В Івано-Франківську покажуть нову українську стрічку "Любові стане на всіх"

 

/data/blog/101207/14aef84f16b8040efc43e5c576f700ff.jpg

 

"Любові стане на всіх" - запевняє Сергій Жадан. Так називається новий фільм за його "Месопотамією". А от квитків на всіх не стане – 4 березня у Києві організаторам довелося влаштовувати два додаткових сеанси.
 

Аудиторію Жадана все рідше можуть вмістити приміщення, площею менші спортзалу. Напевно, це крок убік стадіонів. Але плюс арт-простору Mezzanine – тут кіно можна дивитися одразу з барної стійки. Або вашим сусідом може виявитися вгодований чорно-білий кіт. Дехто з глядачів навіть обурювався, що квиток у кота не перевіряли. Але любові таки стало на всіх, і залишилося ще на кілька міст, де незабаром покажуть стрічку, пише Gazeta.ua.

 

Цього разу харківський режисер Михайло Лук'яненко екранізував епізод "Месопотамії" "Ромео". Це не перша його робота за Жаданом. Вже був "Депешмод", а також документальний фільм "Гот догс" про творчість Жадана і гурту "Собаки в космосі". Їхня пісня "Листопад" і стала саундтреком до нового фільму Лук'яненка. Хоча дія картини відбувається наприкінці травня. Стрічка знята у приглушених тонах, інколи стає майже чорно-білою. Але в ролі білого тут інколи заливає балкони божевільне травневе світло.

 

У картини Лук'яненка є схожа проблема, що й у "Поводирі" Олеся Саніна – там занадто мало Сергія Жадана в кадрі. Цього разу ми бачимо його у образі майора міліції, що веде перестрілку з колишнім військовим у тривалому запої. Роль Жадана містить одне слово – на питання порушника "Хто там?" він відповідає: "Санстанція!". Після чого починається стрілянина. Але це ще не нова поліція. Можливо, блакитна міліцейська форма більше пасує Жаданові до очей. Але скоріше через те, що дія фільму відбувається у пострадянському місті у пострадянський час. Ми не знаємо точно – 1990-ті це, 2000-ні, чи нинішні дні. Головна героїня носить галстук – що фейсбук-критики вже відкоментували як "привіт з дев'яностих".

 

Любові стане на всіх, окрім головного героя. Юний Ромео приїздить до іншого міста. Житиме у Даші, випадкової знайомої і колеги його матері-юриста. Хлопець одразу закохується у цю старшу за нього красиву жінку із втомленими очима. Втомленими чи то від захоплення алкоголем, чи як відбиток роботи із клієнтами "у яких завжди проблеми, ну як можна працювати із людьми, у яких завжди проблеми? Та їх лікувати треба". Найцікавіше тут – спостерігати за його планами зваблення. І як у них поєднується залізобетонна чоловіча самовпевненість із юнацьким максималізмом. Та найбільше, що йому вдається на ділі – запитати, чи можна її поцілувати – і дістати відкоша. "Заведи собі рибок – їх і цілуй". Зрештою, рибки на екрані таки з'явилися - у епізоді, де Ромео думає: "Від цієї музики хотілося померти. Цим я і зайнявся". І "вже до вечора алкоголь стояв у моїй крові, як вода у повінь, готова будь-якої миті залити порожні вулиці беззахисного міста".

 

 

"У фільмі найбільше сподобався текст, що читали, - ділиться враженнями глядачкаНадія Давиденко. - Взагалі, я сказала б, що фільм непоганий, режисер молодець, вижав максимум з оповідання. І старанно знятий, і актори чудові, добре грають. Але це той випадок, коли книга – дійсно краще".

 

В цьому є проблема. Не так фільму, як сучасного українського кіно і всього контексту. Що дозволяє собі література, не завжди можна утнути у фільмі. Наприклад, мова, якою говорять і думають герої – вона, здебільшого, вишукана і поетична. Натомість ми бачимо це місто і цей "бувалий" під'їзд, сходи, облиті шампанським і ще бозна чим – і розуміємо, що у цьому місті та у цьому під'їзді люди так не говорять. Що вони скоріш за все взагалі не говорять українською, ще й Такою українською. Як вирішити цю художню задачу акторам чи режисерові? Цього ще ніхто не придумав. Тому героїв Жадана вирішили не перетворювати на персонажів Подерв'янського і говорять вони так, як у книжці. Але не як у житті.

 

 

Винятком тут стає хіба епізод весілля, де чуємо і "Свадебные цветы" Ірини Алегрової, і "Одну калину за вікном" Софії Ротару. От тоді віриш. Але так, це проблема не конкретного фільму, а радше культури, у якій не ясно, якою мовою знімати кіно.

 

 

"Сцену із Жаданом зняли буквально за тижні два до прем'єри. Спонтанно, - розповідає продюсер фільму Анаід Агаджанова. - Телефоную Міші з якогось питання. А він: "Я зараз не можу говорити, Жадана треба знімати". Стоп, ми що, знову щось знімаємо? Він каже, ні, я просто придумав ще одну сцену".

 

Найперший показ пройшов 14 лютого у Харкові. Невдовзі картину побачать ще кілька міст. 

 

"Завтра - Вінниця, а за кілька тижнів будуть ще Чернівці, Івано-Франківськ, Тернопіль. Ми будемо робити повторні покази. У Києві через місяць, у Львові і Харкові. На фестивалях "Ї" у Тернополі і на "Разом фесті" - це те, що вже більш-менш домовлено.

 

На Форумі видавців буде. Також до форуму вийде нова поетична книжка Жадана "Тамплієри", прозова – пізніше.

 

Є ідея поступово екранізувати "Месопотамію". Плюс екранізацію по Сергію ще робить Ярослав Лодигін – за романом "Ворошиловград". Зараз тільки гроші шукають. "Любові стане на всіх" - малобюджетне. Думаю, кілька тисяч доларів, не більше. Михайло професійно займається зйомками багато років, апаратура вся своя. Головний герой – він же і в "Депешмоді" знімався – це його син. У режисера двоє старших синів, обидва актори. І знімати по Жадану Лук'яненко став через них. Вони ставили уривок у себе на іспиті. Міша прийшов просто познімати іспит, а потім каже "Блін, воно таке круте, давайте знімемо фільм". Вони так "Депешмод" зняли, а потім і цей".

 

 

Загалом, фільм виглядає професійнішим за студентські роботи, але порівняно до професійного кіно - місцями любительським. Проте існує дещо важливе, що він дає глядачу. Це крок, який скорочує прірву між українською сучасною літературою, музикою і кіно. За здорового стану культури мають працювати разом, підігравати одне одному і взаємодоповнювати. Також - що рідко бачимо в кінотеатрах - це історія про наш час, наших людей і наші міста, наші балкони і наші під'їзди. І про любов, якої мусить вистачити на всіх. Інакше нічого не вийде.


06.03.2016 859 0
Коментарі (0)

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

525
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2087
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4953
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3832
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5011
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3085

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

364

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

439

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1264

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4109
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5922
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6568
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3574
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1746
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1396
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8268
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3067
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

785
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

122
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

260
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1285
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

929