В бібліотеці Івано-Франківського медичного університету презентували книгу про небезпечні символи (фото)

 

 

Днями в університетській бібліотеці відбулася презентація книги відомого прикарпатського письменника Любомира Стринаглюка «Знаки часу. Розпізнавання».

 

Автор книги наголошує, що захоплення талісманами і символами є проблемою сьогодення, яку не варто ігнорувати. Адже толерантне ставлення до цих знаків несе неабиякі загрози, інформує Фіртка з посиланням на прес-службу ІФНМУ.

 

Червона нитка на руці, яку зав’язують  начебто від недоброго ока, модні символи фен-шуй і неоднозначні знаки у логотипах всесвітньо відомих компаній, стильні плетені фенечки, підкова на щастя, таємничі знаки на грошових купюрах, всевидяще око і звичайна блискавка, єгипетський хрест, череп, свастика і навіть кролик Playboy – про все це і багато іншого йдеться у науково-популярному виданні Любомира Стригналюка.

 

Автор представив та проаналізував у своїй книзі  46 популярних знаків, амулетів і символів виключно з точки зору християнства.

 

«Всі свої доводи і аргументи стосовно тлумачення символів, які описані в книзі, я будував на основі Святого Письма, - розповідає Любомир Стринаглюк.Частина знаків мають деструктивний характер, тому всіх закликаю обережно до них ставитися: не носити на собі і застерігати від цього інших. Такими є поради і отців-екзорцистів, які займаються вигнанням нечистих духів».

 

Письменник зізнається, що мав певні труднощі під час роботи над деякими розділами: про пентакль, перевернутий хрест, три шістки, свастику – всі ті знаки, які мають особливо  темне символічне наповнення.

 

Попри всю загадковість і чорний колір обкладинки, всередині книга дуже світла і покликана допомогти людині. Мало того, Любомир Стригналюк наголошує, що після завершення праці він остаточно переконався, що відповідь на будь-яке життєве запитання можна знайти в Святому Письмі.

 

До речі, автор подарував кілька примірників «Знаки часу. Розпізнавання» університетській бібліотеці, тож кожен охочий може ознайомитися із цією книгою.

 

 

 


13.11.2015 694 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1680
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

680
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1018
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1446
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2664 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3756

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

821

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

448

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

355

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1011
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5165
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10543 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9017
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7547
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

844
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1033
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1314
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15797
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

234
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1360
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1768
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1675