Світло і харизма: друзі та колеги згадують франківського музиканта Андрія Федотова

 

/data/blog/129014/e55f424c78966089189697cbc4cbab17.jpg

 

На прохання УП.Культури друзі та колеги загадують Андрія Федотова і називають улюблені пісні в його виконанні.

 

Олег "Мох" Гнатів, продюсер Familia Perkalaba

Він був Світлим. У Світло і повернувся. Дядя Бог деколи проявляє нетерплячість до тих, кого дуже любить. Тому і забирає рано. А те, шо Бог його любить, було видно всім. І не образишся на нього. Прийдеться терпіти і пробачити.

Марко Галаневич, музикант гурту "ДахаБраха"

Однозначно один з найхаризматичніших співаків сучасності. Від Федота йшла неймовірно потужна дика енергетика. Здавалось, навіть щось надлюдське було присутнє в цьому чоловікові на сцені.

Ми багато разів перетиналися на фестивалях, декілька разів робили спільні виступи. З "ДахаБрахою" зробили кавер на нашу улюблену пісню "Любові поклик ау уа".

В день смерті Федота, 2 квітня, ми мали виступати в місті Мінеаполіс, в штаті Міннесота, і давно запланували заграти цю пісню для місцевої публіки. Нічого не виголошуючи і не коментуючи, заграли її більше для себе. І для нього.

Ярема Стецик, дизайнер, художник, співзасновник "Перкалаби"

Знайомство. Перша серія. 1980-й рік. Я заїжджаю в новий будинок. По сусідству сім’я класна, і старший пацанчик – це Андрій. Мені п’ять, йому тринадцять-чотирнадцять. Якось почали дружити.

У нього з’явились колонки, і він слухав музику. Голосно. Моє ліжко було біля їхньої квартири, і я цілими ночами слухав теж. Він був меломан. Зараз я фільтрую музику, ну, тисячі пісень слухаю – а тоді це були мільйони.

Потім в дорослому віці я заставив його щось з того знайти, він дивувався. Alphaville, попсова група, але одна з пісень була така, як у Rolling Stones, – "Я буду льотчиком, мама" у нас на цьому самому ритмі.

В смаках почали сходитися десь уже в 1990-х. Я просто по-сусідськи запропонував: "Давай, Федот, може, щось робити". Ми пристрелювалися, придумували акорди, я його вчив грати, десь рік так провели в ентузіазмі.

Тоді ми придумали "АУ" і "Bormenzal", "Горрри!" – це вже була наша третя пісня, і ми усвідомили, що ми ансамбль. І все життя ми їх грали практично в першому варіанті.

З новими музикантами було проблемно. Цимбали з’явилися після першого успіху, у нас на "Червоній Руті", я вважаю, це вже був успіх. До того вже знайшли барабанщика. Один хеві-металіст – з ним було найважче, бо в нас бували невдалі концерти, і він просто лишав палички і виходив, і ми лишалися з Федотом удвох продовжувати програму. Ну я його, звичайно, любив за цю прямоту.

Потім запросили трубача. Фісгармонія, що в мене дома стоїть. Цимбаліст наш дивився нас в залі і казав, що це єдина група у Франківську, що можна працювати. А потім з Серьогою познайомилися на похороні. І потім "Перкалаба" у вас в лісі на "Шешорах".

Я не знав формату, але було дуже добре: вогнище, барабани… Тоді вже була "Корівка" – геніальна пісня, на одному акорді. "Льотчик" на двох, і після того, як він нам вдався, ми подумали – давай взагалі на одному.

Федот. Фото: Вадим Ільков

На старті, коли ми грали музику якусь не свою, він не те щоб критикував, він просто виходив: "Це хлам, чуваки, помиляйтесь, але робіть своє". Якби він був слабший в цьому, багато пунктів були би просто на порядок слабші.

Він не допускав, коли ти стаєш схожим на щось. Користувалися в "Перкалабі" такими ходами, але свідомо – опа, робим цитату. Але якщо не видно, що це цитата… по-любому, його заслуга в перкалабських піснях, що ми взагалі забороняли, блокували чужі ідеї.

