15 лютого на фасаді корпусу № 3 центральної міської клінічної лікарні на вул. Гетьмана Мазепи, 114 відкрили анотаційну дошку доктору Коша УСС Костю Воєводці.
Це черговий плід реалізації програми «Івано-Франківськ – місто героїв». Програма спрямована на охорону, популяризацію історичної та культурної спадщини, вшанування героїв національно визвольних змагань, які проживали чи вели активну діяльність в м. Івано-Франківську, а також поширення інформації про важливі події, які відбувалися в м. Івано-Франківську.
Унікальність проекту полягає у тому, що дана анотаційна дошка окрім короткої інформації про відомих осіб, містить ще й посилання (QR-code) на спеціально розроблений сайт – geroi.if.ua, де можна отримати детальнішу інформацію про подію чи постать. Серед присутніх знайшовся й свідок діяльності Кості Воєвідки – Кисілевський Ігор Богданович. В той час Ігор був ще маленьким хлопчиком, але яскраво запам’ятав як Кость врятував життя його сім’ї.
«Мій батько також був лікарем. Після втечі з табору, за що був ув’язнений через допомогу пораненим Січовим Стрільцям, переїхав до Станіславова, де й зустрівся з Костем Воєвідкою. Останній і запропонував батькові працювати разом – у поліклініці лікарем-терапевтом. З того часу вони дуже товаришували, Кость бував часто у нас вдома. У 1942 році прийшли німці і вони хотіли аби мій тато працював у них лікарем. Аби не працювати на німців, мій тато звертається за порадою до свого найліпшого товариша. Воєвідка запропонував йому тікати в село Маріампіль Галицького району. Ввечері Кость вивіз нас зі Станіславова в село. За своє спасіння тоді ми завдячуємо саме Костю Воєвідці. На той час мені було всього шість років, але деякі фрагменти зі спілкування з Костею я пам’ятаю досі», - ділиться спогадами очевидець, пишуть "Паралелі".
Кость Воєвідка - доктор медицини, у Леґіоні УСС був головним лікарем Коша УСС, членом Стрілецької ради, організував санітарну частину і шпиталь. Після війни проживав у Станіславі, де працював директором окружної лікарні, яка знаходилася у теперішньому приміщенні центральної міської клінічної лікарні (І корпус), згодом очолював повітовий осередок «Рідної школи».
відео: FIT.if.ua
