Українці створили безкоштовний додаток для тих, хто сортує і переробляє вторинну сировину і віддає речі на реюз

Українські програмісти створили безкоштовний мобільний додаток Clewo — це цифровий помічник в сортуванні, пошуку та утилізації відходів, а також в обміні хороших, але вже непотрібних речей для повторного використання (реюз).

Зараз Івано-Франківщину запрошують взяти участь в бета-тесті для пристроїв на Android, а ще раніше стартувало тестування для iOS. Головне завдання додатку — допомогти тим, хто сортує побутові відходи, і тим, хто їх переробляє, знайти один одного в будь-якій точці України і навіть світу.

Так економляться гроші та час користувачів, а на звалища потрапляє менше придатних до повторного використання сировини та речей, кажуть розробники. Щоб стати учасником бета-тесту (перевірка майже готової версії продукту перед виходом в App Store і Play Market), потрібно зареєструватися — окремо для Android та iOS. Повноцінний реліз в App Store і Play Market відбудеться до кінця 2019 року.

Принцип Clewo простий, пояснюють розробники: один користувач сортує вторсировину, фотографує і викладає в додаток якийсь об'єкт. Інший користувач займається переробкою вторсировини або просто перевезенням — він бачить в додатку цікавий для нього об'єкт, зв'язується з першим користувачем і вивозить вторсировину. Те ж стосується реюза — хтось викладає об'єкт в систему, а інший користувач його забирає.

Додаток має вирішити серйозну проблему — відсутність прямого зв'язку між тими, хто хоче сортувати відходи (пластик, скло, метал, папір, тетрапак, реюз), але не знає, куди їх здати, і тими, хто переробляє відходи. Це зупиняє навіть тих українців, хто вважає себе екологічно свідомими. “Ви збираєте ці пластикові пляшки, наприклад, на балконі, але просто не знаєте, куди їх подіти.

Хоча сітка для вторсировини знаходиться в 5 хвилинах від будинку, ви просто не знаєте про це, — пояснює член команди Clewo Єгор Куц. — І в якийсь момент пластик відправляється в загальний сміттєвий бак, а людина розчаровується в екологічних ідеях. У XXI столітті так не повинно відбуватися. У нас в смартфонах є рішення для кожної проблеми — пошук квартир і попутників, виклик таксі, вивчення мов. І тепер — для сортування і для реюзу”.

Вся команда Clewo складається з п'яти чоловік: Єгор Куц, Олександр Герасимов, Ігор Чепурний, Дмитро Глазунов і Олег Бородай. Створенням еко-додатку вони займалися у вільний від основної роботи час. Це — їх внесок в боротьбу за навколишнє середовище. “Навіщо сортувати відходи, знають всі — менше комунальні платежі за вивезення сміття для ОСББ, менше звалищ, чистіше планета для нас і наших нащадків. Про це говорить і слоган Clewo: “Clear the world” (“Очисти світ”)”, — пояснює член команди Clewo Єгор Куц.

Під час тестування розробники перевіряють, як працюють основні функції програми — реєстрація користувачів, додавання і бронювання об'єктів, зв'язок між користувачами. Уже початок тестування показав, що однією з найважливіших категорій об'єктів в додатку може стати реюз. У Харкові, наприклад, тільки одна Facebook-спільнота для обміну непотрібних речей складається з 4800 активних учасників. Таких груп — десятки по всій країні, кажуть розробники. 

“Тестування і постійне спілкування з екоактивістами та користувачами допомагають нам робити Clewo зручним. Так ми зрозуміли, що потрібно значно розширювати функціонал карти: додали можливість створити опис для пунктів прийому, відзначити типи сировини, яку цей пункт приймає, побудувати складну логістику. Іншими словами, так можна буде, не чекаючи переробника, самому віднести відсортовані відходи на найближчий пункт прийому”, — пояснює Єгор Куц.

Повноцінний реліз Clewo на обох мобільних платформах відбудеться в кінці року. Розробники сподіваються, що додаток стане проривом у вирішенні екологічних проблем в Україні і не тільки. Зараз додаток доступний українською, російською та англійською мовами, залежно від мови в налаштуваннях смартфона. І немає ніяких обмежень на країни — використовувати його можна всюди на планеті, а от наповнення залежить від самих користувачів.

“Ми впевнені, що Clewo буде розвиватися, що користувачі допоможуть нам знайти йому все нові і нові області застосування, — каже Єгор Куц. — І якщо все вийде, ніщо не завадить Clewo вийти за межі України. Проблеми екології не мають кордонів, і їх рішення — теж”.


06.12.2019 5499
Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1136
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

901
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1031
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7046
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1688
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2455

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

199

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

525

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1557

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

821
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1028
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

533
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

896
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1206
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

768
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1329 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

918
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37259 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

971
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1251
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

744
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2873 13