 |
Американские комментаторы думают, будто знают, в чем тут дело: европейский антиклерикализм сталкивается с последствиями своей активности. Вытесним на обочину религию, создадим светскую элиту, и что получим в итоге? Новую светскую нетерпимость, которая не уступает прежней европейской религиозной нетерпимости. Запреты на головные платки и минареты американцам кажутся чем-то вопиющим и чрезмерным. В США такого не может случиться никогда - ведь там более мощная традиция уважения к религиозным свободам.
Марта Нассбаум (Martha Nussbaum) является очень давней сторонницей такого подхода. Свобода вероисповедания очень важна, говорит она, потому что религия необходима человеку для его самоидентификации. Лишать человека возможности жить по совести это то, что основоположник религиозной свободы Роджер Уильямс (Roger Williams) называл «насилием над душой». Единственная возможная причина для ограничения религиозной свободы - это нарушение ею норм гражданского права и нанесение вреда другим людям.
Такой либертарианский подход резко контрастирует со светским подходом, более распространенным в Европе. Согласно такому подходу, люди должны обладать свободой вероисповедания в уединении частной жизни у себя дома, а также в храмах и часовнях - но не на публике. Поэтому в некоторых странах существуют ограничения на демонстрацию религиозных символов в общественных местах - будь то бурки на улицах Франции, или минареты в городских ландшафтах Швейцарии. Некоторые ведущие политические мыслители, в частности, Юрген Хабермас (Juergen Habermas) (до пересмотра своих взглядов), даже выступали за ограничения в использовании религиозных доводов в политических дебатах, утверждая, что в обществе приемлемы только «универсальные» светские аргументы и обоснования.
Такого рода светское стремление отделить религию от общества стоит за частью из четырех британских дел, находящихся сейчас на апелляции в Европейском суде по правам человека. Это дела сотрудника компании British Airways, носившего крест, медсестры, молившейся вместе с пациентом, служащего загса христианского вероисповедания, отказавшегося регистрировать однополый брак, а также адвоката-христианина, не пожелавшего работать с однополыми парами. Это примеры того, как светское общество «преследует» христианство, говорят консервативные лоббистские организации христиан, поддерживающие поданные апелляции.
Именно в этот момент, когда они начинают вставать друг против друга лицом к лицу, нам надо сделать шаг назад и с расстояния задуматься над противоположными взглядами на свободу религии. Я согласна с мнением сторонников свободы воли, что запрет на ношение креста или на чтение молитвы в общественном месте - это ненужное нарушение религиозной свободы. Никто никакие законы не нарушает, никто серьезный вред не наносит. Но дела служащего загса и адвоката, как и дело владельцев гостиницы, отказавшихся предоставить номер однополой паре, существенно отличаются, ибо здесь свобода вероисповедания входит в противоречие с законом о равноправии.
Дело закрыто, говорят сторонники отделения религии от государства. Однако у религиозных либертарианцев на это есть веский контрдовод. Закон, отмечают они, не священен и не вечен. Это закон большинства, а он может быть неправильным с нравственной точки зрения. Люди верующие, которые считают закон безнравственным, должны как минимум иметь возможность самоустраниться - сесть сложа руки и ничего не делать, если от этого никому нет вреда. В конце концов, это давно уже разрешено медицинским работникам из числа католиков, не желающим делать аборты. Закон большинства не должен без нужды больно бить по меньшинствам.
Я думаю, это правильно. Но здесь из виду упущен один важный момент, состоящий в том, что права есть и у большинства. Если вы хотите игнорировать то, что большинство считает правильным и законным, ваши действия могут дорого обойтись обществу в целом. И почему в таком случае ущерб от вашего несогласия должно нести большинство? Безусловно, было правильно разрешить отказникам от военной службы по религиозным соображениям не убивать на войне. Но неправильно позволять им бездельничать, когда остальные защищают свою страну. Если ты член демократического общества, то у тебя есть не только права, но и обязанности.
Когда сторонники широких гражданских прав и приверженцы отделения церкви от государства доводят свои подходы до логического конца, они со своими позициями заходят слишком далеко. Одни настаивают на свободе личности и иногда на групповой автономии настолько упорно и твердо, что государству и обществу вообще не остается места. Другие так настойчиво выступают за государство и общество, что не оставляют места свободе личности и групповому самоопределению. В этом смысле они являются зеркальными противоположностями. Но в другом смысле они допускают одну и ту же ошибку, потому что и те и другие в равной степени легкомысленно относятся к демократии. Либертарианцы отвергают законные требования о демократическом процессе принятия решений, а приверженцы отделения церкви от государства забывают, что в демократических странах живут как люди религиозные, так и светские, и что истинная демократия старается уравновесить противоборствующие интересы, а не навязывает единую норму.
Так что сторонники свободы воли безусловно правы, говоря о том, что могут быть исключения, и что небо при этом не рухнет на землю. Но они забывают подчиниться демократической воле, когда несогласие можно превратить как в смирение, так и в унижение.
|
В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.
Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.
Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий.
«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.
Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.
Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.
Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.
Війна чітко показала хто ворог, і в яких релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили хто «розділяв і володарював».
Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...
Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.
Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.
Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?
Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.
Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.
Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.
Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.
У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.
Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.
11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.
Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…
Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.
В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.
