24 лютого в Снятині біля пам’ятника Василеві Андрусяку—«Різуну» пройшли урочисті збори, народне віче з участю представників влади, громадськості, колишніх воїнів УПА, священнослужителів та молоді, присвячені 67-м роковинам з дня смерті полковника УПА Василя Андрусяка.
Учасники поклали вінки та квіти до меморіальних місць, встановлених на честь борців за волю України, священики відправили Богослужіння.
Довідково:
Майбутній герой Чорного лісу народився 11 січ¬ня 1915 року в родині снятинських міщан Василя і Євдокії Андрусяків. Хлопець був четвертою дитиною в сім'ї. Старшими від Василька були брат Олександр і сестри Марія та Анна.
Молодший Андрусяк з ди¬тинства вирізнявся гострим розумом і непересічними здібностями, завдяки чому самотужки опанував почат¬кову освіту. У 1925 році Ва¬силь успішно склав іспити до Снятинської державної гімназії.
Бунтарський характер В. Андрусяка вже тоді дав про себе знати. Коли на об¬кладинці підручника з ук¬раїнської мови хлопець поба¬чив напис „Руська книжка", то слово „Руська" закреслив і натомість вивів „Українська". Це було не довподоби дирек¬тору гімназії і вчителям- полякам. Останні навмисне почали ставити Василеві двійки з метою виключити хлопця з гімназії за неуспішність. Тільки завдяки опіці зі сторони о. Й. Проця і вчителів В. Рудка і М. Мойсяка цього не сталося.
У віці сімнадцяти років Андрусяк вступив свідомо у ряди юнацтва ОУН, що існувала у Снятинській гімназії. З часом Василь став одним із активних її членів.
Запальними розмовами, знанням історії рідного краю, силою незламної волі і духу Василь надихав, запалював наші молоді серця вогнем глибокої національної свідомості,— ділиться спогадами про В. Андрусяка його земляк Василь Чепига.
