Такої кількості батьків та рідних на плацу своєї частини військовослужбовці 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації не пам’ятають уже давно.
Привітати молодих солдатів приїхало понад півтори тисячі рідних і близьких.
Складання молодим поповненням військової Присяги перетворилось на урочисте святкове дійство, яке розпочалось з доповіді командира бригади полковника Сергія Голубцова заступнику командира ПВК «Захід» з авіації – начальнику авіації полковнику Олександру Кухаренку про готовність молодого поповнення скласти цю важливу чоловічу клятву.
Потрібно наголосити, що юнаки, які провели в лавах Збройних Сил місяць з часу призову, зробили значний крок від свого цивільного життя до військового порядку. За цей, порівняно невеликий, час вони не лише опанували основи військових статутів, навчились стройовій виучці, оволоділи стрілецькою зброєю, але й відчули ритм життя такого потужного і складного військового організму, як бригада тактичної авіації. За словами офіцерів частини, більшість молоді приходить сьогодні до армії або зовсім не підготовленою, або з вкрай низькими знаннями в галузі військової підготовки.
- Ми розуміємо, що це не вина хлопців, - пояснив тимчасово виконуючий обов’язки заступника командира частини з виховної роботи майор Олександр Володарчук. – Адже такий шкільний предмет, як «Основи захисту Вітчизни» зараз не у фаворі. Багато шкіл не мають не те що начальних класів, але й навіть досвідчених викладачів. Тому в нашій частині розроблена і працює ціла методика введення в стрій молодого поповнення.
За словами Олександра Володарчука, розпочинається все ще задовго до того, як у частину прибувають перші новобранці. Начальник речової служби робить усе можливе, щоб на складі були однострої всіх розмірів. Адже перше, що робить призовник, переступаючи поріг КПП частини, це знімає з себе цивільний одяг, отримуючи взамін камуфляж. І від того, наскільки пасуватиме камуфляж новобранцю, залежить перше враження, яке часто формує ставлення до всього періоду служби.
Багато уваги приділено в частині приміщенню, де розміщаються молоді солдати. Це одна з казарм, яка має окремий від інших підрозділів вхід. Сплять новобранці на звичайних солдатських ліжках у кубриках по 5-7 осіб. Також велику увагу в частині приділяють офіцерам, які стануть для молодих солдатів першими командирами.
- Щоб потрапити в адміністрацію молодого поповнення, потрібно не лише мати дуже добрі особисті показники, але й пройти суворий психологічний відбір, - наголосив командир батальйону молодого поповнення майор Мар’ян Булига. – Адже в перші дні командир роти чи взводу для цих хлопців є і татом, і мамою, і навчителем армійського життя. А для цього бути просто сумлінним офіцером мало. Потрібно мати психологічні і педагогічні здібності, вміти передбачувати різноманітні конфліктні ситуації, розуміти, що хлопці, які прийшли до нас, в більшості випадків знаходяться в стресовому для себе стані, адже багато хто з них уперше опинився так далеко від дому без підтримки рідних і близьких.
Приміром, для запобігання крадіжкам у перший місяць служби всі мобільні телефони солдатів зберігаються в окремому сейфі командира підрозділу. Кожного дня перед вечерею і до команди «відбій» кожен з солдатів може прийти і взяти телефон, щоб подзвонити своїм близьким. Так само у командира під окремою розпискою зберігаються і гроші, й інші особисті солдатські цінності.
- Іноді нам кажуть, що це - обмеження свободи і права людини, - зазначає майор Мар’ян Булига. – Але це не так. Справа в тому, що юнак, який звик жити сам у своїй кімнаті, часто не розуміє, що тепер у нього спільна тумбочка, яка не зачиняється на замок, що залишений в душовій кімнаті телефон може і не дочекатись свого господаря. Йому потрібно прилаштуватись до нових для себе умов життя.
Цього разу частину поповнило чимало солдатів строкової служби із східних областей України. Більш того, за словами офіцерів, у таких областях, як Луганська чи Донецька, навіть існують конкурси, щоб потрапити на службу саме на захід України.
- Свого сина я навмисно скеровувала на службу саме на Прикарпаття, - пояснила мати солдата Олена Савченко. – Бо там і екологія краща, і порядку більше, і люди якісь вихованіші.
До речі, в перші ж тижні служби командуванням 114-ї бригади тактичної авіації було розроблено цілу низку культурних заходів для новобранців. Разом з офіцерами вони ходили і в театри, і в музеї Івано-Франківська. Як пояснили в адміністрації зборів, часто хлопці мають серйозні прогалини в матеріалах загальноосвітньої школи. Особливо це стосується історії і культури українського народу.
І ось тепер з хвилюванням ці змужнівши хлопці стояли на плацу і слухали напутні слова командирів. Кожен з них очима шукав в натовпі батьків своїх, і з подвійною гордістю виходив зі строю на плац. Адже клятву він давав не лише перед своїми товаришами по зброї, але й перед мамою і татом, перед Батьківщиною.
Ритуал складання присяги кожним солдатом - це лише 50 секунд у часі. Приблизно стільки потрібно, щоб вийти зі строю і прочитати слова Священної клятви. Але ці секунди залишаться в серці кожного юнака на все життя. Так само, як залишаться в їхній пам'яті сльози радості матері, усмішки молодших братів та сестричок, гордість батька.
А по завершенню церемонії на всіх чекав святковий обід де всі бажаючи могли разом вояками спробувати смак солдатської каші.
