НАК "Нафтогаз України" відновлює монопольне положення на ринку розподілу газу, отримавши в управління арештовані акції компаній-операторів газорозподільних мереж (ГРМ).
Про це пише Фіртка з посиланням на Бізнесцензор.
Нова структура "Газорозподільні мережі України" може стати середовищем для корупції і безвідповідальності за безпеку споживачів газу.
В Україні протягом року планують створити державну монополію у сегменті розподілу газу. Для цього їй в управління передадуть заарештовані активи операторів газорозподільних мереж.
Така вже існувала у 90-х роках і вона не була ефективною. На відміну від того періоду, нинішня монополія зможе перетворитися на середовище для корупції під час післявоєнного відновлення.
Окрім того, структура нової монополії прописується так, що відповідальних за безпеку та якість власне розподілу газу, у ній може й не бути.
Які ризики ця схема несе для споживачів, держави та її бюджету?
Кабінет Міністрів 17 лютого погодив передачу "Чорноморнафтогазу" (входить до групи "Нафтогаз"), арештованих акцій низки "облгазів". За цим рішенням уряду "Нафтогаз" отримав контрольні пакети трьох газорозподільчих компаній. Акції ще 26 акцій облгазів уряд передав в управління "Нафтогазу" у травні минулого року.
В Україні працює 43 оператори газорозподільних мереж (ГРМ), це обл- та міськгази. Кожен оператор ГРМ у своєму регіоні є монополістом. Із 43 операторів ГРМ – 20 працюють під брендом "Регіональної газової компанії" (РГК) Дмитра Фірташа, вони розподіляють приблизно 70% всього газу в Україні.
Після цього "Нафтогаз" почав змінювати наглядові ради та керівництво компаній, акції яких йому передали в управління. У січні держкомпанія замінила голову та членів правління АТ "Харківгаз" і АТ "Дніпрогаз".
Водночас акціонери цих операторів ГРМ заявили про рейдерське захоплення своєї власності і оскаржують зміну керівництва у судах.
Згідно із законодавством, змінити склад наглядової ради можливо тільки на загальних зборах акціонерів.
Зокрема у законі "Про акціонерні товариства" йдеться про заборону змінювати склад наглядової ради у будь-який інший спосіб, крім як загальними зборами акціонерів з обранням нового складу.
Наглядові ради АТ "Харківгаз" і АТ "Дніпрогаз" було обрано в 2021 році на зборах акціонерів. У 2022-2023 роках збори акціонерів не проводились у зв’язку з військовим станом в Україні.
Але норми закону не завадили "Нафтогазу" змінити керівництво операторів ГРМ.
НАК посилається на затверджений урядом договір з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА), якому суд передав арештовані акції. Згідно з даними у судовому реєстрі, цей договір містить пряме доручення змінити наглядові ради та керівництво переданих в управління газорозподільчих компаній. Але угода двох господарюючих суб’єктів навряд чи має вищу силу, ніж діючий Закон України.
У "Нафтогазі" заявили про намір інтегрувати до своєї структури АТ "Дніпрогаз" та АТ "Харківгаз", як і інші облгази, з подальшим закріпленням напрямку розподілу газу за спеціально створеним для цього ТОВ "Газорозподільні мережі України" ("Газмережі").
Кабмін вже доручив забрати у нинішніх операторів і передати в експлуатацію новоствореній компанії "Газмережі" газорозподільні системи, хоча вона не здатна їх обслуговувати, адже немає ні аварійних служб, ні елементарних сервісів для клієнтів.
Так, керівник "Газмереж" Денис Миргородський у своєму інтерв'ю фактично це визнає. За його словами, після зміни керівництва арештованих облгазів, їхніх співробітників переведуть у нову компанію, яка належатиме "Нафтогазу". Необхідне для роботи нової компанії майно, нерухомість, спецтехніку та обладнання філії "Газмереж" орендуватимуть у тих же приватних операторів ГРМ, арештовані акції яких передали структурам "Нафтогазу". Відтак після зміни керівництва облгазів умови цієї оренди визначатимуть самі ж менеджери "Нафтогазу".
Іншими словами, вся тарифна виручка буде збиратися в одній компанії, яка централізує закупівлі на собі. Це створює середовище для зловживань, "своїх" постачальників, "прописаних" тендерів, аналогічне до інших державних компаній в енергетичному секторі.
Але найцікавіше питання, хто ж врешті відповідатиме за безпеку кінцевого споживача: ТОВ "Газорозподільні мережі Україні" чи їхні "аутсорсери" на місцях?
Старі кадри в держаній обгортці
Вибір нових керівників для "Харківгазу" та "Дніпрогазу" може свідчити, що "Нафтогазу" також бракує фахівців для управління цілою мережею операторів ГРМ.
