Вип’єм за Путіна!

 

Москва лажанулася на виборах у Південній Осетії, потім у Російській Федерації та нині у Придністров'ї.

 

Вибори – явно не її екзистенція. Варто лишатися на ґрунті традиційної стилістики – працювати з населенням через пункти депортації та блокпости «миротворчих операцій», а не через виборчі дільниці.

 

Вибори дають нам нагоду покепкувати з Москви. Як би це пояснити… Хіба що перефразованим анекдотом:

 

Пуштуна бачили? – «зовсім не подібний!»

 

Пересічний пуштун, а втім і афганський таджик – чоловік зазвичай красивий і характерний. Тонкі риси обличчя, довга афганська сорочка, шапка-душманка ніби поєднують його з суровим ландшафтом, з прадавністю, з його редукованим безжальним богом. Є щось шляхетне (якщо дивитися з певної відстані) у цих худорлявих фігурах на тлі сіро-жовтих гір.

 

Але одягніть їх в уніформу карзаєвської поліції, чи армії, дресованої американськими інструкторами і ви побачите перед собою кумедного незграбного доходягу, вішалку для фуражки. Азіатам не пасує мундир.

 

Толерантне, охоче до екзотики європейське око здатне побачити в Москві і московському навіть своєрідний шарм: дика дивізія, Братья Карамазови, расстєгаї с вязєгой, сєрп, молот, красний флаг, Сталін, Бєрія, Гулаг, тощо.

 

Проте, начепіть на цю «птицю тройку» (традиційний у них в Монголії спосіб поштової запряжки) з «удалим ямщиком» (від китайського «ям» - казенна установа) значок «мерседес» (торгівельна марка імені дочки австро-угорського консула в Ніці) і все стане смішним.

 

Втім, Московія не зважала на те, що виглядає смішно ні в XV ст., коли начепила на себе назву Русь, ні в сімнадцятому, коли вбралася у польський одяг, ні у вісімнадцятому, коли шикувала свої орди у прусські шеренги, ні у двадцятому, коли перехоплювала у мілітаристської Японії комінтерн людожерів, ні у двадцять першому, коли керівництво правлячої «партії жуліков і воров» заходилося майструвати Євразійський союз жуліков і воров.

 

В Московії є багато веселого. Проблема в тому, що українці не з того сміються. Як не дивно, багато хто з них співчуває антипутінській опозиції. Це свідчить за небезпечне нерозуміння природи зла.

 

Путін – найвигідніший для нас. Він лякає топ-менеджмент і основних акціонерів корпорації «Україна». Жалкує грошей на придбання їхніх активів. Лише з цієї причини вони ще не продали свої дольові паї, а з ними й нас. Нині будь-який бізнес створюється з метою подальшого продажу. Передпродажна підготовка України майже завершена, а потенційний покупець (який мав би бути готовий доплачувати нашим олігархам «політичну премію») платити не хоче, поводить себе, мов невдалий рекетир – хоче забрати за так, а сил не має.

 

Російський бунт завершиться не розвалом ерефії, але оптимізацією. На хвилі повстання, якщо таке колись трапиться, до влади прийде більш адекватний режим, який не зменшить ні ціни на газ, ні претензії на Україну. Нехай краще в Кремлі сидять «жуліки і вори», аніж чесні патріоти «єдіной і нєдєлімой».

 

Не варто забувати, що розстріл парламенту і відторгнення за допомогою ЗСРФ Абхазії та Південної Осетії від Грузії і найсерйозніша сепаратистська змова в Криму і збройна московська присутність в Придністров’ї і зруйнування Грозного, все це відбулося не за Путіна, але за демократа і улюбленця Заходу Єльцина. Новий постпутінський Єльцин не буде добрішим.

