фото: Стик
Час від часу в Україні висуваються ініціативи щодо перепоховання останків видатних українських діячів, могили яких розташовані за кордоном.
Наступного року у Львові, на Личаківському цвинтарі планують перепоховати останки голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця. Канадська організація, яка оплачує місце поховання Коновальця у Роттердамі (Нідерланди), доручила займатись організацією перепоховання полковника голові Центрального проводу ОУН (Державників) Павлові Дорожинському. Він сподівається, що останки Коновальця, а також його дружини Ольги і сина Юрія, які спочивають у Римі, перепоховають у Львові навесні 2014 року.
Про те, де мають спочивати провідники ОУН, у Києві чи Львові, розмови тривають від 2006 року. Тодішній президент Віктор Ющенко навіть видав указ «Про вшанування будівничих Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки». Від того часу на Личаківському цвинтарі у Львові перепоховані четверо провідних оунівців: Микола Капустянський, Дмитро Андрієвський, Осип Бойдуник і Яків Маковецький, відомі діячі українського національного визвольного руху Лев і Дарія Ребети, засновник «Пласту» Олександр Тисовський і полковник УГА Дмитро Вітовський.
Також кілька разів висувалися ініціативи щодо перепоховання в Україну останків відомого українського державного і політичного діяча, голови Директорії УНР Симона Петлюри, який похований на паризькому кладовищі Монпарнас. Так, ще 2003 року Львівська обласна рада підтримала пропозицію тодішнього народного депутата Андрія Шкіля про перепоховання Петлюри в Україні. 2008 року тодішній народний депутат від НУ-НС Микола Кульчинський запропонував перепоховати прах Петлюри в Україні, на його малій батьківщині – в Полтаві. Тодішній голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев підтримав цю ініціативу. Наступного року з ініціативою про перепоховання в Україні визначних діячів національного руху, в тому числі – і Петлюри, виступила Львівська обласна організація Української народної партії. Проте ці ініціативи так і не були зреалізовані, пише Тиждень.
1 листопада 2002 року на Личаківському цвинтарі у Львові було перепоховано президента ЗУНР Євгена Петрушевича. До цього він спочивав на берлінському цвинтарі римо-католицької катедри св. Ядвіги.
2006 року порушувалося питання про перенесення в Україну праху видатного українського письменника і кінорежисера Олександра Довженка, який похований на Новодівочому цвинтарі у Москві. Проте це питання наразі не вирішене.
Ще 1918 року під час проведення панахиди за гетьманом Іваном Мазепою у Софійському соборі в Києві було вирішено перенести прах Мазепи, а також останнього кошового отаман Запорізької Січі Петра Калнишевського і гетьмана Павла Полуботка до Святої Софії і поховати поряд з гробницею Ярослава Мудрого. Проте цього таки не було здійснено.
Церкву у м. Галац (Румунія) з останками Івана Мазепи було знищено за часів Чаушеску.
Петро Калнишевський і досі похований на головному подвір'ї Соловецького монастиря(Росія) перед Спасо-Преображенським собором. Його могила не збереглася, але на паперті собору досі збережено могильну плиту з написом про поховання отамана.
Павло Полуботок похований на кладовищі у Санкт-Петербурзі при церкві св. Самсона-Прочанолюбця, яка була побудована дерев'яною у кінці 1709 року на пам'ять про Полтавську баталію. Зараз на місці церкви стоїть кам'яний Сампсоніївський собор, побудований 1740 року.
