Українським заробітчанам стало важче знайти роботу за кордоном

 

/data/blog/36128/37cb2041a130bb80088ca771193e787a.jpg


Держстат та Інститут демографії Національної академії наук України (НАНУ) вчора оприлюднили результати дослідження трудової міграції українців, проведеного за рахунок ЄС. Вони опитали 45,5 тис. осіб у віці від 15 до 70 років, які проживають у всіх регіонах України.



Згідно з дослідженням, з січня 2010 року по середину червня 2012 року за кордоном на заробітках перебувало 1,2 млн громадян (3,4% населення зазначеного віку). З них 98,2% вже працювали, а 1,8% шукали роботу, пише "Коммерсант-Україна".



Серед трудових мігрантів найбільше чоловіків - 775 тис., тоді як жінок - 406 тис. При цьому найчастіше роботу за кордоном шукають жителі сільської місцевості.



Портрет типового українського заробітчанина виглядає наступним чином: українець у віці 37 років, одружений, має повну середню освіту, знає мову країни перебування. "У чоловіків після 50 років рівень міграції падає, у жінок, навпаки, зростає. Тенденція пояснюється тим, що чоловіки займаються більш важкою роботою",- говорить директор департаменту статистики праці Держкомстату Інеса Сеник.



Найбільше мігрантів на заході України - 10,8%, в інших чотирьох регіонах їхня частка становить 1-1,9%.



Основним реципієнтом робочої сили є Росія - 43%. Але міграційні потоки українських заробітчан в цю країну скорочуються (-5%) на тлі зростання трудової міграції в Польщу (зростання за 2,5 року на 6,3%), Чехію (+1%) та Іспанію (+1,8%), пише ТСН.


Як повідомив керівник практики "Регіональний бізнес" HR-консалтингової компанії Hudson Костянтин Ткаченко, українські фахівці також затребувані в Ірані, Індії, Єгипті, Туреччині: "За останні два роки у перших двох країнах збільшилася кількість промислових підприємств. Кількість вакансій там росте".



За словами заступника директора департаменту статистики праці Держкомстату Алли Солоп, українці найчастіше їдуть на неконкурентні робочі місця. Порівняно з попереднім дослідженням зросли обсяги найму на найпростіші професії - з 23,9% до 39,1%, і скоротилися потреби у фахівцях, технічних службовцях - з 36,7% до 10,8%.



Найбільше затребувані робітники в будівництві (частка зайнятих скоротилася з 51,6% до 45,7%), у діяльності домогосподарств (зростання з 16,3% до 18,3%), аграрному секторі (зростання з 8,5% до 11,3%). Кількість мігрантів, що працюють згідно з отриманою в Україні кваліфікацією, лише 28,7% мігрантів.



"За спостереженнями Hudson, за останні рік-півтора попит на іноземних кандидатів для роботи на керівних посадах в Україні залишався стабільним. Така ж тенденція й щодо кількості українських управлінців, які залишили країну заради нової посади за кордоном,- повідомив Ткаченко.- Основні вимоги: управління персоналом, бюджетом, вміння планувати і знання мови".



За даними директора Інституту демографії і соціологічних досліджень НАНУ Елли Лібанової, основною причиною трудової міграції є низька зарплата та відсутність прийнятної роботи в Україні. В середньому за кордоном наймані працівники отримують $ 930, що майже втричі більше, ніж в Україні. Найбільші зарплати мігрантів у Німеччині - понад $ 1 тис., хоча тут роботодавці порушують стандарт тривалості робочого часу: 63% українців працюють 41-60 годин на тиждень.



Способи працевлаштування українських заробітчан також змінилися. Більшою мірою мігранти вважають за краще отримувати інформацію від друзів, родичів, знайомих (зростання частки з 73,8% до 77,3%). У той же час частка працевлаштованих через приватні агентства з працевлаштування скоротилася з 9,6% до 4%. Крім того, з'явився новий спосіб працевлаштування, який використовують майже 16% мігрантів,- знаходять роботу через приватних осіб.


29.05.2013 1265 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1933
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1033
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1199
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1640
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2834 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3926

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1131

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

637

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

439

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1165
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5774
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5327
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10723 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1468
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1440
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7633
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1121
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15959
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

529
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1528
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1980
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1870