 

Ніхто в світі, окрім нас та Естонії, не зацікавлений у дезінтеграції Московії. Всі, в першу чергу американці, допомагатимуть їй зберегти єдність. Вони збудували радянську промисловість на початках совдепу, допомагали Московії проти Німеччини, навіть після того, як СССР офіційно привітав Японію з перемогою у Перл Харбор, не добили Москву у 1991-му.

 

Не варто перебільшувати експансіонізм Китаю. Росія йому цікава така, як вона є зараз. В першу чергу, як ринок – місце, де багато нафтодоларів і споживачів, нездатних на конкурентне виробництво. Крах московської державності означатиме і крах ринку, для китайських товарів, який стрімко зростає. Вважають що товарообіг РФ з Китаєм зріс вдесятеро за 8 років і в цьому році склав 70 млрд. $, а в 2015 має зрости до 100 млрд. Всі ці цифри без урахування вартості китайської контрабанди.

 

Втім, останні московські мітинги трохи збільшують нашу самоповагу. Головне вдало знайти, з ким себе порівнювати. Жоден з провінційних українських політиканів не дозволив би собі так жалюгідно мичати з трибуни, як це робили всі ці навальниє. В порівнянні з лідерами думок в Росії, наші опозиціонери – цицерони і демосфени. Московська влада виглядає артистичніше за українську, натомість московська опозиція – жалюгідна подоба української.

 

Коли з протестними намірами разом збираються 100 італійців, вони нахабнішають від своєї чисельності й нападають на поліцію.

 

Коли збираються 100 казахів, вони чинять опір поліції.

 

Коли збираються 100 українців, вони роблять вигляд, що чинять опір.

 

Коли збирається 100000 росіян, вони слухаються поліцію.

 

Отже, справа не в Путіні і не в поліції.

 

Айпадники та айфонники, які зійшлися на Болотяному майдані і на проспекті Сахарова, наступного разу в такій кількості здибаються в Шарм-Аль-Шейху.

 

Наявність демократичних цінностей у їхніх гаманцях жодним чином не обіцяє нам нічого доброго. Українських селян покріпачила вольтер’янка Катерина ІІ. Григорій Потьомкін – куратор ліквідації Запорізької Січі щиро захоплювався козацькою романтикою і походив з греко-католицької родини (таких родин тоді було повно на смоленщині).

 

Кат українського народу Ленін взагалі був мешканцем бібліотеки британського музею. Члени ЦК більшовиків тусувалися в Західній Європі значно довше, аніж керівники царської «охранкі».

 

Ті, хто прийдуть на зміну тандему прийдуть значно більш прогресивними і європейськими, отже, більш небезпечними людьми.

 

Вже сама по собі фронда Московської та Петербурзької тусовок змушує Путіна до більшої витонченості та енергійності, що неприємно.

 

Дехто зі знайомих із кремлівськими механізмами киян, які позбавлені московської істеричності і тому розважають адекватніше за безпосередніх учасників процесу, вважають, що після перемоги Путіна на президентських виборах прем’єрська посада може і не дістатися кумедному Медведєву. Путін проведе через Думу представника опозиції. Для цього Кудрін уже виступав з революційної трибуни на останньому мітингу. На нього з незвички ще трохи свистіли, але за зиму він зробить собі революційне ім’я достатнє для того, щоб стати новим псом режиму на посаді прем’єра. Навіщо нам тямущий прем’єр у Москві?

 

В Москві нам потрібен застій, Путін дедалі більш подібний на Брежнєва і тупа неефективна реакція, від якої здатен буде втекти навіть тупий, неефективний реакційний Київ.

 

В новорічну ніч підніміть келих цимлянського за перемогу Путіна над московськими помаранчевими. Вигукніть «ура!» і смикніть мотузочок хлопушки.

 

Дмитро Корчинський

ТСН.ua


Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1772
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

817
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1086
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1510
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2727 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3821

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

930

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

523

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

387

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1072
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5674
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5229
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10607 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1210
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7578
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

945
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1099
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15854
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

355
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1425
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1847
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1746