Викрадення Русі або Україна - це справжня Русь

 


Украина

 

Когда говорят, что Украина не способна нанести Кремлю симметричный удар, я соглашаюсь. В торгово-экономическом плане она действительно мало что может противопоставить российским санкциям. Зато в ее распоряжении – целый арсенал крайне болезненных для Москвы ассиметричных ответов. Более того, Украина способна так ударить по архетипическим символам России, что двухглавому орлу, не ровен час, придется подтверждать свою родословную.

 

Медведев и Глазьев могут пугать, что Ассоциация Украины с ЕС лишит отношения двух экономик налета «исключительности» и «приоритетности», но это пустые слова. Украина и Россия давно уже торгуют друг с другом равнодушно и холодно – аккурат после того, как Москва перестала продавать Киеву газ по бросовым ценам. В экономических связях двух стран давно уже нет ничего личного, только бизнес.

Однако эта экономическая фригидность вовсе не распространялась на другую сферу отношений – символическую. Москве было крайне важно публично закрепить Киев в сфере своего «имперского влияния». Отсюда – все эти проекты единого учебника истории, поездки икононосных байкеров по Крыму и регулярные визиты Патриарха. До определенного момента украинская власть этому процессу подыгрывала. Министром образования назначили Дмитрия Табачника, срок базирования ЧФ — продлили, закон о правах региональных языков – приняли.

В Москве искренне думали, что у Киева просто нет выхода. Что Виктор Янукович – заложник пророссийского юго-востока, что прозападность для украинских элит чревата потерей власти, что это Кремль делает одолжение Партии регионов, объявляя ее своей главной сторонницей. А оказалось, что юго-восток голосует не за Россию, а за «донецких», потому что те – «свои». Что субъектностью в стране обладают только олигархи, которым проще и безопаснее быть в ЕвропеИ что Москва сама умудрилась вложить в руки украинских властей оружие огромной разрушительной силы.

Потому что вся российская внешняя политика последние десять лет строилась из расчета на «внутреннее потребление» и была в значительной мере имитацией. Неважно, как обстояли дела в реальности — пропагандистская машина Москвы убеждала россиян, что «оранжевый дебош» подавлен, украинские националисты маргинализированы, а Черноморский флот и дальше продолжит грозить сексуально разложившемуся западу. И параллельно эта же машина убеждала россиян и весь мир, что Украина – это не просто неотъемлемая часть исторической России. Она напоминала urbi et orbi, что Украина – это колыбель православия, а Киев – мать городов русских. Теперь эта идеологическая дубина оказалась в руках у Виктора Януковича, которого кремлевская пропаганда не успела вовремя маркировать как «изменника». И Киев может отныне над Кремлем издеваться, медленно и со вкусом разрушая эти песочные замки один за другим.

Для этого не обязательно быть экономическим тяжеловесом. Например, для начала пригласят в гости Папу Римского, наставником которого, как известно, был украинский греко-католический епископ Степан Чмиль. Канонизируют киевского князя Аскольда, принявшего христианство за 130 лет до Владимира. Начнут регулярные полномасштабные учения с НАТО. Запретят дискриминацию геев. Издадут полное собрание сочинений Пушкина на украинском языке. Арсенал недорогих, но крайне обидных для официальной Москвы поступков можно продолжать бесконечно.

Если у украинских элит хватит изобретательности, то они и вовсе могут начать бороться с Кремлем за бренд «Киевская Русь». Киевская Русь — как «истинная европейская Русь» в противовес более поздней азиатской франшизе. Начать с мелочей, пройтись серией ударов по мифологемным почкам, а затем нацелиться на нокдаун. Мол, «парни, все это время вам впаривали подделку! Покупайте натуральное из Киева. Прямые поставки». А если в мировых столицах подтвердят, что, мол, да, Ukraine is the real Russia — то это уже будет серьезно.

Скажете, что вся эта мифологическая чепуха не будет иметь отношения к реальной политике? А что в современной российской публичной риторике имеет отношение к пресловутой real politic? Закон Димы Яковлева, что ли? Гомофобные законы? Потраченные на Олимпиаду миллиарды? Слабость современной России как раз и состоит в гипертрофии ее символической повестки.