Так, "Дніпрогаз" очолив Богдан Поп'юк. У 2004-2010 роках він працював у низці облгазів, які на той час входили до групи "Ренова" російського олігарха Віктора Вексельберга, який продав їх структурам Дмитра Фірташа у 2012 році.
У 2010-2013 роках Поп'юк був топменеджером компаній недоолігарха Сергія Курченка, який втік з України в 2014 році. Однак, за даними ЗМІ, Курченко до осені 2021 року контролював "Донецькоблгаз", керівництво якого СБУ звинувачувала у махінаціях з газом для населення на 1,7 млрд грн.
"Харківгаз" за рішенням призначеної структурами "Нафтогазу" наглядової ради очолив Анатолій Бистрай. З 2009 по 2012 рік він очолював "Криворіжгаз". На той час він також належав Вексельбергу і тільки потім увійшов в РГК.
У підсумку виглядає так, що "Нафтогаз" для керівництва облгазами набирає людей Вексельберга, яких звільнили більше 10 років тому.
Про досвід роботи у газовій сфері керівника створеної "Нафтогазом" для заміни облгазів компанії "Газмережі" Дениса Мирогодського невідомо. Згідно з офіційною біографією, він – адвокат з Дніпра, а з 2016 року займався розвитком спільної з дружиною-блогеркою сімейної компанії AnnaFoxy, яка виробляє жіночий спортивний одяг та купальники.
Як "Нафтогаз" відбирає облгази
За загальним правилами, управитель арештованого майна не має права змінювати керівництво переданих йому підприємств без погодження з акціонерами, зазначає керуючий адвокат "Юридичного бюро Писаренка" Олександр Писаренко.
Керівник АРМА Дмитро Жоравович у коментарі виданню Forbes нарікав саме на цю норму, пояснюючи, чому досі не вдається змінити керівництво арештованих підприємств близьких до Кремля російських олігархів.
Однак у випадку з облгазами для їхньої передачі структурам "Нафтогазу" уряд використав положення закону про АРМА, яке передбачає окрему процедуру управління арештованим майном підприємств критичної інфраструктури у разі ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
"Водночас, при виконанні повноважень акціонера арештованих активів, управитель повинен діяти у межах, порядку та спосіб, передбачений законом "Про акціонерні товариства", – зауважує адвокат Олександр Писаренко.
Тобто, здійснити зміну наглядової ради підприємства лише на загальних зборах акціонерів.
"Цього не відбулося і це суперечить закону "Про акціонерні товариства". Заміна органів управління товариства фактично відбулася лише за рішенням того ж державного АТ "Чорноморнафтогаз", – пояснює представник акціонерів "Харківгазу" Володимир Гладир. – "Склад акціонерів АТ "Харківгаз" залишається незмінним, на сьогодні чинні акціонери не порушували питання заміни осіб, які представляють їхні інтереси у наглядовій раді товариства та нікому таких прав не надавали".
Власники арештованих акцій також заявляють, що наміри "інтегрувати" їхні підприємства у структуру "Нафтогазу" прямо свідчать, що нове керівництво не має на меті збереження переданих йому підприємств та його активів.
"Планується виведення газорозподільних мереж від АТ "Харківгазу" до ТОВ "Газорозподільчі мережі України", після цього фактично АТ "Харківгаз" припинить своє існування, оскільки не зможе провадити основний вид діяльності з розподілу природного газу та вести свою господарську діяльність", – зазначає Володимир Гладир.
Адвокат Олександр Писаренко вказує, що управитель має забезпечити збереження арештованого майна.
"За ч. 7 ст. 21-1 закону "Про АРМА" управитель активами повинен забезпечити збереження їх вартості, а також вжити заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління", – зауважує адвокат.
Крім того, спірним виглядає рішення про зміну керівництва операторів ГРМ і з огляду на вказану у розпорядженні уряду підставу для їх передачі за особливою процедурою.
Адже після арешту акцій і до зміни керівництва облгазів "Нафтогазом" вони продовжували працювати і про критичні загрози для безпеки постачання газу населенню внаслідок їх роботи не повідомлялося.
Чому Фірташ може повернути облгази
Печерський районний суд Києва арештував корпоративні права (акції) приватних операторів ГРМ з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні про зловживання чиновників, яке веде ДБР. Розслідування ще не завершене.
За версією слідства, внаслідок незаконний дій посадовців Міненерговугілля приватні облгази у 2017-2020 роках не доплатили 1,55 млрд грн за передачу їм у користування державних газорозподільних мереж.
Йдеться про підписані у 2017 році між Міненерговугілля з операторами ГРМ протоколи розбіжностей, які передбачають оплату за експлуатацію газорозподільних систем лише за умови включення цих витрат до структури тарифу, який затверджується НКРЕКП.
