Вибори крізь призму атеїзму

 

Атеїст, у відповідь, чому він відійшов від лона християнства, скоріше за все головною причиною назве зневіру.

 

Він міг прожити роки з ілюзією своєї доброчесності, і, не отримавши від життя всього, за що, власне, і молився, відчувши себе відторгнутим і обманутим, вирішив завчасно обірвати свої зв‘язки із «вищими силами», щоб надати краху своїх очікувань добровільного характеру, а не образливого вигляду, що його просто «кинули».

 

Середньостатистичний віруючий до кінця життя очікує спасіння душі своєї і всередині палко і щиро вірить у своє духовне переродження, проте відкладає його на той самий кінець віку. Тому ззовні він нічим не відрізняється від атеїста, хіба що може перехреститися мимохідь перед церквою чи піти з сім‘єю святити паски, бо «такий звичай». Але прокидаючись в неділю вранці і зважуючи на те, яким солодким може бути сон в найближчу годинку-дві, він повертається під теплу ковдру, залишаючи собі віру в серці, а службу – на інший раз. Зрештою, до спасіння ще часу багато, а на літургії людей і без нього вистачить.

 

До чого ж тут політика і, тим паче, такий злободенний її вимір, як довгоочікувані вибори?

 

Все б нічого, якби становище електорату до болю не нагадувало ці релігійні приклади. Зневіра – почуття, що традиційно залишає 40% українців останню неділю жовтня у затишних домівках, що радше пояснюватимуть, який мізерний їхній голос по відношенню до всіх інших, і що взагалі, навіть якби вони пішли, це нічого не змінить, голосувати нема за кого і «Минулого раз ставили галочку - і чого добилися? От така у нас держава!»

 

Справді, як би це не було сумно, ще не раз повторюватимуть у різних репертуарах слова Висоцького «Я Родину свою люблю, но государство - ненавижу!». Але  держава у свідомості людей - це влада. І в реальності, у більшій  мірі, - це влада. І, якщо ми вже так боремося за демократію (хоча важко назвати боротьбою активізм «кухонних політологів» чи гарячі дискусії при застіллі, що заїдаються холодцем і запиваються тим, що поміцніше), то чому не граємо за її правилами? Адже можливість цю владу обирати і є фундаментальною засадою демократії. І, обираючи її, ми обираємо, якими бути нам, адже теза «держава-це я» набуває все більш актуального значення, поступово віддаляючись від свого далекого монархічного контексту.

 

І якщо ми кажемо «Всі вони однакові», то хіба це не  значить, що ми - такі ж неспроможні, як і наші попередники, які не зробили свого внеску, щоб змінити поняття «люди для держави» на «держава для людей»?

 

І якщо ми живемо в пасивному очікуванні кращої еліти, то чи не варто визнати, що отримуємо переважно те, чого  заслуговуємо? Бо, розпочинаючи античними ідеалами Платона й Арістотеля і закінчуючи демократичними цінностями сучасності, ті, що стоятимуть за штурвалом суспільно - політичного життя, повинні бути «кращими з-поміж рівних».І поки ми не зрівняємося у своїй культурі до західного зразка, поки не спалимо мости, які з‘єднують нас оновлених із рабами минулого, і не станемо твердо, не плутаючися в просторових орієнтаціях, не будемо гідними справжніх лідерів.

 

І якщо ми вважаємо, що нема перспектив, то що заважає нам вдосконалити себе, вирости духовно, виховати своїх дітей свідомими і зайняти місця тих, що їх, на нашу думку не заслуговують?

 

І якщо ти, саме ти, що звик отримувати все чужими зусиллями / руками/ підписами, вважаєш, що хтось не виконав обіцяних тобі вимог, то яке право маєш про це говорити ти, який їх не висував?

 

Тому, прокинувшися в неділю зранку, не зважаючи на похмуру погоду, на біль у горлі чи голові, на стоси нерозібраних за тиждень чи навіть більше справ, візьми маленьку книжечку із витисненим  «ПАСПОРТ», відкрий і глянь, що на сторінці із твоїм прізвищем і датою народження не йдеться ні про твої досягнення, ні про твій характер. Там не пише про те, скільки ти заробляєш і яку музику слухаєш з 16-и років. Там просто вказано, що ти – українець. І це значить більше, ніж усе, перечислене вище.

 

Тому піди на найближчу дільницю, дай можливість своїй свідомості провести сповідь і зробити вибір, за який тобі не буде соромно, і повертайся у свій вихідний день. Хто знає, може саме він – початок відродження твоєї віри?


Автор: Христина Парандій


Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1241
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1872 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1143
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3734
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3420 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2775 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

376

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

484

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1030

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1597
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1095
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1120
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

813
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6638
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

768
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44101
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3407
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35751 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

282
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

417
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

697
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

774