З ним дуже чітко було видно, що, по-перше, є плече, на яке ти можеш спертися, і по-друге, точно розумієш, що ти для себе кайфуєш. І знаєш, що з ним можна поговорити і він не просто скаже "ай, кайф", він точно скаже: "слухай, ми там в одному місці, коротше, були в унітаз".

Він постійно був у живому робочому режимі, він відчував команду. Коли фігачить барабанщик, ми маємо право помилятися. І в нас команда розділялася: в тих, хто не провокує, були чорні футболки, а ті, які чують себе, що вони звьозди, були в тому, що вони визвіздять.

Ми з ним постійно говорили про те, що не може бути музика цікава сама по собі, що музика – це привід для якогось кайфу. Говорили про те, що людина це найбільша цінність в музиці. Голос не голос, очі не очі, що людина найцікавіша – в ній найбільший рок-н-рол закладений.

Катерина Бабкіна, письменниця

В мене все ще є зелений чай, тоненькі, гострі, довгі листки – він колись після виступу в Києві розповів мені про цей чай, що він бадьорить і очищує, а потім, наступного разу, через кілька місяців, привіз і сам чай. Добрий був і пам'ятав про людей, пам'ятав, що важливо – це люди. Я іноді пила його, цей чай – він, і правда, очищує і бадьорить. От нещодавно переїхала на нову квартиру і знайшла знову банку з цим чаєм і знову п'ю. Не дуже гарно сказати – він залишився в моєму житті, як чай, тому скажу просто – він залишився в моєму житті.

Оля Михайлюк, художниця

Був в Україні такий фестиваль, Шешори, який починався в гуцульському селі з такою назвою. Ми з друзями його вигадали.

Потім він виріс, став проводитися в різних точках країни, змінив назву на АртПоле. Але одне в ньому не змінилося – у фіналі завжди грала "Перкалаба". Грали по три-чотири години, під ранок всі просто падали трохи перепочити.

Це завжди був політ (який насправді треба досить ретельно готувати). Одного разу "Перкалаба" пройшлася всіма Шешорами з великим рожевим слоном, з дудками й піснями, і так вийшла на сцену. Кілька пісень – і почалася страшна злива.

Так було прикро, що зіграли лиш півпрограми, і так хотілося ще й ще... Я готова була розплакатися, але з’явився Федот: "розовый слоник, ты извини, в жизни бывают серые дни". І ми плакали вже від сміху.

***

Тої зими я жила в Варшаві. День був дуже важкий, отже мала сумніви щодо концерту ввечері. Але ж "Перкалаба"! І організовує прекрасний Бен Коуп, який має овочевий оркестр, що виконує пісні "Перкалаби" на морквах, кабачках і кавунах. Пішла.

Концерт затримали, бо наші грали з поляками (в кнайпі, ясно, всі хотіли подивитися матч) і... виграли 4:0. Федот казав тоді, що сьогодні він має бути крутіший за Міка Джаггера.

Почав він з того, що заспівав: ПРО ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ – ПРО ЛЮБОВ (полякам, які програли 4:0)! Якщо знаєте, який після цього починається кач, то зрозумієте, про що я.

Після кількох годин танців в тобі не те що втоми не лишається, в тобі взагалі нічого, крім любові, не лишається. Стіни в залі після концерту були мокрі. І знову всі-всі були щасливі.

Федот разом з Перкалабою на сцені. Фото: Вадим Ільков

***

Цей концерт був в Одесі навесні. Ми з друзями робили там проект: п’ять п’ятниць – п’ять концертів. "Перкалаба", звичайно ж, була прекрасна!

Після концерту ми поїхали на море. А потім – хто пити, хто – спати, а хто – просто гуляти весняною нічною Одесою. Останні – це ми з Федотом. У нас була пляшка сухого червоного, але не було коркотяга.

