Практичне впровадження кримінально-процесуального законодавства відбувається не без проблем.
Про це говорили учасники круглого столу «Досвід впровадження нового кримінального процесуального законодавства (за матеріалами практики надання безоплатної вторинної правової допомоги)», який відбувся на базі готелю «Станіславів» у місті Івано-Франківську. Захід відбувається в рамках проекту Агенції США з міжнародного розвитку «Справедливе правосуддя» за підтримки Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України та Української фундації правової допомоги. Участь у дискусії беруть заступник директора Координаційного центру Мирослав Лаврінок, керівники Івано-Франківського та Тернопільського обласних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Михайло Євчук та Ірина Хондогій, радник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Зінон Котик, представники Української фундації з прав людини, судді апеляційних та місцевих судів Івано-Франківщини та Тернопільщини, представники органів прокуратури, юстиції, внутрішніх справ, працівники центрів з надання безоплатної вторинної допомоги з обох областей, адвокати і правозахисники.
Учасники обговорення зосередили свою увагу на проблемних питаннях ефективного забезпечення права на захист учасникам кримінального процесу, зокрема, проблемі надання безоплатної вторинної правової допомоги.
«Система безоплатної правової допомоги у нас працює з 1 січня цього року, - коментує сьогоднішню подію керівник Івано-Франківського обласного центру безоплатної вторинної правової допомоги Михайло Євчук, - і для того, щоби виявити, як впроваджується система, з метою підведення підсумків перших п’яти місяців роботи системи безоплатної правової допомоги в рамках нового Кримінально-процесуального кодексу. Зараз ми хочемо з’ясувати, які є проблеми, як вони вирішуються і чи потрібне таке вирішення на законодавчому рівні».
На сьогоднішній день система безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) включає захист від обвинувачення, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складання документів процесуального характеру. Така допомога надається особам, до яких застосовано адміністративне затримання, адміністративний арешт, які затримані за підозрою у вчиненні злочину та тих, щодо кого обрано запобіжний захід, а також для здійснення захисту за призначенням та у проведенні окремих процесуальних дій. Для цього в Україні створені і діють Координаційний центр правової допомоги при Мін’юсті та 27 центрів БВПД в областях, містах Києві та Севастополі, а також Автономній Республіці Крим.
Для практичного надання допомоги по всій Україні було на конкурсній основі відібрано 3016 адвокатів, з 1735 з яких укладено контракти. При цьому щодоби понад 500 адвокатів перебувають на чергуванні у готовності протягом 1 години часу прибути з місцем призначення. В центрах надання БВПД працює 198 штатних працівників, 104 з яких чергують в режимі «доба через три», а самі центри працюють в режимі 24/7/365.
Як уже зазначалося, не обходиться і без проблем. Чимало їх виявило дослідження, яке проводилося в Україні в період з 17 квітня по 27 травня цього року і результати якого презентував сьогодні заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України Мирослав Лаврінок. Зі слів пана Лаврінка, таке дослідження проводилося у двох формах. Перша форма – це опитування, в якому взяли участь 429 адвокатів-учасників програми з усіх 27 регіонів України і яким було запропоновано письмово назвати проблеми, з якими вони стикнулися в ході діяльності з надання БВПД, та назвати статті чинного Кримінально-процесуального кодексу, що їх найчастіше порушує сторона обвинувачення з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини, в яких вже вказувалося на аналогічні порушення. Крім того, було проведено анкетування, в якому 545 адвокатам було запропоновано 16 закритих питань – 16 змодельованих ситуацій можливих порушень стороною обвинувачення права учасників процесу на захист. Відтак, адвокати повинні були підтвердити або спростувати, чи мали місце у їхній практиці такі проблеми.
Серед найбільших проблем було названо такі, як: фактичне затримання особи без складання відповідного протоколу; проведення слідчих дій до прибуття адвоката; зміна місця перебування затриманого, щоб ускладнити вчасне прибуття адвоката; схильність до тримання підозрюваного під вартою аж до закінчення встановленого законом граничного терміну при відсутності підстав для такого тримання. Крім того, близько 40% адвокатів відзначили наявні факти проведення з затриманими маніпуляцій, що мають ознаки слідчих дій до надання особі статусу підозрюваного, що на думку пана Лаврінка, є пережитком старого КПК; близько 41% опитаних відзначили факти чинення на затриманого фізичного та психологічного впливу; часто-густо між фактом затримання та інформуванням про це обласного центру з надання БВПД проходить певний час, хоча Закон передбачає, що таке інформування повинно відбуватися негайно, а також чимало інших порушень, пише Бріз.
В той же час, зі слів заступника директора Координаційного центру правової допомоги, на сьогоднішній день між Центром та керівництвом МВС налагоджено конструктивну співпрацю, яка дозволяє швидко і оперативно виправляти виявлені недоліки.
Так само досягнуто взаєморозуміння між обласним центром з надання БВПД та керівництвом УМВС на Прикарпатті, де, зі слів Михайла Євчука, усі проблемні питання вирішуються впродовж 10 хвилин з моменту інформування керівництва слідчого управління УМВС.
І це не якесь там телефонне право, - зазначає М.Лаврінок, - усі ці механізми передбачені відповідною постановою Кабінету Міністрів. Загалом же столичний гість позитивно оцінює систему надання БВПД в Україні: «Раніше була тільки система державного обвинувачення, - пояснює чиновник, - зараз є система державного захисту і з цим вже рахуються».