При цьому суд за клопотанням прокуратури арештував як контрольні пакети акцій операторів ГРМ, так і цінні папери міноритарних акціонерів, що належали приватним інвестфондам та окремими фізичним особам. Водночас акції "Нафтогазу" у низці облгазів під арешт не потрапили.
Своєю чергою оператори ГРМ вказували, що тарифи на їх послуги встановлює регулятор, і в них не було передбачено коштів на оплату користування мережами. Отже, щоб її сплачувати, НКРЕКП мала б підвищити тарифи, адже інших суттєвих доходів оператори ГРМ не мають.
Більше того, Генпрокуратура вже подавала аналогічний за змістом позов до ПАТ "Харківгаз" з вимогою стягнути плату за використання мережами за 2013-2017 роки. Однак суди всіх трьох інстанцій у задоволенні позову відмовили, а у лютому 2021 року їх рішенням Верховний Суд підтвердив правомірність їхніх рішень, як і законність укладених операторами ГПМ та Міненерго у 2017 році додаткових угод з протоколами розбіжностей.
Отже і зараз власники операторів ГРМ мають підстави сподіватися, що судовий розгляд провадження ДБР може завершитись на їхню користь і передані в управління "Нафтогазу" підприємства доведеться повернути.
Якщо ж за час управління ними вони знеціняться, у власників акцій можуть з’явитися підстави для подачі позову у арбітраж до України.
Адвокат Олександр Писаренко зауважує, що відповідальність за реагування на факти неналежного управління активами або спроби відчуження активів управителем закон покладає на саму АРМА.
"У інших випадках управитель може нести відповідальність за ст. 90 закону "Про акціонерні товариства" на загальних підставах. Також, зацікавлені особи, у тому числі інші акціонери чи органи управління АТ, можуть оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність управителя у спосіб, визначений внутрішніми документами АТ та ГПК України", – констатує Писаренко.
Чому монополія "Нафтогазу" в облгазах може перетворитися на корупційну годівницю
На сумнівність механізму передачі облгазів "Нафтогазу" вказуваві експерт з енергетичних питань, директор спецпроєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев
"Це рішення тимчасове, там будуть довгі судові процеси. Воно ще може бути переглянуте", – зазначав Рябцев.
Процедура передачі "Нафтогазу" функції з розподілу газу викликає сумніви, визнає і перший заступник голови парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко:
"Головне питання, яке я задаю: а навіщо це робиться? Створюють монстра, який вже був свого часу під назвою "Укргаз". Теоретично, мабуть, народ України радіє ‒ відібрали у олігарха облгази, все це буде народне, все це буде наше. Я задаю одне питання: а там щось покращиться ‒ якість обслуговування, може тариф зменшиться на розподіл? Ви ж розумієте, що він тільки зростатиме", – каже Кучеренко.
Це не перша спроба централізувати розподіл газу в рамках однієї компанії – в свій час будучи прем’єр-міністеркою України Юлія Тимошенко створювала на базі Нафтогазу дочірню компанію під назвою "Нафтогазмережі", якій своєю постановою передала мережі. А потім виявилося, що треба ще виділити з бюджету мільярди гривень на операційну діяльність цієї структури – з бюджету було виділено 1,5 млрд грн. (за курсом 1:5). Тоді навіть автомобілі і техніку закупили, де зараз це майно – невідомо. Ще раніше була така ж спроба, всі вони фінансувались за рахунок державного бюджету і завершились невдало.
Нинішня спроба зібрати всі газорозподільні компанії під вивіскою ТОВ "Газорозподільні мережі України" більше схожа на засіб контролю над фінансовими потоками. Причому мова може йти як про поточні витрати (закупівлі обладнання, витратних матеріалів), так і витрати на післявоєнне відновлення знищених газорозподільних мереж за рахунок донорів і надання держгарантій.
Такі умови в українських реаліях можуть стати каталізатором для формування схем, завищених цін при закупівлі товарів, кришування постачальників. Тільки цього разу все це буде приховане під вивіскою дочірньої компанії Групи Нафтогаз.
Ще більш цікавим є кількість задіяних компаній в цій схемі. ТОВ "Газорозподільні мережі України" – це дочірня компанія ДК "Газ України", акції облгазів передані ДАТ "Чорноморнафтогаз", а виконувати роботи на трубах будуть наймати треті компанії.
Хто буде відповідати за встановлений в будинку котел, експлуатацію мереж і безпеку споживачів. Умовно кажучи, якщо на Позняках вибухне чергова квартира, то "наздоганяти" будуть "Нафтогаз", "Газорозподільні мережі", "Чорноморнафтогаз" чи підрядника на ФОП?
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