И тут уже будет неважно историческое правдоподобие. Россия сама последовательно придавала Украине ореол главной жемчужины в новой имперской короне. И Киеву, сбежавшему под крыло прагматичной Европы, теперь вполне под силу играться этим ограненным символом, лишая Москву ее козыря на «историческую русскую монополию». Россия сама подменила базис и надстройку. И теперь эта символическая надстройка грозит обернуться против нее

Передавайте привет Геннадию Онищенко.

 

«Росбалт»


26.09.2013 Павєл Казарін 1025 3
Коментарі (3)

USTYM 2013.09.26, 21:33
Вадим Смогитель Вся ця сьогоденна політична каша досить чітко проявляє обриси того чи є українська держава, український народ, українська мова-історія-культура "істарічєскім нєдаразумєнєєм" чи, можливо, ні. Ми про себе заявили досить голосно і досить пристойно ще 1000 років тому. Поява сучасної держави на берегах Борисфена - явище, котре неминуче мало рано чи пізно відбутися! А ось Московія в 1723 році краде бренд РУСЬ і записує себе не просто в "близькі родичі", а й проголошує сама себе "старшою сестрою" ... Пан - таваріщ Пуцін взагалі не визнає український народ як такий, як суб'єкт історії бо ми , бачте, не ми, ми не український народ, а ми виявляється "єдіний народ" - за розумінням керманича "братньої" держави - з громадянами його власного царства... Таке невігластво людини в наш час - це межа, за котрою починається кащєєве царство дикунів з ритуальними танцями під бренькіт двострунної балалайки та зі стукотом однострунного бубна навколо свіжозасмаженого неслухняного "младшєва брата" з подальшим поїданням непокірного, шаман вирива запечене серце непокірного "родича" і під монотонні звуки того ж бринчання тієї ж двохструнної балалайки з тим же монотонним стукотом того ж однострунного бубна той же шаман несе те вирване і запечене серце президенту Федерації ... , лунають переможні викрики "ураааа", в небі розриваються від щастя феєрверки і музиканти червоні від напруження та щасливі від державного і великого (насправді від ВЕЛИКОДЕРЖАВНОГО) істинно канонічного православного апофеозу грають переможні марші ... То хто ж був і є "помилкою історії", пане полковнику гестапівських військ комуністичної Росії? Відповідь вже є і хто має очі, той бачить, хто має вуха - той чує, хто вміє читати - той вже прочитав ... Залишилося слово за паном маузером, котрий висить на попрузі жорстокої, безжальної та нещадної пані Історії (сподіваємось, що це слово громом небесним прогримить в досить недалекім проміжку часу ...).
Аскольд 2013.09.26, 22:07
Ростово-Суздальского Залесья уже нет, Тартарии-уже нет, Великой Тартарии-уже нет, Московского Улуса Золотой Орды-уже нет, Московского княжества-уже нет, Российской империи-уже нет, РСФСР-уже нет, СССР-уже нет, РФедерации-уже нет, а скоро и РКонфедерации не будет! Украина была в 11 столетии, была в 14 столетии, Украина Гетманская была в 17столетии, Украина была в 19столетии, есть в 21столетии и будет в 23 столетии!
Марія 2013.09.27, 09:45
Петро 1 ще у 1711р. після нищівної поразки у Прутській війні вкотре підписав Шертну грамоту про васальну залежність від Кримського ханства. Архіви про це мабуть треба шукати в Турції чи інших країнах , бо в Бахчисараї вони навряд чи збереглися. В договорі про мир Порта і кримський хан вимагали від московії вивести війська з території України та виплати данини Кримському ханству.Це у 18-му столітті!Читайте "Країну Моксель"В.Білінського.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1922
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1017
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1191
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1627
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2825 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3919

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1120

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

627

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

434

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1157
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5770
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5319
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10716 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1423
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1410
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7628
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1104
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15951
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

520
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1521
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1973
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1863