В Івано-Франківську на розмову зібрались представники влади, активісти ГО "Поступовий гурт франківців" та історико-краєзнавчого об’єднання "Моє місто", науковці та журналісти.
Дискусія на тему «Історико-архітектурна спадщина Івано-Франківська: сучасний стан та стратегічне збереження» тривала близько трьох годин, пише Фіртка з посиланням на Бліц інфо.
Організатор заходу, голова громадської організації "Поступовий гурт франківців" Сергій Адамович зауважив, що питання збереження архітектурної спадщини для нашого міста є надзвичайно актуальним.
«Івано-Франківськ має значну історико-архітектурну спадщину. Тож навіть у таких складних умовах ми маємо думати як її зберегти. Бо це одна з окрас міста, а водночас – спосіб заробляння грошей завдяки туристам. Для їх збереження є багато шляхів – залучення грантових коштів, громадські ініціативи та інші», - зазначив Адамович.
Та, як повідомив начальник відділу з питань охорони культурної спадщини Ігор Панчишин, ні для кого не є секретом, що Івано-Франківськ має проблему зі збереженням пам’яток. Тож визначив кілька важливих тез, які дають змогу зрозуміти шляхи її вирішення. Серед них – паспортизація пам’яток архітектури та укладення охоронних договорів.
«Для того, щоб знайти певний консенсус між громадою та владою у розумінні правильної експлуатації і функціонування пам’яток, потрібен загальний громадський рух взаєморозуміння місії пам’ятників історії. Бо в кожній країні питання збереження пам’ятників є ключове. Адже це питання ідентичності держави. У нас воно тільки на старті. Та маємо ситуацію, коли дуже багато інших питань є першочерговими, що фактично відсуває питання збереження пам’яток на другий план. Тому беремось вирішувати проблему тільки коли вона вже є. Тобто, якщо вже щось руйнується. Варто зазначити, що Івано-Франківськ має проблему з самоіндентичністю. Довший час за радянських часів місто культивувалось як ворота в Карпати, майже столиця Гуцульщини, карпатський край. Хоча насправді Станіслав є типовим європейським містом, відповідно до нього мають застосовувати всі механізми, стратегії, які використовуються у інших європейських містах. І тільки зараз і приходить це розуміння», - зазначив Панчишин.
Натомість головний архітектор Івано-Франківськ Володимир Гайдар представив присутнім «Історико-архітектурний опорний план міста з визначенням меж історичного ареалу та зони охорони пам’яток центральної частини Івано-Франківська». Щоправда, зазначивши, що документ разом із генпланом перебуває на стадії коригування і ще не затверджений.
«Ми можемо багато говорити як ми любимо місто і як зберігати історико-архітектурну спадщину, але поки ми не будемо мати дієвих механізмів як це можна зробити – у нас нічого не вийде. Цим механізмом може бути ось цей планувальний документ. До нього входять всі пам’ятки місцевого та національного значення. І навіть ще близько 50 нововиявлених споруд, які пропонуємо включити до списку пам’яток. Загалом, завдяки цьому документу ми зможемо обмежувати та контролювати будівництво у історичній частині міста, що є однією з головних проблемІвано-Франківська», - повідомив Володимир Гайдар.
Також зі своїм баченням ситуації та планами збереження архітектурної спадщини міста виступили начальник управління культури Володимир Федорак, представники об'єднання "Моє місто" археолог Василь Романець та видавець Василь Іваночко.
Тож після кількагодинних обговорень учасники круглого столу прийняли резолюцію у якій сформували довгострокові плани для міста у плані збереження історико-архітектруної спадщини. Зокрема, проведення паспортизації, укладання охоронних договорів, створення історико-архітектурного заповідника у межах центру міста та ініціювання архітектурно-містобудівної варти.
