Українська школа: дефініції, метафори та метаморфози (частина 2)

«З того часу тема реформи освіти, а трохи згодом – тема Нової української школи – стане одним із найбільш обговорюваних питань українського суспільства»... Цими словами 11 лютого 2022 року я закінчив історичний зріз про нашу освіту часів незалежності. Завершувався він словами, що «далі буде». Проте оце «далі» настало за дев’ять місяців опісля.

Нова українська школа

Стартувала влітку 2016 року з розробки й затвердження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової освіти. Щоби не аналізувати всі документи, глянемо лише на зображення бажаного випускника НУШ: особистість, патріот та інноватор. Задля досягнення поставлених завдань освіта має стати інклюзивною та компетентнісно орієнтованою. Детально прочитати все можна тут: https://nus.org.ua/about/graduate/

Окремо заслуговує на увагу принцип «навчання упродовж життя», актуальний для всіх сторін освітнього процесу. Якщо для учнів він залишається лише теоретичним твердженням, то для учителів він уже вступив у дію: замість «підвищення кваліфікації» раз у три-п’ять років, учитель зобов’язаний ставати кращим щороку.

До речі, ринок миттєво відреагував появою десятків платформ, що надають послуги атестації учителям, серед них найуспішнішими є «Уміти вчити» https://umity.in.ua/, «На урок» https://naurok.com.ua/  та «Всеосвіта» https://vseosvita.ua/. Приватна ініціатива, підштовхнута новим законом, забуяла в усій своїй красі й з усіма обставинами гучних скандалів (фейсбук вам у поміч).

Значною перевагою, помітною неозброєним оком, стало розширення можливостей для творців змін в освіті. Ринок освітніх послуг наповнився приватними школами, з початком пандемії – ще й онлайновими. Освіта стала конкурентною, комунальні заклади втратили монополію.

Реформа впроваджувалася поетапно: спершу елементи новизни появлялися в пілотних школах, вивчався досвід і лише тоді йшло масштабування на всю державу. Зазвичай для пілотування обиралися опорні заклади освіти, створені у громадах, таким чином державна субвенція стимулювала органи місцевого самоврядування приділяти достатньо уваги освіті.

Головною претензією до НУШ, озвучуваною частиною батьків та учителів, стало звинувачення у відсутності школи: класи перетворилися в простір ігор, розваг і відпочинку, щотижня –  творчих проєктів. Але тепер діти ХОТІЛИ йти до школи, а не сприймали це як кінець дитинства (пригадайте власний дитячий злам: від бажання йти у школу, до абсолютного відторгнення освіти).

Крім того, в структурі Нової школи відбулися й маленькі радощі: нове меню від зірки української кулінарії Клопотенка, впровадили безліч методик, у тому числі "в святая святих" – фізкультуру.

Була й велика радість для учителів: появилося поняття академічної свободи педагога, яке дає змогу самостійно обирати (чи створювати власні) підручники, програми, робочі матеріали та методики й це спричинило цунамі педагогічних нововведень в усіх школах,  а не лише в елітних навчальних закладах.

Великим досягненням стала модернізація матеріально-технічного забезпечення шкіл. Коли ще в кожній початковій школі були конструктори «Лего», великі інтерактивні панелі та зонування робочого простору на навчальний та відпочинковий?!

Головною перемогою реформи однозначно можна тепер вважати різноманітність освіти: вона тепер у нас різна і кожен знайде заклад освіти собі до душі: зі строгим дрескодом і вільним стилем, з гуманітарним ухилом чи з природничим, з натиском на навчання чи на вільний час і творчість тощо.

До речі, реформувалася й мережа закладів позашкілля і в цій сфері також приватні заклади почали серйозно підтискати комунальні, хоча й останні борються за "клієнта". Ринок в усій своїй красі!

Дискусії загострилися в момент, коли «традиційна» школа  зіткнулася із «нушівцями», які «нічого не знають».

Але ж Нова українська школа і не ставила за мету знаннєвий компонент, тому цілком логічно, що він понизився в сухих цифрах.

Але після підключення України до PISA (Programme for International Student Assessment) стало зрозуміло, що міф про «найкращу у світі» совєтську середню освіту лише міф.

Особливо гостро постала проблема математичних знань, на що Міністерство освіти відреагувало по-своєму: упровадило математику як обов’язковий предмет для Державної підсумкової атестації (ДПА) та Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

У вересні 2022 року, згідно з Календарем реформи, стартував новий її етап – відбувся запуск НУШ в середній (базовій) освіті. І тут варто було б аналізувати що та як, адже «прийшли нушівці», проте повномасштабне вторгнення росії суттєво відкоригувало наші плани.

Першим ділом всю освіту "відправили" на двотижневі канікули «з метою убезпечення всіх учасників освітнього процесу». МОН надіслало відповідного рекомендаційного листа в Департаменти освіти і науки, а міністр освіти Шкарлет повідомив про це у своєму телеграм-каналі, який у певний момент навіть замінив собою офіційні джерела інформації міністерства.

Пізніше там, де це було можливо, навчальний процес відновили у дистанційному режимі. Крім того, школи на заході України перетворилися в пункти розміщення внутрішньо переміщених осіб та волонтерські хаби.

