Василь Стефурак, голова «Асоціації вівчарів» та прикарпатський фермер, розповів про розвиток тваринництва в Україні у час повномасштабної війни

Василь Стефурак, голова громадської організації «Асоціація вівчарів», вже 10 років займається вівчарством на Коломийщині.

Так, у його господарстві в селі Молодятин не лише вівці та барани. Тут розводять ще й кіз, з молока яких виготовляють крафтові сири. А ще на фермі є коні, собаки та інша живність.

Журналістка Фіртки дізналася, як на розвиток сільського господарства повпливала повномасштабна війна на території України.

Розповідаючи про власний досвід у вівчарстві, Василь Стефурак ділиться, що на сьогодні є чимало викликів через російське повномасштабне вторгнення, до яких доводиться пристосовуватися.


Далі подаємо пряму мову:


Для українців життя поділилося на «до» та «після» початку війни. Яке воно – ваше «після», як фермера?


Зараз ми живемо в дуже непростий час. У китайців навіть є така приказка-прокляття:

«Щоб ти жив у часи змін».

На мій вік випав розпад радянського союзу, чимало революцій і до повного «щастя» не вистачало ще війни. Ми всі зараз повинні усвідомити, що живемо в час великих змін. Продовжувати жити за принципом «моя хата скраю» вже не вийде. Українці можуть виграти цю надзвичайно складну війну лише об’єднанням.

Однак, виходить цікава ситуація: навколо України об’єднався весь цивілізований світ, натомість самим українцям складно бути єдиними.

Всі ті, хто рвав вишиванку на грудях – благополучно втекли; всі ті, хто вдома газдував – змінили чоботи на берці та пішли воювати; всі ті, хто харчувався з державної казни – перші втекли з країни та тепер на крадені гроші живуть в інших країнах, а ті люди, які нічого не мали від держави – пішли за неї вмирати.

На превеликий жаль, спостерігаємо таку картину.

Політичний вплив, звичайно ж, позначився й на вівчарстві. Через пряму агресію ворога Україна втратила 30% поголів’я. Падіння цін, розрив логістичних ланцюгів і так далі – все це створює великі проблеми.

Я часто наголошую на тому, що, якщо зерно на складі може стояти й два-три роки, то тварина не зможе й два-три дні. Це живі істоти. Так само й на кордоні вантажівки з зерном можуть стояти й чекати, коли пропустять, з тваринами так не вийде.

Європейські країни першочергово переслідують свої інтереси. Польща дуже багато допомагала й допомагає Україні у цій війні, бо прекрасно розуміє, що буде наступною.

Але водночас, коли зачепили хоч трохи їхні інтереси із зерном – вони взяли й закрили кордони. За нею унісон пішли й інші країни. Росія закрила 50 кораблів-зерновозів, які зараз знаходяться в морі. Минулого року в цей період у нас було заморожено 7,5 мільйонів тонн зерна. Від цього страждає й валюта.


Яка сьогодні ситуація з експортом?


Нещодавно пролунала фраза, що тваринники не підготувалися до експорту, а пташники підготувалися. Через це ми не можемо продавати яловичину та баранину. До слова, пташники освоїли за останні роки понад 10 мільярдів гривень дотацій. Це посприяло розвитку.

Щоб ми могли експортувати м’ясо – нам потрібна бойня з єврономером. Там йдеться про цілий цикл правильного забою, якого в Україні немає. Бо бойня – це не лише місце для забою тварин, а й прописаний весь процес роботи з екологічною складовою і так далі.

Довкола пташників спочатку теж було чимало скандалів у пресі через вивезення відходів по лісопосадках, що створювало велику екопроблему. Вони теж проходили всі ті етапи, що й ми зараз. Але для них виділили певну суму на розвиток. Якщо для них 10 мільярдів гривень, то на вівчарство за аналогічний період – 50 мільйонів гривень.


Як при цьому відбувається розвиток?


Раніше в Україні вівчарство було мертвою галуззю. За останні кілька років ми зробили величезний скачок, бо заявили про нього на всю планету, ми зацікавили арабський світ, напрацювали прямі контракти. За 2020 рік у нас експорт товарних баранчиків виріс в 14 разів. Це за даними державної митної служби в Україні.

