"Велюр" та демарш мерів, як дві сторони однієї медалі

Вже почали вступати в дію послаблення карантинних заходів, а ми, як і весь світ, намагаємось повернутись до звичного життя. За майже два місяці в українському політикумі відбулось безліч цікавих порухів. Однак найгарячішими темами карантинного періоду в Україні стали дві наступні події. 

Перша ‒ посиденьки топ чиновників в одному з найдорожчих ресторанів столиці. І все б нічого, якби це відбувалося не в час, коли всі інші заклади вимушені припинити свою роботу. Ну, і якби власником цього чудового місця був не Микола Тищенко.

 Можливо, хтось пропустив це кричуще розслідування BIHUS info, тому залишаю посилання тут.


джерело фото: tomato.ua


І друга —  політична “Санта-Барбара” з міським головою Черкас Анатолієм Бондаренком та дочасним послабленням карантину. Детальніше про ситуацію в матеріалі Радіо Свобода.
Так-так, на слуху у нас не допомога медикам, підтримка малого та середнього бізнесу чи проблема незахищеності людей пенсійного віку, а саме ці дві історії!
Але про все за порядком.
джерело фото: Українська правда
“Велюр” вже встиг стати інтернет-мемом, однак незабаром фото цього закладу можна буде зображати в шкільних підручниках історії — як початок кінця правління теперішньої влади. Саме це місце стане символом  несправедливості та тотальної некомпетентності, яку несе з собою весь  “велюровий менеджмент”. Теперішня влада хотіла б жити за правилом “усі рівні, але хтось рівніший”. Як у книжці Орвелла “Колгосп тварин”.

Однак довго так протягнути не вдасться. Такі випадки ведуть до втрати  контролю урядом, а наслідки цього ми побачимо вже восени.

Так на кого ж нам надіятись? Можливо представники місцевої влади стануть нашими героями?

Герої в цій ситуації тільки волонтери. І тут немає нічого нового. Вони, як і в 2014 році, проявили миттєву реакцію і позакривали собою всі проблематичні точки. За час пандемії громадянське суспільство створило безліч успішних проектів і я підозрюю, що це стане темою мого наступного блогу.

Ви тільки не подумайте, загалом я за посилення місцевої влади, однак не за рахунок популістів. Чи готові мери взяти на себе відповідальність за можливий спалах епідемії? Чи змогли б вони захисти  підприємців, якщо завтра до них почали б приходити контролюючі органи та перевірки? Зважаючи на історію з відпусткою пана Бондаренко та його втечею з ефіру програми “Свобода Слова” (відео з евакуацією тут) відповідь скоріш за все буде невтішною.

Політики, хай і місцевого рівня, повинні менше думати про хайп, планувати на кілька кроків вперед та не перебирати на себе зайвих повноважень.

А якщо зовсім відверто, то ситуація з міським головою Черкас, як і кейс з “вигнанням ромів з Івано-Франківська”, схожі на вдалу гру одного актора. Й ім’я цього актора  Арсен Аваков. Саме він першим реагує на такі, здавалося б, недолугі заяви, підсилюючи протистояння “центр-периферія”. У виграші тут всі. І сам пан міністр внутрішніх справ, оскільки таким чином він показує Президенту, що втримати під контролем ситуацію з регіонами може тільки сам Пан Міністр.

джерело фото: liga.net

 Ну і звичайно ж “партія мерів”, оскільки в світлі майбутніх місцевих виборів політтехнологія “ми маленькі -  хороші, а вони великі - погані” є досить вигідною. Крики про “дивіться нас давлять, нам обрізають кисень” — їхній квиток до наступної каденції. Єдине, що хочеться запитати в усіх цих борців за справедливість: а де ж вони були рік тому, коли зводився фундамент цих процесів? У відповідь тиша. А мені хочеться кричати... 

Як тим що тут, так і тим що там — “Обережно! Ми можемо залишитися без держави!”

Що ж отримуємо в сухому залишку?

Карантин показав неспроможність та лицемірство, як центральних так і регіональних політичних еліт. 

Ті, хто при владі, думають перш за все про рейтинг, а не про збереження держави. А люди слідкують за цією всією виставою, кидаючись зі сторони в сторону, шукаючи собі ідолів. 

Так що ж? Можливо почнемо уважніше відноситись до того, що нам продають з екранів, заглиблюватись в корінь проблеми та критично відноситись до політтехнологій, які “хакають” наш мозок?


12.05.2020 Владислав Біль 7957
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

313
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

422
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1683
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1409
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1363 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1243

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

443

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

527

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

764

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1810
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

194
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1251
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

738
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

190
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1420
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1001
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1554 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

374
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

513
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1208
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1509
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1015