Близько 1 млрд. дол. – таку суму щомісяця платить Україна за імпортований російський газ. Зменшити цей фінансовий тягар можна лише завдяки переходу на альтернативні види палива.
Для Прикарпаття використання альтернативних видів палива - давно не новинка.
Багато теплопідприємств вже кілька років працюють на біопаливі. Набирає обертів і техніка освоєння енергії вітру та сонця, а також будівництво малих ГЕС. Щодо останніх, то, як ми пам’ятаємо, навколо цієї теорії були розгорілись справжні баталії.
Однак, як повідомив заступник голови ОДА Руслан Гусак, розвиток мініГЕС таки має перспективу в області і до вивчення ситуації уже приєдналися вчені. А для будівництва вітрових електростанцій укладені угоди з однією із фірм Греції. Зауважимо, що для встановлення вітрової електростанції потрібні тривалі ( три роки) дослідження. За даними фахівців, швидкість вітру протягом року не має бути меншою за 4 м/сек.. «Ситуацію ускладнює той факт, - каже Руслан Гусак, - що до місця розташування вітряка треба будувати дороги, а це - немалі кошти. І все ж, у нас є всі передумови для розвитку вітрової електроенергетики, адже область за своїм розташуванням нагадує Австрію, де ця галузь розвинута досить широко».
Використання сонячної енергії – поки що на початковій стадії, але й за нею - майбутнє. І найбільш вірогідно, що її освоєння розпочнеться у Снятинському та Коломийському районах. Саме ці регіони, за дослідженнями вчених, найпридатніші для будівництва сонячних електростанцій, пише Бріз.
Та найбільша перспектива відкривається в галузі нафтогазової промисловості. Адже в радянські часи наша область була чи не основним джерелом постачання нафти й газу. Але, за словами ректора ІФНУНГ Євстахія Крижанівського, тоді із свердловин викачували тільки 25 -30% нафти – такими були технології. Тож, підземні родовища ще багаті на «чорне золото». І це в основному – Долинський, Рожнятівський та Богородчанський райони. Крім розконсервування існуючих свердловин, планується також освоєння нових родовищ, якими теж багата нашаї область.
