Зимові свята наповнюють українські домівки теплом, світлом і вірою, нагадуючи про силу добра та любові.
Про значення різдвяних свят, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.
Про святого Миколая:
Чому святий Миколай займає таке особливе місце в українській християнській традиції?
Святий Миколай — це дійсно історична особа, це дійсно справжня людина, і його вчинки реально були справжніми. Відповідно, ці вчинки його доброти є не тільки в нашій культурі — вони і в багатьох культурах християнських народів. Навіть той самий Санта Клаус також насправді походить від Святого Миколая.
Але дійсно в нас, в українській традиції, це такий особливий святий, це таке особливе свято, тому що це свято добра, свято підтримки одне одного, свято любові один до одного.
Навіть у церквах дуже часто можна помітити на іконостасі оці центральні такі ікони, а з крайньої сторони здебільшого в дуже багатьох храмах є Святий Миколай. Тому наш народ так любить це свято.
Як правильно готуватися до свята Миколая з духовної точки зору?
Тут варто подумати, звідки Миколай мав таке натхнення, мав такі сили робити подарунки. Бо це дійсно були подарунки — він робив їх вночі, під покровом ночі. Він не хотів, щоб хтось знав, але звідки він це робив? Тому що він отримав великий подарунок від Бога — Божу любов. Він відчував, як Бог сильно його любить.
А тому, думаю, що нам духовно потрібно готуватися до цього свята — це ще раз собі усвідомити те, що Бог мене дуже сильно любить, безкорисливо.
Власне, як безкорисливі подарунки, щедрі, жертовні подарунки, так само безкорислива і жертовна любов. І, відповідно, вже собі думати: а як я можу виявити цю любов щодо своїх ближніх?
Як розповідати дітям про святого Миколая так, щоб вони розуміли, що це свято про добро?
Завжди потрібно говорити правду. Просто цю правду, залежно від віку, потрібно подати у свій спосіб, на їхній рівень. Тобто, якщо маленькі діти, то, звичайно, святий Миколай приходить. Він приходить у таїнственний спосіб.
Але одночасно, вважаю, потрібно дітям казати, що так, як Миколай приносить нам подарунки, так само він буде щасливий, якщо ми будемо його помічниками — якщо ми будемо приносити якісь подарунки, виявляти свою любов нашим ближнім.
Але також не тільки тим, які є в сім’ї, а, можливо, і ближнім, які потребують, які не мають якоїсь змоги. Оце ми дійсно — помічники Миколая.
Про Святвечір:
Що насправді означає Святвечір?
Саме слово «Святвечір» означає святий, особливий вечір. І цей вечір дійсно є особливим, тому що в ньому народжується сам Бог.
Можна сказати, що день Різдва — це вже коли Ісус народився, а Святвечір — це день, коли Ісус народжується, тобто сама подія, сам момент народження.
Святвечір — це святий вечір, бо народжується Бог, який став людиною.

Про що нам варто пам’ятати в цей вечір перед Різдвом?
Ми можемо говорити про традиції, про різні страви, які є на Святвечір, і це добре, бо будь-яка традиція покликана виразити нашу віру. Але маємо розуміти, що основною все-таки є віра.
Оця віра нам говорить, що народжується Божий Син, а я маю Його зустріти. І як найкраще зустріти? Щирим, відкритим, чистим серцем. Тому найкраща підготовка — це, звичайно, сповідь.
Які традиції Святвечора найбільше допомагають зберегти тепло в родині?
Наприклад про страви: насправді це не є церковні приписи, а народні. Церква не трактує про 12 страв. Це народна традиція. Церква не говорить, що їх не потрібно, але й не говорить, що десь записано, що має бути саме так, а не інакше.
Тут важливо розрізняти: є віра, а є традиції, які цю віру відображають. Традиції виходять із культури суспільства, у якому ми живемо. Якщо культура змінюється — дещо можуть змінюватися й традиції. Але віра не змінюється.