Федот просив про допомогу то у нічних таксистів, то у сонних продавців нічної шаурми, просто у перехожих. На його усмішку не можна було не відреагувати. Всі починали усміхатися у відповідь й намагатися відкрити ту пляшку найнесподіванішими методами.

Так ми прогуляли до ранку. Птахи в старих будинках часто живуть під балконами – в шпаринах роблять собі гнізда. Ранком були дзвони на Соборній площі й багато-багато птахів у небі.

Від цієї площі розходиться п’ять вулиць в різні боки. Не чотири, а п’ять. Чи, може, сходяться. В небі літали чайки. Тобто дивишся в небо, але знаєш, що море поруч.

З улюблених пісень, мабуть, льотчик, бо: "Я зорi дiставав руками, Ну а коли, З неба руку дав, то Я пiшов не впав, Я мрiяв лiтати роками".

Руслана Хазіпова, актриса театру "Дах", артистка гуртів Dakh Daughters і "Перкалаба"

Федот – брат, вчитель, віщун, артист... Людина, вільна від нарікань і невдоволень мирським життям, від того світла думкою і щира душею. Пісня "Горрри", то є справжній gutzul roots!

Ми всі знаємо, що життя може бути вельми контрастним, проте він завжди казав, що щасливий, чого і нам всім бажаю!

Григорій Семенчук, поет

Вперше побачив Федота наживо у 2009 році під час їхнього концерту у Львові. Тоді я ще не був знайомий з "Перкалабою" особисто, і мене вразила його енергетика і харизма.

Він з тих фронтменів, які "захоплюють" зал ще до того, як починають співати, і "відпускають" його лише на останньому акорді.

Чи то від енергетики, чи від надміру алкоголю, а мабуть і через те, і через те, в той вечір я втратив свідомість прямо під сценою. Дякуючи Ростиславу Шпуку і Олегові "Моху" Гнатіву, мене відкачали, але оце перше знайомство з "Перкалабою" я не забуду ніколи.

Вже пізніше пощастило організовувати і їздити разом з хлопцями на концерти до різних міст. Попри всю його "демонічну" сценічну поведінку я побачив, що в житті це надзвичайно щира, добра, а головне – співчутлива людина.

Чомусь згадую, як він любив поспати в багажнику легендарного "перкалабівського автобуса". Також згадую його трепетне ставлення до сина – це чудовий приклад для наслідування кожному батьку.

Його надихала природа – завжди радувався краєвидам навколо, де б ми не були – під Одесою на АртПолі чи в дорозі на Луцьк чи Закарпаття.

Ми не були дуже близькими друзями, але його образ залишився надзвичайно довершеним, і звістка про раптову смерть була для мене шокуючою, бо востаннє розмовляли нещодавно – 24 квітня.

Мої друзі з Чехії мали намір організувати концерт "Ґоґодзи Ґанскі" в Брно. Він дзвонив і дякував за контакт з ними. Був повний сил і натхнення у голосі – казав, що мають багато виступів, і сподівався, що ми десь перетнемося на пиво найближчим часом.

Не хочу вірити в те, що його не стало, і знаю, що Андрій буде вічно жити з нами у своїх піснях і мільйонах спогадів. І впевнений – він точно знайде там свою сцену і свою аудиторію. Спочивай з миром, любий Федот.

Вікторія Трофименко, режисерка

Мы не были аж друзьями-друзьями, это было творческое знакомство, но все, что связано с "Перкалабой", это очень мистически.

Там Мох такой. Я, по сути, испытала какое-то внутреннее сходство. Они вроде доступны, но это поверхностно, а на самом деле это не так, ты еще стань своим. Такая волчья инициация. Они к тебе присматриваются, а потом или принимают безоговорочно, или нет.

Было это и в Федоте, настоящесть, душевность такая почти терапевтическая. Проведенное с ними время такой особенной теплой, человечной зарубкой в памяти.

Андрей (Федот) ведь еще, кроме того, что Музыкант очень талантливый был, был еще очень хорошим отцом. Вот это, наверное, самая горестная потеря, помимо того, что ушел очень талантливый Музыкант.