Оскільки значна кількість учасників освітнього процесу опинилася за межами нашої країни, то урядовцям довелося коригувати законодавчу базу, дозволяючи, наприклад, учителям проводити дистанційні уроки з-за кордону. Та й узагалі новий етап російсько-української війни створив купу прецедентів.

Увесь світ облетіли фото Федора Шандора та інших викладачів, котрі проводили заняття прямо з окопів. Пізніше учителі з повним тижневим навантаженням отримали бронь від мобілізації, але багато з них продовжили захищати батьківщину як добровольці. Для їх підтримки колеги створили фонд «Учитель іде в ЗСУ». На правах соціальної реклами, ось покликання на телеграм-канал ініціативи: https://t.me/teacher_warrior

Українська система освіти, як і вся держава, почала отримувати міжнародну цільову допомогу: від грошей на ремонти (як би іронічно це не звучало) від ЮНІСЕФ до цільових грантів підтримки й закупівлі генераторів від USAID.

Попри значну підтримку міжнародних організацій, несподівано скандальною стала заява «Міжнародної амністії»: «тактика українських військових ставить під загрозу цивільних» (повний текст), яка викликала обурення не лише наших співгромадян, адже перекладала провину за руйнування шкіл на самих українців.  

Серйозного удару зазнала найуспішніша реформа освіти часів незалежності: Зовнішнє Незалежне оцінювання.

Спершу скасували Пробне ЗНО, що на той момент, в умовах активних наступальних дій РФ і відсутності чіткої лінії фронту, виглядало цілком логічним і виправданим кроком.

Проте дальші зусилля міністра освіти були спрямовані на цілковиту відмову від ЗНО. Як мотив було озвучено бажання зберегти вступників, які опинившись за кордоном, захочуть навчатися там, а не вступати на навчання в українські заклади вищої освіти.

Але й до 2022 року багато українських абітурієнтів обирали навчання за кордоном. Також зростає тренд відмови від вищої освіти – абітурієнти або покидають навчання на першому-другому курсі, або узагалі ігнорують університет.

Після тривалої боротьби профільного комітету Верховної Ради України за підтримки громадського сектору та МОН було досягнуто компромісу: замість ЗНО відбувся Національний мультимедійний тест (НМТ), що складався із 60 запитань з трьох предметів: математики, української мови та історії України ХХ-ХХІ століть.

Остання, до речі, стала абсолютною несподіванкою для більшості вчителів і абітурієнтів, адже її обов’язково тепер мали складати і ті, хто планував навчатися на фізиків, географів чи лікарів.

У нерівних умовах опинилися й учасники НМТ різних сесій і черг, адже на другому-третьому тижнях тестування запитання вже повторювались. Соцмережі повнились аналізами робіт та просто опублікованими варіантами. Цілком логічно, що кількість «двохсотбальників» сягнула небачених у минулі роки тисяч осіб.

Родзинкою на вступній кампанії воєнного часу став «мотиваційний лист», що був обов’язковим елементом вступу. Критерії його оцінювання були незрозумілими й давали широчезний простір для маніпуляцій і зловживань.

Фактично було суттєво послаблено позиції Українського Центру Оцінювання якості освіти, як незалежної структури, дискредитовано саму процедуру численними порушеннями та недопрацюваннями, а згодом і взагалі УЦОЯО очолив Едуард Цирулік, людина без жодного досвіду.

Станом на момент написання статті Міністерство освіти вже анонсувало, що вступна кампанія 2023 року також відбудеться за допомогою НМТ, але цього разу з чотирьох предметів. Також обіцяно розширити перелік навчальних дисциплін, що будуть надані на вибір абітурієнтам.

Восени навчальний процес в Україні відновили. Десь – дистанційно, десь у змішаному форматі, а деінде розпочалося й очне навчання. Головною вимогою, враховуючи регулярні ракетні обстріли росіянцями цивільної інфраструктури, стала наявність належно облаштованих укриттів.

Сповна спрацювала база, створена на законодавчому рівні у минулі роки: учні та їхні батьки мають можливість обирати не лише навчальний заклад, але й форму навчання. Найпоширенішими стали екстернат (головним чином для тих, хто навчається за кордоном, проте хоче отримати й український документ про освіту), домашнє навчання та дистанційка.

Тривалий час управління освітою відбувалося в ручному режимі адміністраціями закладів освіти та місцевим самоврядуванням і тут ми бачимо результат розширення самоуправління шкіл, закріпленого законодавчо ще у 2016 році.

Станом на зараз в закладах освіти облаштовуються «пункти незламності» (фактично – пункти обігріву з можливістю скористатися зарядкою), а сама освіта готується до затяжної невизначеної в термінах паузи (чи то чергових канікул, чи асинхронного дистанційного навчання).


10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

600
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

1281
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

5733
05.08.2025
Тетяна Ткаченко

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

653
31.07.2025

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

629
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

3532 17

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

308

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

349

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1013 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

584
05.08.2025

В Івано-Франківській громаді розпочали збір врожаю на землях комунального підприємства.  

430
03.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

499
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2336
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

740
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

372
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

913
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

538
07.08.2025

Біля Галича археологи виявили залишки дороги, яку вимостили за часів Княжої доби. Вона вела до Церкви Святого Пантелеймона.  

701
07.08.2025

фото: РБК Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV. Про це повідомляє Фіртка з посиланням на дані опитування Gallup. Серед 14 відом

433
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

546
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

559
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2144 1