Запобігти руйнуванню надалі могли б реставрація та облаштування водовідведення. Але до завершення обстежень та затвердження проєктів жодні роботи почати не можуть.
Про це Суспільному Чернівці розповіла директорка заповідника Єлизавета Буйновська, пише Фіртка.
Обвал стався вранці, коли у фортеці не було туристів та працівників. Першими його помітили охоронці.
За словами Єлизавети Буйновської, чотири зубці, які були над пошкодженою частиною стіни, впали на зовнішній бік фортеці. Територія поблизу місця руйнування огороджена з весни, тому загрози для відвідувачів не було.
Директорка заповідника пояснила, що після обвалу у квітні зубці муру фактично залишилися без опори, тому їхнє руйнування було прогнозованим. Водночас провести будь-які аварійні роботи без затвердженого проєкту та необхідних погоджень було неможливо
«Це пам'ятка національного значення. Ми не можемо просто втрутитися в конструкцію без відповідних рішень. Крім того, йдеться про безпеку людей, які мали б виконувати такі роботи», — зазначила Буйновська.
За словами директорки, після першого обвалу стіну оглядали виїзні комісії за участю представників Міністерства культури, реставраторів, конструкторів та інженерів. Вони дійшли висновку, що відновити цю ділянку технічно складно, бо стіна розташована на стрімкому схилі каньйону. Через це неможливо використовувати звичайні будівельні конструкції.
Наразі у фортеці проводять передпроєктні дослідження. Для цього фахівці виконали 3D-сканування фортеці та георадарне обстеження території, яке має допомогти виявити можливі порожнини та особливості ґрунтів. Отриману інформацію використають для підготовки технічних рішень щодо реставрації.
Окремо в заповіднику планують розв'язати проблему водовідведення. Як пояснила Буйновська, історичні джерела свідчать, що на території фортеці колись діяла дренажна система, однак згодом її засипали під час перебудов. Через це опади можуть накопичуватися в окремих ділянках і впливати на стан мурів.
Пошкоджений мур планують реставрувати повністю, а також його сусідню частину — від південно-західної до північної башти разом із комендантською вежею.
Остаточну вартість реставрації визначать після проєктування. Водночас відомо, що на розробку двох науково-проєктних документацій Міністерство культури виділило до трьох мільйонів гривень. Для фінансування реставраційних робіт також планують залучити міжнародних донорів і меценатів.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
