Валерій Пекар: Структура майбутнього

 

Черный лебедь

 


В последнее время четко наметились две крайности в исследовании будущего. Первая отдает предпочтение традиционным методам анализа трендов и движущих сил, стараясь построить максимально приближенную модель будущего как продолженного прошлого и отказываясь от предположений, не выдерживающих взмах бритвы Оккама.

 

Вторая крайность фокусируется на прорывах реальности, формирующих будущее не просто принципиально отличное от настоящего, а вообще Иное. Сторонникам этого подхода оказывается мало «черных лебедей» (маловероятных, почти невероятных, но вместе с тем, вполне предсказуемых явлений, впервые введенных в обиход Нассимом Талебом), они устремляют свой взор на принципиально Иные сущности, которые Сергей Дацюк недавно назвал «нереальными драконами».

 

Представители первой крайности дают много полезных, часто очевидных предсказаний, но упускают из виду массированный сдвиг парадигм, современниками которого нам довелось быть. Немудрено, что такой подход часто проваливается.

 

Представители второй крайности высокомерно упускают из виду ежедневные вполне предсказуемые изменения, формирующие наше будущее до того момента, пока «дракон» не проявится в реальности. А он может запаздывать или вообще не прийти. Тем временем настоящее превращается в будущее каждую секунду.

 

В конце концов, в отличие от других гуманитарных наук, исследование будущего имеет четкие критерии истины: если будущее предсказано верно, оно наступает. Если оно не наступает, значит, предсказание неверно.

 

Безусловно, такое упрощение упускает из виду квантовый эффект, всегда присутствующий в картине будущего: наблюдение есть изменение, наблюдатель вносит активный вклад в формирование будущего. Например, сделанное предсказание или опубликованная модель заставляют людей действовать, приближая желаемое ими будущее или отвращая нежеланное. Таким образом, одни предсказания становятся самосбывающимися пророчествами, другие никогда не могут воплотиться: одного взгляда на демона достаточно для его уничтожения.

 

Итак, во избежание крайностей нужно отдавать себе отчет в многослойности будущего, в наличии у него структуры, которую ниже постараемся описать.

 

1. Нижний, базовый слой будущего формируется трендами. Тренды понятны и хорошо изучены, они проявляются и затухают плавно, набирают силу, перекрещиваются и интерферируют. На коротких промежутках и в отсутствие других сил тренды описывают будущее довольно хорошо, ибо такое будущее есть продолженное настоящее, Present Continuous.

 

2. Второй слой будущего формируется «черными лебедями» («дикими картами», «джокерами»). Если тренды задают пространство возможного, то «черные лебеди» существенно изменяют границы этого пространства. Безусловно, они предсказуемы, но обычно упускаются из виду. Их сила основана на людской вере в их невозможность, исчезающе малую вероятность. Именно поэтому влияние «черных лебедей» порой настолько велико.

 

3. Третий слой будущего формируется квантовыми эффектами обратной связи от наблюдателей. Наблюдая тренды и предсказывая «черных лебедей», субъекты управленческих решений активно вмешиваются в будущее. Естественно, если «черных лебедей» игнорировать, то этот уровень проваливается ниже и сидит между трендами и «черными лебедями». Если же с ними работать, то можно приманить желанного лебедя или отпугнуть нежеланного, и тогда власть субъекта над будущим оказывается сильнее. (Есть еще несколько квантовых эффектов, создающих нетривиальные завихрения будущего, но они не так значимы, поэтому не будем перегружать этот текст.)

 

4. Четвертый слой будущего формируется длинными волнами смены парадигм. Эти волны несинхронно, но взаимозависимо накатывают с разных сторон: технологической, экономической, социально-политической, культурной, духовной и так далее. Волны намного длиннее трендов. Их можно не просто предсказать, а даже увидеть издали, но детали новых технологических пакетов, экономических или социальных систем, парадигм мышления, духовных традиций и культурных эпох ни рассмотреть, ни предсказать нельзя (часто у нас нет ни языка, ни понятийного аппарата для описания этих явлений). Однако можно увидеть общую картинку и попытаться смоделировать детали (например, так), рискуя сильно ошибиться, но в случае верной догадки имея шанс на большой выигрыш. Отвратить волны смены парадигм нельзя, но их можно локально ускорить или замедлить, вплоть до полной заморозки. Можно даже немного локально развернуть волны вспять, с огромным риском, что такая волна быстро вернется и всех сметет запасенной энергией. Однако это всё локальные потуги, а глобально волны неотвратимы.

 

5. Пятый слой будущего формируется «нереальными драконами». Их появление крайне редко, и ни в какие модели они не укладываются. Понятно, что для тех, кто в будущее не смотрит, нет разницы между «лебедями», «драконами» и волнами смены парадигм: для них всё, что не укладывается в продолженное настоящее, представляет собой неожиданность. Однако при внимательном изучении, напротив, некоторые «драконы» вполне оказываются лебедями, а очень часто — фрагментами волны, которую не удалось хорошенько рассмотреть в деталях. Наконец, «драконы» тем и отличаются, что они непредсказуемы и, по сути, заранее не познаваемы. Единственный способ работы с ними — пророчество.

 

Понимание такой многослойной структуры будущего позволяет понять место отдельных фрагментов в общей картине и место различных инструментов в общем арсенале исследователя. Отказ от обеих крайностей — от самоуверенности консерватора и от высокомерности пророка — позволит нам совершенствовать нашу картину будущего, а значит, быть более эффективными субъектами его формирования.

 

Валерий Пекар, для "Хвилі"


03.07.2016 1433 1
Коментарі (1)

Wasyl Ryba 2016.07.03, 14:35
не виджу субєктів - ні консерваторів, хоть їх і тучі, ні пророків, яких майже нема, бо в нас їх не шукают (тай заборонено!), бо класично ждут що їм вуйко з РФ чи сша, чи Єс скаже. Нема і того органу, хто бде совершенствовать нашу картину будущего -її синтезувати.
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

924
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1639
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1707
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1473
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3637
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2424

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1122

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1425

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1501

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2813
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

725
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6404
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6395
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

670
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

897
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1077
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1843
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7045 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

438
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1140
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1803
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2061