У «Давньому Галичі» відкрилася виставка львівських художниць Світлани Стародубцевої та Зоряни Гуцуляк

 

23 серпня 2011 р. в картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» презентовано виставку львівських художниць Світлани Стародубцевої та Зоряни Гуцуляк.

 

Назва виставки є досить цікавою — «Космічний етновітер», її присвячено 20-ій річниці Незалежності України. На виставці представлено більше шести десятків творів мисткинь (50 – С. Стародубцевої, 11 – З. Гуцуляк).

 

Мистецтвознавець Христина Береговська характеризуючи творчість мисткинь відмітила: «…Це — тандем двох «Я»… Вони творять національне, народне мистецтво. У державному храмі України їхня творчість є увіковічненою…». Творчість двох художниць полярно різна, але є щось у ній особливе, тепле, енергетично добре, завдяки чому незмінно знаходить широке коло поціновувачів.

 

У мистецтво Зоряна Гуцуляк прийшла після закінчення Львівського училища прикладного мистецтва ім. І.Труша та Львівської академії мистецтв, тобто художником з професійною освітою. З дитинства захоплювалася живописом, маючи вроджене відчуття кольору. Втім, обрала непросту мистецьку долю: стати оригінальною, незвичною у творчості. Вона — художниця філософського складу мислення, у її творах емоції, почуття, переживання, її внутрішній світ.

 

Мова її творів багата на символи, знаки, які не є випадковими, вони — творіння тривалої історії людства від стародавніх культур до сьогодення. У кольоровій гамі її творів спостерігається не завжди «правильне» поєднання барв, але традиційно в них існує гармонійне зіставлення теплих і холодних відтінків — жовто-помаранчевих і фіолетово-синіх.

 

Своїм творам Зоряна дає назву зазвичай після завершення роботи над ними. Художниця провокує глядача на роздуми, а назва часто диктує розгадку створеного. Композиції «Метаморфоза духу», «На все свій час», «Прозріння», «Космічна ікона», «Інтуїція» та чимало інших є свідченням невичерпності фантазії авторки, того інформативного багажу, яким вона володіє і яким насичується перш ніж торкнутися барвою білого аркуша паперу. Вона має вроджене відчуття гармонійного заповнення площини знаками, символами, своєрідними космічними кодами, над створенням яких завжди працює без поспіху.

 

Кропітка праця над кожним твором кольоровими олівцями, чому передують ретельно виконані ескізи, триває часом кілька тижнів, а то й місяців. Кожна робота художниці вимагає відповідної реакції глядача, змушує його думати.

 

Зустріч Зоряни Гуцуляк із Світланою Стародубцевою відбулася 1998 року. Після знайомства із Зоряною, художницею не тільки за фахом, але й за покликанням, станом душі, Світлана як здібна учениця пробувала свої сили в дуже непростій справі. Талант від природи в неї був приспаний, його потрібно було розвинути. Це помітила Зоряна і з натхненням працювала над досягненням позитивного результату.

 

Належить відзначити особливу толеранцію Зоряни як вчителя Світлани, що полягала у ненав'язуванні своєї думки та конкретного вибору мистецького напрямку. Зоряна зуміла дати учениці потрібну поживу для роздумів, ту інформацію, яку так було необхідно Світлані почути, щоби взятися за пензель і почати малювати.

 

Художницю Світлану Стародубцеву зараховуємо до митців, котрі дуже вимогливі до себе і своєї творчості. Очевидно тому, що в мистецький світ вона ввійшла вже доволі дорослою, сформованою особистістю. На початках їй довелося не просто. Поминувши експерименти з реалістичними фігуративними та абстрактними композиціями, з різноманітними техніками та фактурами, несподіваними кольоровими вирішеннями, вона все ж знайшла себе. І сьогодні художниця дуже добре знає та усвідомлює, що вона хоче створити і чого прагне.

 

Уже певний час Світлана захоплюється композиціями, збудованими під враженням від традиційного українського народного мистецтва: кераміки, писанки, вишивок українських рушників, пісні, обряду. Працюючи над своїми творами, Світлана виробила власний мистецький стиль, що яскраво вирізняє її з-поміж інших художників, які теж джерельною базою творчості обрали багату українську народну традицію.

 

Кожна створена художницею композиція традиційно скомпонована у квадраті, вона є прикладом довершеності в підборі елементів, гармонійної, продуманої ко-льорової гами та свідченням тонкого естетичного сприйняття світу.

 

Позитивним у співпраці Світлани та Зоряни є намагання щоразу поділитися своїми здобутками з глядачем. За невеликий проміжок часу вони організували чимало спільних виставок. Той позитив, який вони отримують на своїх вернісажах, і є тією енергією, що живить їхню майбутню творчість, дає наснагу для творення нових вражаючих композицій. Тепер вони ознайомили зі своєю творчістю і давній Галич.

 

ЗП


26.08.2011 2675 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

533
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1008
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2283 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3376
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2806 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5622

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

677

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

845

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1322
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10196 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8685
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11130
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

625
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

952
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

766
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22839
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

467
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

866
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1341
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1312
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1542