В Івано-Франківську, в страсну п’ятницю перед Великоднем, студентів зі східних та південних регіонів країни навчали писати писанки.
«Писання писанки – це медитація душі, - розповідає Уляна Линда, викладач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. - Головне – відчути гармонію, рівновагу в собі. Писанка є першим піктографічним письмом, це лист предків до нас. Будь-яка крапочка чи знак щось означає. Пишучи писанку не задумуєшся, просто ставиш ці знаки і в результаті виходить твір, який написала твоя душа», пише День.
Як розповідала студентам під час заходу Уляна Линда, писанка – це синтез природи, душі та гармонії. В поганому настрої її писати не можна, адже нічого не вийде. Автентичну писанку писали на білому яйці. Кольри, котрі обиралися для написання, теж мали певну символіку. Зокрема червоний – це любов чи кров, білий – початок, жовтий символізував сонце, зелений – весну, відродження та пробудження природи, блакитний – воду та небо, коричневий та чорний – родючість землі й багатство.
«Традиції писанкарства нині відновлюються, - вважає Євген Бондаренко із Ялти, який навчається в Харкові в медичному ВНЗ. - Щодо орнаменту в писанках, помічав, що в Ялті, Харкові чи Маріуполі багато квітів. Вони символізують квітучість та розвиток. Навіть в Криму є люди, які пишуть писанки та підтримують українські традиції. Я жив там і виріс патріотом України. Особисто не сприйняв анексію Криму та засуджую дії Російської федерації щодо України. Якщо мене знайомі запитують про те, що «забув свої русские корни» чи що забув, де народився – нагадую, що вони, як і я, народилися на території України. Для мене Крим – і досі Україна, там живуть мої батьки. Події ще не закінчилися і вони будуть відбуватися й надалі. Хоча й досі на сході країни ведеться інформаційна війна, є російські ЗМІ, які формують громадську думку. Та попри все, молодь, інтелігентні люди не підтримуюють Росію і її політику. А вірять в Україну та її цілісність».
«Вдома ми лише робили крашанки, - розповідає Ольга Глушко із Миколаєва. – Я ніколи не знала, як правильно писати писанки. Зараз технікою травлення я роблю свою першу писанку».
Дівчина також зізналася, що для неї дуже болючими є події, що нині відбуваються в Україні.
«В місті, де я живу, події сприймаються дуже неоднозначно, - продовжує розмову Ольга. - Люди розділилися на два табори. Є ті, хто підтримував Майдан, революцію, а з іншого боку є і проросійські настрої. Декотрі люди досі вірять в утопію Радянського Союзу. Зокрема, населення старшого покоління вірить, що їх чекають в Росії і там їм буде краще. Досі відбуваються процеси дестабілізації. Я, зі свого боку, підтримую цілісність України. І не можу спокійно реагувати на події в Криму, крім того вважаю, що Україна втратила велику туристичну зону. Хоча і сподіваюся, що влада зможе повернути Крим і навести порядок в країні».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Прикарпатські священики знайомлять кримчан з великодніми традиціями (відео)
В Івано-Франківську переселенцям зі Сходу та Криму за підтримки «Карітасу» вручили великодні кошики
