Ващиковський: Смоленська катастрофа" могла бути помстою з боку Путіна

 

/data/blog/73813/ec40373eb33742af6296dd531b45e075.jpg

 

Колишній віце-шеф Бюро національної безпеки Польщі, депутат польського Сейму Вітольд Ващиковський у програмі "Студія Захід з Антоном Борковським" розповів про саботаж і підозрілі моменти у ході слідства щодо "смоленської катастрофи".

 

Маємо сумний, чорний ювілей - 5 років тому загинув цвіт польської політичної інтелігенції і президент Лех Качинський. Є підозри, що їхнє вбивство було організоване спецслужбами Російської Федерації. Як ви оцінюєте результати і стан слідства, адже досі рештки літака не були передані до Польщі.

Прокурорське слідство як в Польщі так і в Росії, попри те що минуло 5 років, є незакінченим. З певних причин обидві прокуратури не хочуть його завершувати. Російська прокуратура певно побоюється, що там було втручання росіян, яке полягало, скажімо, у кепському ставленні контрольної вежі, - офіцери, які там працювали не виконали, своїх обов’язків. Можливо збереглися сліди, які могли би вказувати на можливість саботажу. А прокуратура польська не може закінчити слідства, бо не має оригіналів чорних скриньок і решток фюзеляжу, - тобто речових доказів.

 

Але ж це є аферою! Якщо польська прокуратура не має решток авіакатастрофи, і ми знаємо що вона не отримала і всіх записів чорних скриньок літака, - то це скандал.

Це правда. Ми вважаємо, що порядні слідчі не можуть закінчити подібного слідства, адже не володіють речовими доказами. Прокуратура стверджує, що її представники мали доступ до залишків авіакатастрофи і брали певні проби. Але я хочу нагадати, що ці проби були взяті аж через півтора роки після катастрофи. Ми ж з знаємо, як впродовж кількох місяців, ставились до решток катастрофи, як все розкрадали і підчищали. Лише частина решток літака перебувала під дахом. Тож чимало слідчих і експертів піддає сумніву ті дослідження, вважаючи, що вони були невірогідними. Натомість росте число експертів, які вважають, що навколо слідства велася нечиста гра.

 

Я читав резонансні та гострі заяви професора Новачика, згідно з ними ставало зрозумілим, що береза під аеродромом не могла стати причиною катастрофи. Що це просто сфабриковано і скомпоновано.

Багато експертів вказує ще на одну особливість. Виявляється, що рештки літака знаходили на значній відстані перед березою. Є свідки, що стверджують, що бачили блиск і чули вибух. Бачили як розпадається літак, а фрагменти відривались ще перед зіткненням з березою. Літак, якщо б і розпадався на настільки низькій висоті - загалом це кілька метрів над землею, - не міг би розпастись на тисячі уламків. Він міг би розлетітись на кілька сотень кавалків. Якби береза справді відбила крило літака і він би летів на лівому боці, то за кількасот метрів він би зробив чималий рів у землі, - він би діяв як плуг, що оре землю, але ж подібних слідів не має. Попросту видно, що літак розсипався в повітрі і так далі. Зрозуміло, що прокуратура, яка отримала доступ до решток почала тестувати їх на можливість наявності вибухових матеріалів, - прилади вказували, що там могли бути вибухівка. Відтак маємо дуже багато запитань, котрі свідчать, що катастрофа могла мати цілком інший перебіг, ніж це вказано в рапорті польського Міллера і ще в більш брехливому рапорті пані Анодіної, першому російському рапорті, що з’явився у 2010 році.

 

Чи є якісь шанси для розгляду цієї скандальної справи в якихось міжнародних інституціях, можливо варто би було долучити слідчих з Гааги?

Ми вже роками про це говоримо, але... По-перше, прем’єр Туск полетів 10 квітня 2010 року до Смоленська цілком непідготовленим. Він не мав відповідної юридичної інформації, він не мав рапортів щодо юридичних підстав цього слідства. І він погодився на російську концепцію чиказької конвенції, хоча все можна було робити на підставі польсько-російського порозуміння про авіакатастрофи від 1993 року. Наступне, якщо вже погодилися на російське слідство і на паралельне польське, то до польського слідства можна було запросити міжнародних експертів, котрі могли би нам допомагати оцінювати результати російського слідства. Врешті, можна було звернутися до міжнародних інституцій і до НАТО, - оскільки загинув польський президент, глава Збройних сил Польщі, - оскільки Польща є членом НАТО. Можна було вимагати від міжнародних трибуналів, аби вони змусили Росію повернути польське майно, - йдеться про рештки літака. Ми не тільки не маємо доступу до них, але зникли і особисті речі пасажирів, зрештою, ми не можемо знайти комп’ютера Александра Щигло, тодішнього шефа Бюро національної безпеки і так далі. Можна було звинувачувати Росію в міжнародних судах щодо повернення цього майна, можна було звернутися до низки розвідок держав наших союзників з проханням про співпрацю. Зокрема щодо того, чи не записав бува хтось чого, чи не підслухав. Не було зафільмовано навіть сателітарного моніторингу катастрофи. Можна було виконати чимало міжнародних дій, але з політичних міркувань тодішній уряд не хотів цього робити, оскільки вважав, - і це була фальшива альтернатива, - що це може означати війну з Росією.

 

Чи не запізно зараз намагатися щось робити? Розуміємо, що 5 років тому ми думали, що це була випадковість, але вже після окупації Криму, після вторгнення російських окупантів на схід України бачимо, що все було складніше.

Ви, пане редакторе, маєте рацію. Я ставив подібні питання в НАТО і в американському конгресі. Якщо Путін настільки криваво розправляється з власною внутрішньою опозицією, то слід також вважати, що він міг розправитися з закордонною опозицією у такий самий кривавий спосіб. Щораз більше політиків у світі бачить ті залежності.

 

Я здогадуюся, що Лех Качинський опинився у списку ворогів Кремля. Ми розуміємо, якби не втручання Леха Качинського у справі вторгнення і війни проти Грузії, то вочевидь, що російські танки вже були би, наприклад, в Тбілісі. Скажімо, якби він не взяв за руку одного і другого президента, не всадив їх до літака і не привіз їх до Тбілісі. Тож, як ви вважаєте, чи це могла би бути така приватна, підла помста з боку Кремля?

Так. Я прошу пам’ятати, що Лех Качинський сказав у Тбілісі на мітингу: "сьогодні це Грузія, завтра це може бути Україна, потім країни Балтії, а потім, можливо, моя країна – Польща". Тобто цей сценарій, котрий він окреслив ще у 2008 році в Тбілісі реалізується зараз. І не виключаю, що саме за це його і спіткала помста.


06.04.2015 808 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1393
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1480
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1307
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3440
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2249
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3402

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

933

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1258

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1337

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2627
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

527
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6235
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6236
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

652
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

867
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1682
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1900
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16612
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

951
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1619
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1876
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2880