У Калуші біля центральної пошти планують встановити пам’ятний знак Героям Небесної Сотні

 

 

Цього року біля центральної пошти у Калуші не оголошували конкурс на встановлення пивних наметів. Адже, планують там встановити пам’ятний знак Героям Небесної Сотні.

 

Питання про встановлення пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні — «родом» ще з 2014 року, — запевнив ”Вікна” начальник управління архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради Роман Кузик.

 

З його слів, про встановлення пам’ятника почали говорити одразу після кривавих подій на Майдані.

 

Нагадаємо, пропозицію назвати сквер на вулиці Дзвонарській іменем Небесної сотні винесли торік у листопаді на віче з нагоди річниці Майдану, яке відбулося біля пам’ятника Романові Шухевичу. Тоді секретар Калуської міської ради Олександр Челядин запевнив: уже є проект і в місті планують зробити великий сквер пам’яті Небесної сотні навпроти пам’ятника Романові Шухевичу. Олександр Челядин також повідомив, що реалізація проекту запланована на 2015 рік.

 

“Ми чимало коштів витратили, здійснили виплати родинам та бійцям, які воюють в АТО, по 5 тисяч, тому проект поки перенесено на наступний рік” , — сказав Олександр Челядин. За подіями та економічною ситуацією втілення ідеї відійшло на задній план. І — здобуло нове дихання на одній із нарад у міській раді наприкінці минулого року.

 

У січні, повідомив Роман Кузик, було проведено засідання містобудівної ради, на якій архітекторам міста запропонували подумати над втіленням ідеї. У лютому відбулося друге засідання містобудівної ради, на якій прозвучали різні пропозиції щодо місця розташування пам’ятного знаку. Фахівці зійшлися на думці, що на вул. Винниченка територія — обмежена.

 

Розглядали також варіант встановлення пам’ятного знаку біля ПК «Мінерал», однак, там нині є сквер та пам’ятний знак, освячений до 65-ї річниці депортації українців. Крім того, думали над тим, щоб встановити знак на місці старого будинку біля Калуської міської ради. Але там у будинку — дві приватні квартири, і це стоїть на заваді втіленню намірів.

 

Місце на вул. Пушкіна, біля ТЦ «Прометей» відкинули зразу. Адже, як відомо, там розташований дитячий майданчик, а у літній період — атракціони для дітей.

 

Наразі зупинилися на місці біля центральної пошти, на пр. Лесі Українки.

 

Автор ідеї — екс-головний архітектор міста Петро Пострильоний — пояснив: він думав про кілька місцин, де би можна було розташувати пам’ятний знак. Але зупинився — на території біля центральної пошти.

 

— Я собі подумав: чому все має бути розташоване у старому центрі міста? — міркує Петро Пострильоний. Крім того, що біля пошти, зазвичай, людно, там достатньо місця, а поруч — церква. Та й сама площа потребує реконструкції. Пам’ятний знак планують встановити на місці фонтану, який нині — не діє.

 

Петро Пострильоний каже: він розробив й ескіз пам’ятного знаку. Згідно із проектом, має бути квадратний гранітний постамент із написами з чотирьох сторін, а зверху — скульптурна композиція у вигляді воїна, якого «підкосила» смерть.

 

Скульптура має бути виготовлена із тонованого бетону. Робити бронзовий пам’ятник, каже Петро Пострильоний, дорого і складно. Між тим, пропозиція колишнього архітектора — це остаточний варіант.

 

У Калуші планують залучити до розробки ескізу пам’ятного знаку креативних калушан.

 

Конкурсу, каже Роман Кузик, не оголошуватимуть, бо він, зокрема, тягне і витрати із бюджету. Однак, калушанам пропонуватимуть подавати до міської архітектури свої пропозиції, з яких виберуть кілька найбільш вдалих. Потім, планують у місті, проведуть громадське обговорення та затвердять остаточний проект. На найближчій сесії міської ради у депутатів запитають дозволу на встановлення пам’ятного знаку біля центральної пошти. Скільки це обійдеться для міського бюджету, наразі ніхто не рахував, адже, немає ще навіть самого проекту.

 

За словами Романа Кузика, цьогоріч планують встановити пам’ятний знак, а вже потім — продовжити благоустрій площі.


03.04.2015 697 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1457
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

829
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1308
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2524 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3619
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3054 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

490

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

287

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

289

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

903
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5049
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10434 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8897
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7484
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

719
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

919
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1204
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15680
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1239
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1636
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1552
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1778