 

Юрій Журавель, музикант гурту OT VINTA, карикатурист

Він був справжнім відірваним придурком. Остання зустріч була давно. Ще до війни. Коли я організовував їм концерт у Рівному.

Пам’ятаю, на наступний день у ресторані під відкритим небом. Він стягнув з себе всю одежу і стрибнув у декоративний басейн, чим викликав шок у всіх відвідувачів. От таким і був. Ну і разом колись змагалися у пілотному мистецтві на REDBULL-FLUGNAG.

Ростислав Шпук, фотограф

Федот жив, не створюючи тиску, пройшов, ніби не торкаючись землі. У разі ускладнень волів самоусунутись, ніж настоювати, просто підвисав, поки проблема не самоліквідується.

Це за винятком стосунків з музикою: всю дорогу йшов саме на неї, спочатку як меломан, потім як автор. Оволодів інструментами і голосом в далеко не юнацькому віці, це було усвідомлене хрещення, вибір віри не за спадковістю.

Для мене улюблений його час – це період "пошуку коровкі", коли вони з Мохом сприймались як одне ціле. Цей союз протилежностей складався у щось незбагненно-привабливе, що сприймається як "гуцульський магічний реалізм": Федот – завжди зі своєю внутрішньою драматургією, у Моха натомість – ніби внутрішній трилер, і в сумі їхнє поєднання дало довготривале road-movie, яке цікавезно було спостерігати, кому пощастило – спостерігати зсередини.

В безконечних дорогах Федот засинав одночасно із заведенням двигуна, Мох переважно не спав більшість ночі, бадьорячи водія, контролюючи шлях. Він, точний,  логістичний і логічний, впевнений, тримав у голові всі комбінації, відповідав за зовнішній шар, за випромінювання. Федот – за вогонь: він емпіричний, завжди поза числами, пом’якшуючий, з сумнівами в голосі, якими робив місце для позиції співбесідника.

Федот. Фото: Ростислав Шпук

Сцена була його біосферою, де можна розгерметизуватись, змінювався і проживав кілька різних життів за сеанс. Але в такому потягу до сцени не було марнославства, поза нею уникав камер й інтерв’юерів. Маючи популярність, не користувався популярністю, сприймав її як побічний продукт свого існування, шлак.

Просто те, що вмів тільки він, – не передаш через аудіо, це були вистави з придуманими ним танцями – для тіла, очей, нот. Таку можливість давав лише живий виступ, екстрасенсорика не діє в запису. І зараз він піднявся на найвищий подіум, його смерть – продовжений сценічний вихід.

Виразно про Федота говорить, наприклад, такий момент: якщо в розмові комусь доводилось про когось негативно висловлюватись – він виключався. Якщо більшість співрозмовників при цьому бере лоскотливий азарт – його ніби брав сум.

На це хочеться орієнтуватись, друзі – це взагалі завжди орієнтири. Можеш з ними місяцями не перетинатись, але так чи інакше вони впливають, їхні смаки самі тримаються в твоїй голові, і обираючи рішення і напрямки ти якось, явно – не явно, але орієнтуєшся на якісь з них. Федот був дуже "колективний" друг. На жаль, всіх зібрав тільки похорон.

Показово, що в той день погода не дослухалась до всіх можливих прогнозів і замість цілоденного дощу від ранку до кінця дня стояло сонце, тримало короткий рукав до вечора: це Федот почав впливати звідти.

 

Як писала Фіртка, в Івано-Франківську помер екс-фронтмен гурту “Перкалаба” Андрій Федотов.

 

Андрій Федотов - відомий український музикант. Виступав у складі гуртів "Перкалаба", "Перкалабські придатки", "Gogodzy Gański", "BuhNay". Також був одним із перших ді-джеїв Івано-Франківська.


06.04.2017 2317 0
Коментарі (0)

14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1434
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1318
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1130
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1173
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7244
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1886

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

221

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

448

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

689

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1722
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1177
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

653
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

1020
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1335
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

912
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1470 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1035
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37393 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1135
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1401
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

887
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3321 16