Ващиковський: Смоленська катастрофа" могла бути помстою з боку Путіна

 

/data/blog/73813/ec40373eb33742af6296dd531b45e075.jpg

 

Колишній віце-шеф Бюро національної безпеки Польщі, депутат польського Сейму Вітольд Ващиковський у програмі "Студія Захід з Антоном Борковським" розповів про саботаж і підозрілі моменти у ході слідства щодо "смоленської катастрофи".

 

Маємо сумний, чорний ювілей - 5 років тому загинув цвіт польської політичної інтелігенції і президент Лех Качинський. Є підозри, що їхнє вбивство було організоване спецслужбами Російської Федерації. Як ви оцінюєте результати і стан слідства, адже досі рештки літака не були передані до Польщі.

Прокурорське слідство як в Польщі так і в Росії, попри те що минуло 5 років, є незакінченим. З певних причин обидві прокуратури не хочуть його завершувати. Російська прокуратура певно побоюється, що там було втручання росіян, яке полягало, скажімо, у кепському ставленні контрольної вежі, - офіцери, які там працювали не виконали, своїх обов’язків. Можливо збереглися сліди, які могли би вказувати на можливість саботажу. А прокуратура польська не може закінчити слідства, бо не має оригіналів чорних скриньок і решток фюзеляжу, - тобто речових доказів.

 

Але ж це є аферою! Якщо польська прокуратура не має решток авіакатастрофи, і ми знаємо що вона не отримала і всіх записів чорних скриньок літака, - то це скандал.

Це правда. Ми вважаємо, що порядні слідчі не можуть закінчити подібного слідства, адже не володіють речовими доказами. Прокуратура стверджує, що її представники мали доступ до залишків авіакатастрофи і брали певні проби. Але я хочу нагадати, що ці проби були взяті аж через півтора роки після катастрофи. Ми ж з знаємо, як впродовж кількох місяців, ставились до решток катастрофи, як все розкрадали і підчищали. Лише частина решток літака перебувала під дахом. Тож чимало слідчих і експертів піддає сумніву ті дослідження, вважаючи, що вони були невірогідними. Натомість росте число експертів, які вважають, що навколо слідства велася нечиста гра.

 

Я читав резонансні та гострі заяви професора Новачика, згідно з ними ставало зрозумілим, що береза під аеродромом не могла стати причиною катастрофи. Що це просто сфабриковано і скомпоновано.

Багато експертів вказує ще на одну особливість. Виявляється, що рештки літака знаходили на значній відстані перед березою. Є свідки, що стверджують, що бачили блиск і чули вибух. Бачили як розпадається літак, а фрагменти відривались ще перед зіткненням з березою. Літак, якщо б і розпадався на настільки низькій висоті - загалом це кілька метрів над землею, - не міг би розпастись на тисячі уламків. Він міг би розлетітись на кілька сотень кавалків. Якби береза справді відбила крило літака і він би летів на лівому боці, то за кількасот метрів він би зробив чималий рів у землі, - він би діяв як плуг, що оре землю, але ж подібних слідів не має. Попросту видно, що літак розсипався в повітрі і так далі. Зрозуміло, що прокуратура, яка отримала доступ до решток почала тестувати їх на можливість наявності вибухових матеріалів, - прилади вказували, що там могли бути вибухівка. Відтак маємо дуже багато запитань, котрі свідчать, що катастрофа могла мати цілком інший перебіг, ніж це вказано в рапорті польського Міллера і ще в більш брехливому рапорті пані Анодіної, першому російському рапорті, що з’явився у 2010 році.

 

Чи є якісь шанси для розгляду цієї скандальної справи в якихось міжнародних інституціях, можливо варто би було долучити слідчих з Гааги?

Ми вже роками про це говоримо, але... По-перше, прем’єр Туск полетів 10 квітня 2010 року до Смоленська цілком непідготовленим. Він не мав відповідної юридичної інформації, він не мав рапортів щодо юридичних підстав цього слідства. І він погодився на російську концепцію чиказької конвенції, хоча все можна було робити на підставі польсько-російського порозуміння про авіакатастрофи від 1993 року. Наступне, якщо вже погодилися на російське слідство і на паралельне польське, то до польського слідства можна було запросити міжнародних експертів, котрі могли би нам допомагати оцінювати результати російського слідства. Врешті, можна було звернутися до міжнародних інституцій і до НАТО, - оскільки загинув польський президент, глава Збройних сил Польщі, - оскільки Польща є членом НАТО. Можна було вимагати від міжнародних трибуналів, аби вони змусили Росію повернути польське майно, - йдеться про рештки літака. Ми не тільки не маємо доступу до них, але зникли і особисті речі пасажирів, зрештою, ми не можемо знайти комп’ютера Александра Щигло, тодішнього шефа Бюро національної безпеки і так далі. Можна було звинувачувати Росію в міжнародних судах щодо повернення цього майна, можна було звернутися до низки розвідок держав наших союзників з проханням про співпрацю. Зокрема щодо того, чи не записав бува хтось чого, чи не підслухав. Не було зафільмовано навіть сателітарного моніторингу катастрофи. Можна було виконати чимало міжнародних дій, але з політичних міркувань тодішній уряд не хотів цього робити, оскільки вважав, - і це була фальшива альтернатива, - що це може означати війну з Росією.

 

Чи не запізно зараз намагатися щось робити? Розуміємо, що 5 років тому ми думали, що це була випадковість, але вже після окупації Криму, після вторгнення російських окупантів на схід України бачимо, що все було складніше.

Ви, пане редакторе, маєте рацію. Я ставив подібні питання в НАТО і в американському конгресі. Якщо Путін настільки криваво розправляється з власною внутрішньою опозицією, то слід також вважати, що він міг розправитися з закордонною опозицією у такий самий кривавий спосіб. Щораз більше політиків у світі бачить ті залежності.

 

Я здогадуюся, що Лех Качинський опинився у списку ворогів Кремля. Ми розуміємо, якби не втручання Леха Качинського у справі вторгнення і війни проти Грузії, то вочевидь, що російські танки вже були би, наприклад, в Тбілісі. Скажімо, якби він не взяв за руку одного і другого президента, не всадив їх до літака і не привіз їх до Тбілісі. Тож, як ви вважаєте, чи це могла би бути така приватна, підла помста з боку Кремля?

Так. Я прошу пам’ятати, що Лех Качинський сказав у Тбілісі на мітингу: "сьогодні це Грузія, завтра це може бути Україна, потім країни Балтії, а потім, можливо, моя країна – Польща". Тобто цей сценарій, котрий він окреслив ще у 2008 році в Тбілісі реалізується зараз. І не виключаю, що саме за це його і спіткала помста.


06.04.2015 671 0
Коментарі (0)

17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

972
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1149
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4913
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1888
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11048
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3543

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19099

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1117

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1392

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1132
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1600
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6509 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32087 1
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1171
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8400
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1377
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1748
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

903
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1066
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4822
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1334