Того ж року я вперше їздив на слухання по розподілу державної дотації в Аграрному комітеті Верховної Ради, щоб нас почули та дали певну підтримку, треба було зацікавити людей, а хлопці-колеги поїхали на виставку в Об‘єднані Арабські Емірати, де напрацювали пару десятків прямих контрактів.

Що важливо – до цього я готувався понад сім років, тобто виводив породу, набирав критичну масу баранів, аби мати що запропонувати. Тоді хлопці привезли результат арабам і шейх Шарджа стояв на стенді з нашими вівчарями.

Факт, що сам шейх прийшов до наших вівчарів свідчить про те, що ми щось толкове запропонували.

Коли я сказав, що наш експорт так стрімко виріс – хлопці з USD Agro поклали під сумнів мої слова і вирішили перевірити інформацію. Дали запит на державну митну службу і знайшли відповідні цифри. Тоді при наступній зустрічі сказали мені:

«Так, пане Василь, підтверджуємо, баранчики в 14 разів виросли, але впало поголів‘я експорту вівцематок».

Вони там були, звісно ж, але не такі колосальні. Якраз падіння кількості вівцематок на експорт – це доказ того, що в Україні виріс інтерес до вівчарства. Люди почали тримати для себе ці вівцематки та нарощувати поголів‘я, а згодом продавати товарних баранчиків, яким 6-8 місяців.


Які головні відмінності «до» та «після» війни?


Відмінність «до» війни та «після» – закриті кордони. Нас закрили, немає можливості експортувати. І ситуація досі не вирівнялася. Ми не ризикуємо відправляти тварин.

Зате Україна успішно продовжує імпортувати м’ясо з Європи.


Як ви бачите в теперішніх реаліях розвиток вівчарства в Україні?


Якби ми наростили потенційну базу овець в Україні – приблизно сто мільйонів голів, то для того, аби прогодувати цих тварин, треба десять мільйонів тонн зерна.

От минулого року ми не могли 7,5 мільйонів тонн зерна продати, вони стояли у порту, а тут внутрішня потреба – десять. Тонна зерна на експорт вартує 200 доларів. Десять мільйонів тонн – два мільярди доларів.

А сто мільйонів овечок, які з’їдять десять мільйонів тонн зерна, продавши їх, дадуть 20 мільярдів доларів. Тобто це зерно можна перетворити з двох у двадцять. І це тут, вдома, в Україні.

Цього вистачить і на зарплати, і на податки. При тому мали б своє класне м’ясо, не потрібно було б імпортувати. Ми могли б забезпечувати і дитячі садочки, і школи, а також армію годувати корисним продуктом.

На жаль, зараз в Івано-Франківську й у ресторанах рідко коли трапляється баранина, а якщо й трапляється – то це дуже недешеве задоволення.

Усім українським вівчарям я рекомендував цьогоріч в жодному разі не зменшувати поголів’я. Бо вже дуже скоро нам доведеться його в рази стрімко нарощувати. Це тваринництво і його ріст потрібно планувати щонайменше на два-три роки.

Вівці – тварини живучі. Там, де здохне одна корова – виживе вісім овець. Вони не вибагливі до клімату і харчування.

У мене в господарстві є також кози, приблизно 50 голів. Але вони допоміжні, кози є при кожній отарі, коли треба підгодувати ягнят. Я роздав вже понад сотню породних цапів.

З козами в Україні ще хоч хтось працює, бо це смачний корисний сир, особливо під Києвом. А з вівцями не працюють, бо це окрема, зовсім інша специфіка.

Породисту козу легше купити в Україні, бо вони є, а от з вівцями доводилося придумувати і створювати самому.

На жаль, коза все одно недооцінена тварина в Україні, хоча її ефективність вища в два з половиною рази, ніж у корови. Основа – молоко. Бо м’ясних кіз на цілу Україну, мабуть, є два-три господарства.

Більше читайте у матеріалі.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Для фермерів створили онлайн-курси, як вигідно вирощувати екологічний врожай

Програма підтримки сільського господарства в Івано-Франківській громаді набирає обертів: як отримати допомогу за утримання свійських тварин

«Хочемо працювати на рідній землі», — прикарпатський фермер Назарій Вепрук про роботу власної козячої ферми (ФОТО/ВІДЕО)

Соціальні програми допомоги для мешканців Івано-Франківської громади: скільки складають виплати


17.05.2023 1065
Коментарі ()

09.06.2023
Тетяна Дармограй

Мама та спеціалістка Вікторія Романюк розповіла журналістці Фіртки про симптоми сина, які змусили насторожитися, з якими викликами стикнулась сім'я, що повинні робити батьки для адаптації дітей з аутизмом у суспільстві та як життєва ситуація підштовхнула до відкриття центру.

