У прикарпатському місті Надвірна відбулися незвичні та одні із найскладніших велозмагань з апхілу – гонки вгору «Цепцюра 2011»

Незвична назва бере початок від найменування однієї з гірських вершин біля райцентру. «Там є гора Городище, – розповідає «Експресу» організатор змагань Володимир Гринішак, – вона так би мовити двоголова. Ось одна із цих «голів» і називається Цепцюр».

 

А до Надвірної підкорювати гірські підйоми зібралося кілька десятків велосипедистів з усієї Івано-Франківщини. Були й гості з інших областей. Гонка вгору розпочинається з окраїни містечка. Звідсіля спортсменам треба проїхати близько чотирьох кілометрів до села Стримба.

 

...На старт, увага, вперед! Спортсмени вирушають  вгору. По ґрунтовій дорозі. Обабіч зелена трава. Вдалині  –  гори. День сонячний, теплий, тому їхати нелегко. Але всі учасники змагань щотижня по кілька разів тренуються. Долають приблизно по сто кілометрів. Отже проїхати цю наразі просту трасу для них справа звична.

 

«Для успішного заїзду та перемоги потрібні не лише вміння, спортивна витривалість та тренування, – каже головний суддя змагань Володимир Янцюк. – Успіх в апхілі залежить від двоколісного друга. Добрий гірський велосипед – велика надія на перемогу. Коштує такий приблизно від чотирьох тисяч гривень до кількох десятків тисяч доларів. Найкраще брати байки німецького виробництва. Двоколісний друг має бути легкий, адже чим більша його вага, тим важче їхати. Оптимальна вага велосипеда для апхілу  – від 11 до 14 кілограм.  Та й самі спортсмени повинні бути не особливо в тілі. Навіть гора натренованих м’язів при підйомі вгору може завадити».

 

Колеса та кермо та рами для двоколісного друга підбираються під складність траси. Із ширшим кермом простіше долати гірські схили. Та для багатьох краще, аби кермо було пряме. Підбирають велосипед і відносно росту спортсмена.

 

Для дівчат ідеально пасують байки з похилою рамою. Проте на цих змаганнях з апхілу представниць прекрасної статі нема. Для них така дисципліна не під силу. Звісно, на чільному місці під час змагань є безпека.

 

Тому гонка вгору не може починатися без шоломів та наколінників. Адже травм на трасі нікому не потрібно. Хоча підйом на велосипеді угору  не порівняти зі, скажімо, спуском з гори чи катанні по гірській місцевості. Там шансів травмуватися значно більше.

 

Розвинути велику швидкість при підйомі вгору для новачків майже неможливо. «Швидкість залежить від складності траси, – продовжує організатор змагань Володимир Гринішак. – Найскладніші відтинки гірських доріг для апхілу є в Криму. Там їх належно проїхати можуть справжні аси. А на наших змаганнях швидкість підйому вгору може становити від 18 до 28 кілометрів в годину».

 

Підготовка спортсменів для апхілу також непроста. Її можна порівняти із альпіністською справою. До речі, головний суддя змагань Володимир Янцюк таки й працює промисловим альпіністом.

 

«Аби перемогти та й просто отримати задоволення від підйому на велосипеді угору, – ділиться таємницями 15-річний спортсмен Володимир Пекар, –  треба навчитися правильно дихати, не робити велике навантаження на коліна та...розслаблятися».

 

Останнє, здається, майже неможливим, але бувалі велосипедисти вміють добре чергувати напруження та розслаблення м’язів спини, ніг та рук.

 

«Не варто впиратися всією вагою тіла і на кермо, – продовжує юнак. – Руки краще тримати зверху, лікті повинні бути максимально розслаблені. Свою вагу краще розбалансувати на педалі. Верхня частина тіла має бути нерухомою, плечі – розправлені. У такій позиції найкраще взяти швидкий темп. Великою помилкою новачки є те, що вони при натисканні на педалі, похитуються в сідлі вліво та вправо. А це зайва витрата енергії на прес та інші м’язи».

 

Апхіл для західноукраїнських спортсменів, за словами Володимира Гринішака, дисципліна ще не зовсім освоєна. Але перші результати та перемоги вже є. Так серед юніорів вгору найшвидше піднявся Валентин Булейко  з Надвірної. Друге і третє місця також дісталися господарям змагань  Михайлу Аннюку та  Богдану Бунію. Першим серед дорослих  став коломиянин  Роман Бойчук.

 

Призові місця отримали й  Любомир Випасняк з Івано-Франківська та Микола Скробач із Рогатина. Незабаром спортсмени, які долають гірські підйоми  виступатимуть на змаганнях вищого рівня на Буковині.


18.07.2011 3111 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

535
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1010
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2286 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3377
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2808 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5624

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

679

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

848

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1323
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10197 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8687
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11131
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

627
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

954
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

767
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22840
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

470
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

869
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1342
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1315
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1543