У Західній Україні почала зростати італійська діаспора. Причиною цього стало повернення українських заробітчанок на батьківщину разом з італійськими чоловіками.
А слідом за ними їдуть підкорювати українські простори і інші італійці - тут вони відкривають свій бізнес і заодно беруть в дружини співвітчизниць, пише "Корреспондент".
Так, наприклад, 45-річна мешканка Луцька Анастасія Стеценко пробула на заробітках в Італії 10 років. Там вона зустріла свого 60-річного чоловіка Луїджио Ферроні, у якого працювала покоївкою.
Пара жила б довго і щасливо в Італії, якби у Стеценко в Луцьку не залишилася хвора мати, яка потребує догляду. Так що подружжю довелося переїхати в Україну.
Спочатку італійцю було незатишно жити в чужій країні - його бентежили, наприклад, розбиті дороги, а також старий і незручний громадський транспорт.
"Але через півтора року я звик, - каже Ферроні. - До того ж зрозумів, що жити в Луцьку дешевше, ніж в Местрі".
Італієць отримує пенсію у себе на батьківщині , і її цілком вистачає для хорошого життя сім'ї в Україні. Розмір італійського забезпечення стартує від 1,5 тис. євро.
Через таку ж причину переїжджають в нашу країну і багато інших італійців.
"У Чернівцях їх стає все більше, - розповідає 37-річна мешканка цього міста Надія Пінденелло, яка два роки тому теж вийшла заміж за італійця. - Найчастіше вони нічим не займаються - просто насолоджуються життям".
Зі своїм чоловіком вона познайомилася з десяток років тому, коли він починав в Україні свій бізнес. Пінденелло одразу знайшов в Україні приємні сторони.
"Мені сподобалися люди, дівчата, - згадує Пінденелло свої враження від першого приїзду сюди в 2001-му. - І тут було багато можливостей для бізнесу".
За словами радника Національного інституту стратегічних досліджень Олени Малиновської, в останнє десятиліття італійці охоче приїжджають в Україну з різних приводів. Однак для того, щоб залишитися тут на постійне проживання, у них повинні бути серйозні аргументи - наприклад, матеріальні або бізнес-переваги, сімейні обставини.
А от українки в захваті від італійських чоловіків. За їхніми словами, вони показують себе вірними чоловіками і дбайливими на відміну від українців.
Італійці зі свого боку заявляють, що, не дивлячись на проблеми з вивченням мови, відчувають себе комфортно.
Хоча до деяких українських реалій уродженцям Апеннін не звикнути. Вони лають корупцію і бюрократію, втім, визнають, що навіть вони не в силах перекреслити головну перевагу ведення тут бізнесу - дуже низьку в порівнянні з Італією конкуренцію.
А поки на батьківщину потроху повертаються українські заробітчанки, які відпрацювали з десяток років в Італії, а іноді і вийшли там заміж. Країни ЄС переживають не найкращі з економічної точки зору часи, і багато трудовихі мігрантів втрачають роботу і змушені повертатися в Україну, констатує Малиновська.