Тобто оці 12 страв — це не від церкви. Церковні приписи говорять лише про піст, який є у Святвечір. Піст має підготувати нас до великого свята. Якась часом люди думають по-іншому — що саме страви встановила церква. Але це народна традиція, яка не суперечить вірі і хоче її підкреслити.
.jpg)
Чому Святий вечір є особливим з культурної точки зору?
В цей вечір, перед народженням Ісуса, ми збираємося сім’єю, щоб зустріти Його. Це момент об’єднання та єднання. І це дуже хороша традиція, яку церква підтримує, хоча не вона її встановила.
Про Різдво, другий Святвечір і Йордан:
У чому головний сенс Різдва для людей сьогодні?
Різдво означає народження або день народження. То постає питання: день народження чи народження кого ми святкуємо? Святкуємо народження Бога, який, бувши Богом і не маючи ніяких обмежень, не маючи потреби ні в чому, сам дозволив себе зменшити.
І навіть не просто зменшити — він дозволив собі бути беззахисним, дитиною, яка потребує опіки інших. Тому я би додав, що саме свято Різдва дуже глибоко показує, наскільки Бог близький до кожного з нас, до кожної людини. Бо він проживав на землі таке життя, як будь-яка інша людина. А тому він розуміє нас.
Як підготуватися до Різдва — що важливіше: традиції чи наш внутрішній стан?
Вважаю, що найважливіше — віра. Бо коли ми віруємо в подію Різдва, віра в цю подію, а сам Бог через цю віру перемінює мій внутрішній стан. І я маю в собі щось таке, чого, можливо, світ не дасть.
Перший крок — віра. Другий крок — моя внутрішня підготовка: чисте серце, відкритість до Бога, молитва. А далі вже йдуть традиції, які хочуть усе це підкреслити та акцентувати на цьому.
Чи важливо дотримуватися посту перед Різдвом? І що робити тим, хто не може постити?
Піст — це церковна традиція, церковний припис. Він встановлюється перед великими святами. Наприклад, перед Пасхою є Великий піст, який готує нас до найбільшого свята — Великодня. Піст і душею, і тілом, щоб потім пораділа і душа моя, і тіло моє. Подібно й перед Різдвом.
У нас є Різдвяний піст, і навіть зараз ми перебуваємо в часі Різдвяного посту. А Святий вечір, день перед Різдвом, покликаний особливо підкреслити подію, яка ось-ось настане. Тому я дозволю собі не поспішати, не куштувати все, що є в холодильнику, щоб дочекатися цієї великої події.
Можна деяким категоріям населення послабити піст. Бо піст покликаний підкреслити подію, яка буде. Але якщо людина через хвороби не може дотриматися посту в їжі, вона може не дотримуватись посту у харчуванні, але може дотримуватися посту в чомусь іншому — наприклад, у телефоні.
.jpg)
Чому для святкування Різдва такі важливі колядки, кутя і родинна вечеря?
Це також народні традиції, які частково переплелися з церковними. Колядки — це співи. Ми співаємо й прославляємо нашого Бога. Кутя, інші страви, святковий стіл — усе це для того, щоб прославити Бога. Це різні способи. Я прославляю так, як умію, тими талантами, які маю. Тому йдемо і співаємо.
Чи важливо це робити? Вважаю, що важливо, бо неможливо просто вірити в закритому серці. А це все має проявлятися — і тоді проявляється.
Навіщо існує Другий Святвечір і що він означає?
Це цікаво, тому що інколи деякі люди навіть не здогадуються, що є Другий Святий Вечір. Насправді він є. Є Святий Вечір перед Різдвом, перед святом Різдва, але в нас кілька днів пізніше є ще свято Богоявлення, і перед ним також є Святий Вечір. Чому цей вечір святий і чому цей вечір також піст? Це потрібно для того, щоб підкреслити велику подію, яка наближається. Ця подія — Богоявлення Господнє.
