Українські заробітчанки повертаються на батьківщину і тягнуть за собою італійських чоловіків

 

/data/blog/40942/204aa86d58edb0504a22cedcf0c95fcc.jpg

 

У Західній Україні почала зростати італійська діаспора. Причиною цього стало повернення українських заробітчанок на батьківщину разом з італійськими чоловіками.



А слідом за ними їдуть підкорювати українські простори і інші італійці - тут вони відкривають свій бізнес і заодно беруть в дружини співвітчизниць, пише "Корреспондент".



Так, наприклад, 45-річна мешканка Луцька Анастасія Стеценко пробула на заробітках в Італії 10 років. Там вона зустріла свого 60-річного чоловіка Луїджио Ферроні, у якого працювала покоївкою.

 

Пара жила б довго і щасливо в Італії, якби у Стеценко в Луцьку не залишилася хвора мати, яка потребує догляду. Так що подружжю довелося переїхати в Україну.



Спочатку італійцю було незатишно жити в чужій країні - його бентежили, наприклад, розбиті дороги, а також старий і незручний громадський транспорт.



"Але через півтора року я звик, - каже Ферроні. - До того ж зрозумів, що жити в Луцьку дешевше, ніж в Местрі".



Італієць отримує пенсію у себе на батьківщині , і її цілком вистачає для хорошого життя сім'ї в Україні. Розмір італійського забезпечення стартує від 1,5 тис. євро.



Через таку ж причину переїжджають в нашу країну і багато інших італійців.

 

"У Чернівцях їх стає все більше, - розповідає 37-річна мешканка цього міста Надія Пінденелло, яка два роки тому теж вийшла заміж за італійця. - Найчастіше вони нічим не займаються - просто насолоджуються життям".



Зі своїм чоловіком вона познайомилася з десяток років тому, коли він починав в Україні свій бізнес. Пінденелло одразу знайшов в Україні приємні сторони.



"Мені сподобалися люди, дівчата, - згадує Пінденелло свої враження від першого приїзду сюди в 2001-му. - І тут було багато можливостей для бізнесу".



За словами радника Національного інституту стратегічних досліджень Олени Малиновської, в останнє десятиліття італійці охоче приїжджають в Україну з різних приводів. Однак для того, щоб залишитися тут на постійне проживання, у них повинні бути серйозні аргументи - наприклад, матеріальні або бізнес-переваги, сімейні обставини.

 

А от українки в захваті від італійських чоловіків. За їхніми словами, вони показують себе вірними чоловіками і дбайливими на відміну від українців.



Італійці зі свого боку заявляють, що, не дивлячись на проблеми з вивченням мови, відчувають себе комфортно.



Хоча до деяких українських реалій уродженцям Апеннін не звикнути. Вони лають корупцію і бюрократію, втім, визнають, що навіть вони не в силах перекреслити головну перевагу ведення тут бізнесу - дуже низьку в порівнянні з Італією конкуренцію.



А поки на батьківщину потроху повертаються українські заробітчанки, які відпрацювали з десяток років в Італії, а іноді і вийшли там заміж. Країни ЄС переживають не найкращі з економічної точки зору часи, і багато трудовихі мігрантів втрачають роботу і змушені повертатися в Україну, констатує Малиновська.


21.09.2013 1020 3
Коментарі (3)

Марта 2013.09.22, 15:20
Як на мене це просто антиреклама ЄС. От чого нам туди пхатись, якщо Європейці воліють жити в нас власне тму що ми поза межами ЄС з їх цінами.
Оксана, заробітчанка 2013.09.22, 18:14
Так, ми поза їх цін. У них все мінімум в два рази дешевше. Про доходи взагалі мовчу.
Караул український. 2013.09.23, 00:31
Італійці легкі на підйом і коли їм цікаво-охоче відвідують нові місця.Але утримати в Україні їх може паста, бістека, теплий клозет і телевізор з передачами не українськими.Вони тут гості тимчасові і розбудовувати нічогоо не будуть.Користі від них Україні -хіба кілька валютних папірців.Нема чого радіти. .
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1401
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

802
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1276
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2499 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3595
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3014 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!», то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

108

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

254

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

268

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

877
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5020
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10413 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8873
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

693
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

893
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1182
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

955
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3152 4
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1205
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1608
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1528
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1751