В Україні ледь не у кожному обласному центрі є квасний завод, однак, немає гарантії, що українцям справді продають те, що написано на етикетці, йдеться у сюжеті програми "Територія обману".
Фахівці стверджують, що справжній квас - це продукт подвійного бродіння. "Квас за визначенням - це продукт комбінованого бродіння, де повинні бути і дріжджі і молочно-кислі бактерії", - зауважив професор кафедри біотехнології продуктів бродіння Віталій Прибильский.
Цей процес кропіткий і в промислових масштабах недешевий. "Це в рази дешевше - коли фальсифікують. Тому що процес бродіння потребує відповідного обладнання. Відповідного догляду", - додав Прибильский. Щоб запустити бродіння, потрібно в лабораторних умовах виростити дріжджі та кисломолочні бактерії. З кількох десятків, які ледь видно у мікроскоп, бактерії потім ледь вміщуються у двадцятилітрову колбу. Після цього бутиль з бактеріями передається на виробництво. Готове сусло заливають у металеві танки, додають цукровий сироп і воно бродить.
Далі розчиняють водою і витримують не менше доби. Втім, за наукою квас виробляють одиниці.
У решти виробників – виходить не квас, запевняють в інституті харчових технологій. Виробники або обмежуються лише дріжджами, або і взагалі не морочать собі голову. І продукт у пляшці - це просто суміш ароматизаторів, барвників та лимонної кислоти. Тому справжнього квасу в Україні є всього лише кілька брендів. Проте різниці на пляшках та кегах споживач не побачить. За законом, якщо дріжджі бродили, і байдуже, що там ще додали, – це уже квас. Обман неможливо викрити і на смак.
"Хімія зараз дійшла до такого рівня, що без спеціального аналізу буває досить важко", - пояснив професор Прибильский. Щоб вибрати корисний квас, варто уважно читати маркування. Окрім хлібних дріжджів чи сусла у справжньому квасі мають бути ще і кисломолочні бактерії. Якщо цього немає, то цілком можливо, що квас виготовлений за здешевленою технологією і користі у ньому мало. Водночас квас, який продають на вулицях міста у великих діжках, - теж може бути не кращим виходом.
Журналісти Території обману експериментально довели, що діжку з начебто квасом просто у центрі Києва може встановити будь-хто без усіляких дозвільних документів та сертифікатів якості. Законністю продажу квасу не те що звичайні спраглі перехожі, навіть міліція не поцікавилася.
За день торгівлі журналісти "продали" лише 100 літрів квасу. Це лише десята частина від вмісту діжки, отже, за три наступні дні продати весь квас не вдалося б. А на четвертий день на сонці він почне знову бродити, і це ще не найстрашніше, що може статися. "Якщо йде контакт з оточуючим середовищем, то може бути занесена стороння мікрофлора", - попереджає професор Прибильский.
Ще за кілька днів скисне, і у ньому почнуть жити вже не корисні, а шкідливі бактерії. А ще за день там вже можуть оселитися комахи та паразити. І дійсно, коли за два тижні стояння на сонці бочку із залишками квасу розпиляли, то побачили там хробаків, дохлих мух та іншу живність.