Що означає Богоявлення? Бог об’явився. І нам об’явився, який цей Бог: що цей Святий Дух, і який цей Бог? Що цей Бог дуже близький до людини.
Що означає свято Йордану та чому ми освячуємо воду?
По-церковному — це Богоявлення Господнє, але по-народному часто є свої назви. Одна з народних назв — Йордан.
Звідки вона походить? Тому що, святкуючи Богоявлення, ми одночасно святкуємо хрещення Ісуса. І Ісус хрестився в воді — у річці Йордані. Тому навіть наші колядки і щедрівки про це говорять — вони оспівують ці події.
Чому ми освячуємо воду? Тому що в цей день Господь охрестився у воді. Відповідно, ця вода освятилася.
І коли ми освячуємо воду, беремо її додому і п’ємо, ми розуміємо, що цю воду освятив сам Господь Ісус, коли хрестився в ній. Ми віруємо в це.
.jpg)
Чому Стрітення вважають завершенням різдвяного періоду?
Так, дійсно, через 40 днів після Різдва є свято Стрітення.
Це свято, коли Марія і Йосип приносили Ісуса до храму Господнього, щоб принести жертву. «Стрітення» означає стрітися або зустрітися. Тобто це свято зустрічі.
Виникає питання: хто з ким зустрівся? Якщо дивитися на подію, то Ісус із батьками зустрівся з праведником Старого Завіту — Симеоном. Можемо говорити, що це зустріч Старого Завіту (Симеон) і Нового Завіту (Ісус). Відповідно, Старий Завіт завершується, і Новий починається.
Але також у цьому святі варто роздумувати про те, що Господь Ісус зустрівся не тільки з Симеоном, а Він зустрічається з кожним із нас. Тому можемо говорити, що Ісус приходить до кожного з нас, щоб зустрітися з нами.
Чому саме в цей день є завершення циклу різдвяних свят? Церква так встановила, враховуючи те, що Ісус у цей період мав 40 днів — тобто був ще маленький. Як ми святкуємо народження дитини — не тільки один день, а певний період, так і тут є період до моменту цієї зустрічі. Після цього починається інший цикл — через кілька днів розпочнеться Великий піст, підготовка до Великодня.
Який головний духовний урок маємо винести з усього різдвяного періоду?
Думаю, що найважливіше — ще раз усвідомити й пригадати, що Бог мене настільки сильно любить, що залишає небо, стає людиною і живе так, як я, день у день. Тому Він усіх нас розуміє. Він так сильно любить і так сильно розуміє. Він близький. Він поруч.
Яку одну думку вам хотілося б, щоб люди запам’ятали після цієї розмови?
Бог мене розуміє. Я вважаю, що у сучасному світі, де дуже багато інформації, багато всього, і коли важко — бо триває війна, а також є особисті негаразди кожної людини, — інколи все це може так накрити серце, що людина може почуватись одинокою. Вона може ходити містом, може ходити на роботу, але час від часу відчувати себе самотньою.
Тому оця надія, яка приходить із Різдвом, каже: ти не самотній, ти не самотня. Бог поруч. Він тебе розуміє.
Чи маєте сімейну традицію, без якої неможливо уявити для вас зимові свята?
Так, це дійсно сімейна традиція, тобто не церковна. Ми їздимо до батьків, і момент, який у мене асоціюється зі Святим вечором, — це вареники з «зернятами», як ми кажемо. А «зернята» — це перемелений мак. Мені важко уявити Святий вечір без цієї страви.
З якою надією ви дивитеся на майбутній рік для України?
Так співпало, що Різдво близько до Нового року: один рік завершується, інший починається. І думаю, що навіть так Бог хоче показати: я є разом із вами. Я вас не покидаю, не покинув і ніколи не покину. Тому я дивлюся на цей рік як на рік, у якому Бог крок за кроком, день за днем проходить разом із нами.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Введення у храм Пресвятої Богородиці Марії: що символізує цей день
Різдвяний піст: священник з Івано-Франківщини про значення та хто може не дотримуватись