The Guardian: Свобода релігії в Європі. Коли сторони заходять надто далеко

 

 

 

Кто бы мог подумать, что суд Кельна в этом году объявит незаконной древнюю и священную традицию мужского обрезания? Или что Европейский суд по правам человека отменит свое прежнее постановление о запрете на установку  распятий в государственных школах? Такие маятниковые колебания в судебных постановлениях о свободе религии свидетельствуют, что в подходе к этому вопросу есть нечто в корне неверное. 


Американские комментаторы думают, будто знают, в чем тут дело: европейский антиклерикализм сталкивается с последствиями своей активности. Вытесним на обочину религию, создадим светскую элиту, и что получим в итоге? Новую светскую нетерпимость, которая не уступает прежней европейской религиозной нетерпимости. Запреты на головные платки и минареты американцам кажутся чем-то вопиющим и чрезмерным. В США такого не может случиться никогда - ведь там более мощная традиция уважения к религиозным свободам.


Марта Нассбаум (Martha Nussbaum) является очень давней сторонницей такого подхода. Свобода вероисповедания очень важна, говорит она, потому что  религия необходима человеку для его самоидентификации. Лишать человека возможности жить по совести это то, что основоположник религиозной свободы Роджер Уильямс (Roger Williams) называл «насилием над душой». Единственная возможная причина для ограничения религиозной свободы - это нарушение ею норм гражданского права и нанесение вреда другим людям. 


Такой либертарианский подход резко контрастирует со светским подходом, более распространенным в Европе. Согласно такому подходу, люди должны обладать свободой вероисповедания в уединении частной жизни у себя дома, а также в храмах и часовнях - но не на публике. Поэтому в некоторых странах существуют ограничения  на демонстрацию религиозных символов в общественных местах - будь то бурки на улицах Франции, или минареты в городских ландшафтах Швейцарии. Некоторые ведущие политические мыслители, в частности, Юрген Хабермас (Juergen Habermas) (до пересмотра своих взглядов), даже выступали за ограничения в использовании религиозных доводов в политических дебатах, утверждая, что в обществе приемлемы только «универсальные» светские аргументы и обоснования.


Такого рода светское стремление отделить религию от общества стоит за частью из четырех британских дел, находящихся сейчас на апелляции в Европейском суде по правам человека. Это дела сотрудника компании British Airways, носившего крест, медсестры, молившейся вместе с пациентом, служащего загса христианского вероисповедания, отказавшегося регистрировать однополый брак, а также адвоката-христианина, не пожелавшего работать с однополыми парами. Это примеры того, как светское общество «преследует» христианство, говорят консервативные лоббистские организации христиан, поддерживающие поданные апелляции. 


Именно в этот момент, когда они начинают вставать друг против друга лицом к лицу, нам надо сделать шаг назад и с расстояния задуматься над противоположными взглядами на свободу религии. Я согласна с мнением сторонников свободы воли, что запрет на ношение креста или на чтение молитвы в общественном месте - это ненужное нарушение религиозной свободы. Никто никакие законы не нарушает, никто серьезный вред не наносит. Но дела служащего загса и адвоката, как и дело владельцев гостиницы, отказавшихся предоставить номер однополой паре, существенно отличаются, ибо здесь свобода вероисповедания входит в противоречие с законом о равноправии.


Дело закрыто, говорят сторонники отделения религии от государства. Однако у религиозных либертарианцев на это есть веский контрдовод. Закон, отмечают они, не священен и не вечен. Это закон большинства, а он может быть неправильным с нравственной точки зрения. Люди верующие, которые считают закон безнравственным, должны как минимум иметь возможность самоустраниться - сесть сложа руки и ничего не делать, если от этого никому нет вреда. В конце концов, это давно уже разрешено медицинским работникам из числа католиков, не желающим делать аборты. Закон большинства не должен без нужды больно бить по меньшинствам.


Я думаю, это правильно. Но здесь из виду упущен один важный момент, состоящий в том, что права есть и у большинства. Если вы хотите игнорировать то, что большинство считает правильным и законным, ваши действия могут дорого обойтись обществу в целом. И почему в таком случае ущерб от вашего несогласия должно нести большинство? Безусловно, было правильно разрешить отказникам от военной службы по религиозным соображениям не убивать на войне. Но неправильно позволять им бездельничать, когда остальные защищают свою страну. Если ты член демократического общества, то у тебя есть не только права, но и обязанности.


Когда сторонники широких гражданских прав и приверженцы отделения церкви от государства доводят свои подходы до логического конца, они со своими позициями заходят слишком далеко. Одни настаивают на свободе личности и иногда на групповой автономии настолько упорно и твердо, что государству и обществу вообще не остается места. Другие так настойчиво выступают за государство и общество, что не оставляют места свободе личности и групповому самоопределению. В этом смысле они являются зеркальными противоположностями. Но в другом смысле они допускают одну и ту же ошибку, потому что  и те и другие в равной степени легкомысленно относятся к демократии. Либертарианцы отвергают законные требования о демократическом процессе принятия решений, а приверженцы отделения церкви от государства забывают, что в демократических странах живут как люди религиозные, так и светские, и что истинная демократия старается уравновесить противоборствующие интересы, а не навязывает единую норму. 


Так что сторонники свободы воли безусловно правы, говоря о том, что могут быть исключения, и что небо при этом не рухнет на землю. Но они забывают подчиниться демократической воле, когда несогласие можно превратить как в смирение, так и в унижение.

 

 

Оригинал публикации: Religious freedom in Europe – when both sides go too far



 inosmi.ru.

 


09.11.2012 936 0
Коментарі (0)

07.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

1442
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

33221
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

2086
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2861
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

4807 9
06.12.2024
Вікторія Косович

Станіслав Дейна добровольцем пішов на фронт у 2022 році. Захисник отримав поранення на Запорізькому напрямку та вже понад рік проходить лікування в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.  

4777

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

225

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

962

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі.

627

Безсумнівно  Новий рік є абсолютно світським святом, але так було не завжди. В різноманітних культурах та народах Новий рік був міцно пов'язаний з релігією.

856
04.01.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

433
02.01.2025

Уряд розподілив між бюджетами громад субвенцію 2,83 млрд грн на харчування учнів початкових класів у 2025 році.  

514 1
29.12.2024

Новий рік — це не лише шампанське та олів’є. У різних куточках світу люди святкують по-різному, і їхні страви можуть стати чудовим натхненням для вашого святкового столу.  

812
04.01.2025

В Івано-Франківську п'ятого та шостого січня з нагоди Хрещення Господнього у храмах відбудуться святкові богослужіння та йорданське освячення води.  

914
01.01.2025

Такі відвідини однієї парафіяльної сім’ї перед спільним подячним молінням — це традиція, яка триває вже 12 років. 

704
27.12.2024

Найбільша релігійна парафія села вирішила святкувати Різдво по-старому — 7 січня. Основні аргументи: за таким календарем жили їхні батьки та діди.    

7337
26.12.2024

Привітання із Різдвом від СВЯТОСЛАВА,Отця і Голови Української Греко-Католицької Церкви.

627
04.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30074 1
06.01.2025

Президент також наголосив на важливості того, аби Європа мала голос.

339
02.01.2025

Європейський Союз готовий до припинення транзиту російського газу через Україну з першого січня.  

396
30.12.2024

Частка респондентів, які не погоджуються, що наступальна операція ЗСУ в Курській області посилила шанси України на переговорах, зростає з віком.  

598
26.12.2024

18 грудня настав граничний термін, коли Уряд мав представити законопроєкт щодо демобілізації.   

793