У Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» розпочався осінній виставковий сезон. Започаткувала його виставка графіки відомого барда та художника Левка Бондара, яка відкрилася 27 вересня.
Значна кількість присутніх на заході засвідчила, що наша, досить різноманітна за своїми мистецькими вподобаннями громада, потребує подібних атракцій і хоче частіше бути дотичною до світу мистецтва. Громадськість звикла, що Національний заповідник навіть у літній період не робить перерв у виставковій діяльності – тож з поверненням з відпусток радо взяла участь у представленні творчості Левка Бондаря.
Отримані враження від самої презентації та виставки перевершили всі сподівання. Окрім графічних творів (а їх для огляду подано більше 50-ти), відбувся маленький бардівський концерт Левка Бондаря та його найближчих друзів і натхненників – Лесі Соболевської та Зої Слободян.
Відкриваючи виставку, генеральний директор Національного заповідника Олександр Береговський зазначив, що «…сьогодні всі присутні можуть поспілкуватися з поетом, співаком та художником Левком Бондарем. Він про себе розкаже своїми піснями… Ми почуємо ноти душі, яка нуртує… Ми бачимо митця перед собою… Він артист, а в англійській мові це багато – і художник, і скульптор, і архітектор… Не кожному так дано творити… Ми потребуємо сміливих людей… Будемо спілкуватися, критикувати, буде нам цікаво…».
Левко Бондар під час виставки був серйозним, веселим та іронічним водночас. Свою розмову з присутніми він почав з бувальщини «Зле про людину треба говорити в очі, а добре поза очі». У піснях, які він виконав перед присутніми було протягнуто канву історії української нації від минулого до сьогодення. Прозвучали пісні «Отака історія рідного народу», «Старший брат», «Базар, вокзал, валізки» та ін.
Спілкування з бардом було цікавим і безпосереднім. У властивому йому жартівливому тоні п. Левко подав своє бачення стосунків українського народу з найближчими сусідами, про шлях свого мистецького становлення, про участь у фестивалі «Червона Рута». За його спрощеною, веселою версією, життя виглядало так: «…Спершу я відчув потребу ліпити. Коли я був малим, батьки лишали мене в хаті. Я мав дерев’яного паротяга, мені захотілося щоб з комина ішов дим – і там я доліпив з вати дим, який підпалив. Батьки потім мали досить клопоту. Як почав малювати – не пам’ятаю… У нас тепер в Івано-Франківську перенасичення художниками. Їх найбільше на душу населення…Співати я почав через те, що дуже хотів мати гітару. Хлопці мали гітари, та й я хотів. Мені тато з заробітків привіз мою першу гітару, вона була розкручена в двох чемоданах – окремо корпус, окремо гриф… В світі цінується більше чорно-біла фотографія, не кольорова. Я хотів цю виставку у Галичі назвати «Позитивний негатив» - як відображення негативу фотографії на білому фоні…».
Директор Івано-Франківського Художнього музею Михайло Дейнега був колись викладачем Левка Бондаря на художньо-графічному факультеті. Тепер на виставці, він вітав його як колегу по цеху. На його думку, творчий потенціал Левка Бондаря, як художника є набагато більшим, ніж представлені твори. «… Здається, у його творах є недовершеність, недосказаність… Роботи захоплюють простотою, від робіт віє щирістю, сумом і ностальгією… Я все думав, що Левко буде таки більше в художньому мистецтві… Я б бажав, щоб роботи Левка були більш кольоровими… Він завжди відрізнявся від своїх товаришів – студентів…».
Левко Бондар познайомив присутніх з своїми товаришами і порадниками – Лесею Соболевською та Зоєю Слободян. У їхньому виконанні прозвучали, як власні твори, так і авторства Б.Лепкого, Л.Костенко. Тематика виконуваних на гітарі пісень була дуже різноманітною – від оспівування пори року до найпотаємніших людських почуттів. Атмосфера була створена неповторно – присутні співали разом з виконавцями, були миті відчуття єдності громади.
На виставці були присутні представники духовенства, органів державної влади, навчальних закладів. Роботи Левка Бондаря експонуватимуться у Картинній галереї (м. Галич, вул. Івана Франка, 1) впродовж місяця – запрошуємо до цікавого і приємного перегляду.
Для довідки.
Левко Бондар – 1956 р.н. Навчався у СШ №5 та ДХШ м. Івано-Франківська. У 1986 році закінчив художньо-графічний факультет Івано-Франківського педінституту ім. В.Стефаника. Автор і виконавець власних пісень. Лауреат фестивалів «Оберіг», «Золотий тік», «Тарас Бульба», «Червона рута», керівник та засновник гурту «Бункер-Йо!», професійний художник. Персональні виставки у Галичі, Кракові; участь у пленерах в Болгарії, Угорщині, Криму, Закарпатті. Є звукорежисером івано-франківської студії звукозапису «На Майдані».
