступив до тодішнього Сімферопольського інституту імені Кірова на фізичне виховання. Завалився на першому іспиті. Треба було написати твір про роль партії у житті кожної радянської родини. Я написав все, як думав, мабуть, з помилками та не дуже цензурними словами. Не вступив. Через два тижні дізнався, що мама потайки подала документи на акторське. В цей час набирався перший кримськотатарський курс.

Про митців у політиці

Якщо людина, яка не є професіоналом у якійсь галузі іде свідомо, щоб очолювати цю галузь, повинна знати, що оточуючі будуть вказувати, сміятися з того що вона робить. Ця людина не повинна дивуватися, чому її починають ненавидіти. В кожній державі, на мою думку, сміятися, глузувати з влади, тримати її в тонусі як такому, іронізувати, аналізувати роботу – це добре і правильно. Щоб влада не забувалася.

З іншого боку, для мене є кордони, які не можуть бути порушені. Ми не можемо себе відокремити від часу у якому живемо. На мою, думку це великий сором перетворювати свою телевізійну популярність у політичну складову. Не маючи стратегії розвитку, чіткого уявлення, коли ти станеш політиком – це ознака того, що ти йдеш туди заробити, або поповнити чиюсь кишеню. З іншого боку, є чимало прикладів, коли відомі люди стали політиками, але в них були чіткі стратегії розвитку та уявлення того, що треба робити.

Я ніколи не приховую свого відношення до влади, і цієї також – неосвічена, боягузлива і неадекватна. Тому те, що людина творча йде в політику не означає, що вона поганий актор, чи політик. Для мене це те, що людина йде туди не через свої переконання, щоб щось змінити.

Про українські книги

На жаль, книги дуже рідко читаю. З останніх прочитаних – Сергій Жадан, Олег Сенцов, Любко Дереш, Іздрик.

Також читаю Лесю Українку. Колись я, як режисер у театрі, ставив «Лісову пісню» у Сімферополі. Я трансформував її у кримськотатарське середовище. В нас дуже багато спільного у фольклорі та музиці.

На жаль, друкованих книжок не виходить читати. Якщо читаю, то книги, які стосуються моєї професії, або дотичні до цього.

Про майбутнє українського кінематографа

Важко робити прогнози, бо підтримка з боку держави стала запорукою того, що зараз є багато українських стрічок. Вони представлені на фестивалях, отримують перемоги в номінаціях - українське кіно гучно про себе заявило на кіномайданчиках.

Зараз у мене є великі побоювання. Конкурс на посаду очільника Держкіно – це сором і не має нічого спільного з демократичністю і відкритістю. Вже місяць пройшов після призначення нового керівництва, а жоден, хто працює на території кіно не отримав відповідей, не було прес-конференцій, ані спілкування з спільнотою і журналістами про те, як людина бачить стратегічний розвиток кіно.

Для мене, це запорука того, що вони не знають, не хочуть, не вміють, а чекають того, що за них це вирішать і будуть вирішувати. Кіно фінансуватися буде, але навряд серед цих стрічок ми будемо бачити ті, які гостро ставлять питання про сьогодення, рефлексію своєї ідентичності.

Кіно окрім того, що це художній фільм – це інструментарій. Я не знаю з чим прийшла новий керівник. Вона не розказує, як бачить розвиток кіно. Вона не пройшла конкурс, її призначили після кабінетної розмови. Що це взагалі таке? Ніхто з нас не почув, які плани має ця людина. Хочу сказати – якщо вони думають, що нас можна закопати у землю, так, можна, але ми - насіння. Багато років це намагалися зробити. Вже нема російської імперії, радянського союзу, а ми є і будемо.

Як досягти успіху у своєму ділі

  • Навчайтесь скрізь. І будь у кого.
  • Вірте в себе. Це допомагає.
  • Підіймайтесь після падінь. Це допомагає нарощувати м'язи по життю. Пам'ятайте, що в житті бувають не лише свята.
  • Обирайте професіоналів. Тих, хто  практикує.
  • Йдіть на роботу/навчання з натхненням.
Люся Грибик


07.03.2020 Люся Грибик 6970
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1236
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1354
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1209
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3333
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2150
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3321

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

848

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1176

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1254

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2545
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

408
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6154
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6163
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

509
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

767
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1599
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1815
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16534
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

871
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1537
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1800
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2802