Тарас Масляк: Дитяча поліклініка - це прекрасне приміщення у центрі міста, яке треба оздоровити

 

/data/blog/46985/def0f494bc3481cfac0867eba4ea3503.jpg

 

Декілька днів тому з'явилася інформація, буцімто Івано-Франківська міська дитяча поліклініка перебуває у надто аварійному стані. Мовляв, фундамент тріснув настільки небезпечно, що потрібно в першу чергу займатися роботами щодо порятунку поліклініки.

 

Чи насправді це так і наскільки катастрофічною є ситуація у поліклініці, з’ясовував «ЗК».



Як повідомили нас у міському управлінні капітального будівництва, спеціально розроблений проект збереження фундаменту поліклініки вже давно є. От тільки за його реалізацію ніхто не береться. Чому так, ми намагалися з’ясувати у головного лікаря міста Тараса Масляка.

 

Головний медик не заперечує того факту, що насправді із поліклінікою на вулиці Тичини не все так, як би цього хотілося. Проте й не називає цю ситуацію аж настільки критичною, щоб треба було кричати «караул, рятуйте».

 

Усю вину Тарас Романович чемно списує на депутатів міської ради, котрі, за його словами, мали би бути більш розсудливими і виділяти кошти саме на ті проблеми, котрі потребують вирішення. До переліку таких питань головний медик Івано-Франківська відносить і тріщину у фундаменті міської дитячої поліклініки.

 

До речі, питання тріщини у фундаменті, як виявилося, «не свіже». Про це деякі засоби масової інформації повідомляли ще два роки тому, посилаючись на тодішнього керівника департаменту містобудування та архітектури Олега Гаркота. Саме тоді й було розроблено проектну документацію, котра досі припадає пилюкою.

 

Побутує версія, що фундамент тріснув два роки тому, не витримавши сильного натиску морозів. Щоправда, цю інформацію головний медик міста спростовує.

 

«Цей фундамент стоїть ще від самого початку, тобто, відколи існує сама будівля. Ми провели там усі технічні та технологічні обстеження. Цілком очевидно, що причиною тріщини могло стати зведення поблизу приватної будівлі, – наголошує Тарас Масляк. – Тоді, найбільш імовірно, сталися певні ґрунтові вібрації».

 

За словами Тараса Масляка, на території дитячої поліклініки проводилися навіть заміри ґрунтів. Експертиза нічого поганого не знайшла.

 

«Люблять» мене деякі жителі Івано-Франківська, а тому був такий час, коли мені приписували оте будівництво біля поліклініки. Але я до нього не маю ніякого стосунку», – з іронією продовжує Тарас Романович.

 

Збереження міської дитячої поліклініки для Івано-Франківська  – важливе питання, зрештою, як і збереження усіх лікувальних установ міста. Зважаючи навіть на реформування медичної галузі, головний медик обласного центру переконаний, що не можна через байдужість та безгосподарність втрачати майно.

 

За його словами, навіть якщо на цьому місці не буде збережено поліклініки, то принаймні буде де розташувати новостворений центр надання первинної медико-санітарної допомоги.

 

Час невпинно спливає, тріщина у фундаменті більше нікому не нагадує про себе, або у всякому випадку «не муляє очі», а маленькі іванофранківці разом із своїми батьками щодня приходять до поліклініки, аби оздоровитися. Тим часом головний лікар міста переконує, що й сам медичний заклад пора оздоровити.

 

«Проблема, без сумніву, є, – переконаний головний лікар і не заперечує, що міська дитяча поліклініка потребує набагато кращих умов. – Там треба зробити нормальні ліфти, басейн. На ту поліклініку треба і треба. Це прекрасне приміщення у центрі міста, яке треба оздоровити. Там не вистачає тільки капіталовкладень».

 

Свого часу міська дитяча поліклініка зазнала мізерних ремонтних втручань. Декілька років тому тут на двох поверхах поміняли підлогу, бо вона вже була прогнила. На запитання, коли можна очікувати ремонту тріщини у фундаменті, головний лікар тільки розводить руками і зітхає.

 

«Якщо депутати міської ради не будуть піклуватися про здоров’я нашого населення і виділяти більше коштів, то це нічого не дасть. На медичну галузь минулого року виділили мінімум, а цього року казали, що ще менше дадуть», – бідкається Тарас Масляк.


03.02.2014 943 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2011
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1115
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1263
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1710
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2889 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3982

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1196

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

689

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

459

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1219
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5833
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5381
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10783 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1612
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1508
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7665
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1234 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16010
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

588
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1588
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2037
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1934