2073
29.05.2023
Тетяна Дармограй

Як українським енергетикам вдалось оперативно відновити енергетичний баланс та забезпечити постачання електрики споживачам після руйнувань, здійснених Росією та чи можливі відключення світла влітку, як це було взимку — дізнавалась Фіртка. 

867
22.05.2023
Уляна Мокринчук

Як протидіяти домашньому насильству, які є різновиди насильства, куди звертатись жертві, як розпізнати кривдника та як допомогти пережити нелегкий час тому, хто постраждав, журналістка Фіртки дізналась у психологині Валерії Худзіцької.

676
14.05.2023
Тіна Любчик

Василь Стефурак, голова «Асоціації вівчарів» розповів Фіртці, чи легко сьогодні відновлювати промисли, що були популярні в горах ще пів століття тому та як на розвиток сільського господарства повпливала повномасштабна війна на території України. 

10228 8
03.05.2023
Тетяна Дармограй

На початку 2023 року у Міністерстві оборони України зазначали, що у масовій мобілізації немає потреби. Щоправда, із застереженням, що ситуація може змінитися.  

2772 1
19.04.2023
Тіна Любчик

В рамках відзначення Дня першої пластової присяги та програми «Івано-Франківськ — місто Героїв» відкрили та освятили анотаційну дошку Назарію Лугарєву, очільнику пластової станиці міста, який загинув у боях за незалежність України. 

2042

Як московити крали історію наших предків.

428

Верхівка УПЦ(МП) послідовно перетворювала своїх вірян  на релігійних фанатиків, які зможуть в будь-який час захистити їхні інтереси.

247

До Путіна явився Голова конституційного суду РФ Валерій Зорькін, який приніс копію «сенсаційної» мапи Європи, на якій нібито нема України. Проаналізуємо, чи це так. 

788

Рання історія Білгороду, як поселення Київської Русі: думки, навіяні останніми подіями у Бєлгородській області РФ. 

817
06.06.2023

Василь Стефурак, голова громадської організації «Асоціація вівчарів», вже 10 років займається вівчарством на Коломийщині. Так, у його господарстві в селі Молодятин не лише вівці та барани. Тут розводять ще й кіз, з молока яких виготовляють крафтові сири.  

225
01.06.2023

В умовах війни та стресу харчові звички зазнають зміни. Нерідко — негативних.  

327
27.05.2023

Багато хто вважає, що перед варінням гречку промивати не треба, тому що ця процедура є "необов'язковою".  

546
09.06.2023

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

223
06.06.2023

Журналістка Фіртки поговорила з отцем УГКЦ Іваном Жуком, чи є якісь вказівки стосовно одягу вірян та чи може священник зробити зауваження з цього приводу.

228
01.06.2023

Церква бачить шлюб як основу для створення сім'ї та продовження роду. Він передбачає народження та виховання дітей в дусі віри, сприяє їхньому духовному та моральному розвитку.  

479
27.05.2023

Священник – посередник і духовний провідник, що відіграє важливу роль у сповіді. Його присутність і служіння сприяють відкриттю, покаянню та духовному відновленню. Втім, нерідко запитання про збереження таємниці сповіді викликає роздуми.

554
05.06.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

5822
09.06.2023

Будь-які мирні переговори з Росією стануть можливі тільки, якщо у росіян зміниться інтерес у цій війні.  

138
04.06.2023

Відповідаючи на запитання про перспективи вступу України до НАТО, Воллес зазначив, що існують розбіжності щодо шляху Києва до вступу. Міністр сказав, що НАТО, як і ЄС, не має повторювати помилок минулого, надаючи багато обіцянок таким кандидатам, як Україна.

284
31.05.2023

Законопроєкт про виплати військовим, який парламент ухвалив у першому читанні 30 травня, остаточно можуть ухвалити в середині червня.  

449
26.05.2023

Президент Володимир Зеленський, коментуючи продовження "економічного безвізу" з ЄС, заявив, що у процесі просування України у Євросоюз таку лібералізацію потрібно буде зробити постійною.  

525