Спортсмени у політиці – окрема тема. У пост-атеїстичній країні, де пересічні люди майже не читають, а інтелігенцію бачать здебільшого крізь призму відомого ленінського компліменту, спортивна харизма сприймається, скажімо так, більш універсально, аніж в Європі чи, навіть, в США.
Можна уявити собі Пеле кандидатом в президенти Бразилії чи Марадону – Аргентини. Але уявити собі Тайсона або Холіфілда кандидатами в американські президенти або у мери Нью-Йорка важко. Але Україна – не Америка. В Україні Віталій Кличко може позмагатись й за найвищі державні посади.
Причин тут багато. Це й дохлі рейтинги професійних політиків і масовий «культ фізичної сили» і примітивні уявлення електорату про реальні механізми здійснення влади. Останнє твердження добре ілюструється невмирущими народними байками про те, кого й як нині чинний Гарант «переконував» нібито в контактний спосіб.
Політтехнолги впевнено пророкують Кличкові-старшому успішну політичну кар’єру, й не лише у Києві. Відповідно, під чемпіонську харизму УДАРу потягнулись ті політичні «фігури» і «фігурки», яким стало незручно і тісно під іншими харизмами. А також ті, хто отримав копняка в «рідних» політичних силах.
На Прикарпатті партія Кличка поки що не демонструвала сенсаційних рейтингових результатів (хоча й присутня в місцевих радах). Пропагандистські тренди УДАРу погано просотуються крізь «світоглядні фільтри» пересічного «правдивого галичанина», який в першу чергу шукає в політичних гаслах націоналістичний, ксенофобський (або ж, принаймні, акцентовано патріотичний) контент. За даними соціологічних досліджень, 78% мешканців Івано-Франківщини безоглядно (межово некритично, на рівні опорних стереотипів свідомості) підтримують гасло «Україна для українців!»
В цій ситуації російськомовні брати Клички, які ведуть підкреслено космополітичний спосіб життя, тусуються з темношкірими американськими акторками і роблять основний передвиборний акцент на антикорупційних програмах, повинні знайти свій специфічний ключ до сердець галичан. Саме до сердець, адже мало хто у нас голосує за підказками розуму. Інакше, обіцяні лідером Івано-Фрагнківської організації «УДАР-Громадянський форум» Юрієм Солов’єм 15% електоральної підтримки його політсили залишаться черговою піар-качкою, на кшталт достопам’ятного фальшстарту «Новий рік. Новий мер».
Головною загадкою для аналітиків тут виступає рівень стурбованості електорату Прикарпаття антикорупційною тематикою. Соціологи дають високе число тих галичан, котрих турбує розкрадання держави – 86%. Однак, на відміну від національного означника «свій – не свій», з означником корупції «злодій – не злодій» не все так просто. «Свого» галичанин бачить і чує відразу, а от із символічними ознаками «злодійства» відбуваються дивні метаморфози. Знаменитий суддя-колядник з Львівщини, як відомо, викликав у мешканців свого рідного району більше співчуття, аніж осуду, бо ж «давав на церкву» і «не відмовляв людям».
Галичани переважно відслідковують та засуджують той рівень корупції, який торкається їхнього особистого повсякденного побуту. Дрібні чиновники, лікарі, вчителі та принагідні «оборотні у погонах» - таким є образ корупціонера у галицькій свідомості. Коли простому прикарпатському виборцеві починають розповідати, що хтось там через офшори вкрав в держави мільярди, то із стандартним образом корупціонера ця інформація, як правило, не корелюється.
«Які-які офшори? – перепитує галицький газда. – Пане, про що ви кажете… Бог його зна, хто там в кого що вкрав, може то не він, а в нього вкрали…»
Тому в пропагандистській стратегії Солов’я та його однопартійників соціальні магазини і аптеки, хоча дещо і підкомпрометовані, але все ще набагато ефективніші за розроблені київськими політтехнологами для Кличка антикорупційні меседжі.
А ще більшу вагу, судячи з усього, матимуть обличчя тих політиків, яких УДАР виставить на парламентські перегони по мажоритарці. Адже всі чекають: «Хто?» Й не лише стосовно УДАРу.
Коли Віталій Кличко закликає «майже об’єднану» опозицію робити праймеріз для виявлення найбільш «прохідних» кандидатів на округах, у місцевих свободівців і бютівців на обличчях розквітають єхидні посмішки. Вони точно знають, що таких «прохідних» Кличко не має не лише на всі мажоритарні виборчі округи, але й на десяток у Києві. Аналітики переконують, що на Прикарпатті УДАР може не провести у депутати по мажоритарці жодного свого представника. Можливо єдиний, тай то не гарантовано прохідний мажоритарник, - Юрій Соловей у виборчому окрузі міста Івано-Франківська буде мати в опонентах голову облради свободівця Олександра Сича та мера Віктора Анушкевичуса.
Кілька днів тому цей сумний для спортсменів прогноз був захитаний іншим спортсменом-політиком – мером Калуша Ігорем Насаликом. Він раптом заявив про свою підтримку двох політичних сил – УДАРу і ліберальної «Громадянської позиції» на чолі з Анатолієм Гриценком. Популярний калуський мер вважається таким собі політичним «чарівником Смарагдового Міста», який вже кілька виборів поспіль зводить нанівець усі спроби «летючих мавп» оволодіти містом хіміків.
При підтримці такого союзника в УДАРу з’являється реальний шанс мати в Карпатському краю свого мажоритарника. Але всі аналітики одностайні, що шанс ще не значить гарантії. Гарантій нікому ніхто поки що дати не може, а місто Калуш – це тільки частина виборчого округу.
І щодо заявленого бажання УДАРівців взяти 15% голосів за партійний список… Політики завжди змушені видавати бажане за дійсне. Ну, не скажуть же вони сумно: «Ми може і не наберемо трьох процентів…», вони змушені реальність множити на десять. А впевнені заяви УДАРних партфункціонерів про «перемогу», на їх думку, відмобілізують їх потенційних виборців (аполітичну молодь) для того, щоб зібрали вони "всі свої сили":)) і… дійшли в неділю 28-го жовтня 2012-го року до виборчої дільниці…
Попри всі труднощі – УДАР навіть в Галичині не є безнадійним проектом. Хоча б тому, що Кличко ще не був при владі, на відміну від всіх «топових», кілька разів перетасованих у владній колоді, політиків. Подолати 5-відсотковий бар'єр в Івано-Франківську та області УДАРУ може бути до снаги...
Аналітична група «Фіртка-Магус»
ДО ТЕМИ:
"Фіртка-Магус": "Фронт змін" на Прикарпатті. Мисливці за "нішами»"