Протягом тижня західні ЗМІ писали про можливий подальший розвиток подій на Донбасі та те, хто оплатить списання зовнішнього боргу України.
Видання Newsweek пише про те, що попри погрози проросійських сепаратистів зайняти український Маріуполь, зробити це буде нереально.
«Маріуполь не стане лінією фронту з двох причин. По-перше, сепаратисти не мають військового потенціалу; по-друге, щоб зайняти Маріуполь, необхідне поповнення війська, чого сепаратисти не можуть зробити без допомоги «російських добровольців». Кремль не зможе правдоподібно заперечувати причетність до конфлікту, якщо розгорне стотисячне військо на сході України», - йдеться у публікації.
Newsweek стверджує, що сили сепаратистів на Донбасі не перевищують 30-35 тисяч, і, на відміну від Іловайська чи Дебальцевого, наступ на Маріуполь потребуватиме тривалої російської участі.
Разом з тим автор статті стверджує, що для сепаратистів важливим стратегічним пунктом може стати Авдіївка через розташований там коксохімічний завод.
«Захоплення заводу буде не лише стратегічним ходом сепаратистів через його роль основного постачальника коксу для металургії Донбасу, але й сприятиме зміцненню відносин з Рінатом Ахметовим - одним з найбагатших людей України і власником авдіївського підприємства. Крім того, мешканці можуть бути сприйнятливими до сепаратистського контролю; більшість місцевих дивляться російське супутникове телебачення, тоді як українські телеканали в місті не працюють», - резюмує Newsweek.
Видання The Financial Times пише про те, що стратегія, яку вибрали США в спілкування з Росією на тлі конфлікту в Україні, може бути цілком результативною.
«США можуть розмовляти з Владіміром Путіним і зберігати чітку позицію щодо України», - зазначають у статті, наголосивши, що візит держсекретаря Джона Керрі до Сочі та чотиригодинні переговори з главою МЗС РФ Сєргєєм Лавровим критикують дарма.
«Однією з причин, чому Керрі мав рацію, зустрічаючись з кремлівським лідером, є те, що американські контакти з Путіним обмежені, а він є єдиною людиною, з чиїм голосом рахується російський уряд. В дипломатичні відносини США та Росії щодо ситуації в Україні значним чином залучений Сєргєй Лавров, міністр закордонних справ Росії. Будучи досвідченим дипломатом, він, здається, має незначну політичну вагу. Якщо адміністрація Обами хоче направити жорсткі повідомлення пану Путіна, вона повинна звернутися до особи, відповідальної за прийняття рішень», - пише The Financial Times.
У статті зазначають, що європейські лідери – канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд спілкуються з Путіним напряму. Разом з тим очільник Кремля «видається неготовим» до переговорів з лідером США Бараком Обамою.
«Криза не повинна завадити Вашингтону і Москві залишати відкритими переговори з інших питань», - наголошує видання, зауваживши, що для Штатів залишається важливою поведінка Кремля в ядерних переговорах з Іраном та в ситуації з сирійським лідером Башаром Асадом.
The Financial Times стверджує, що критики зовнішньої політики США сприйняли переговори Керрі з Лавровим як «прогин» Вашингтона, однак така точка зору є несправедливою.
«США і ЄС повинні зберігати єдність і підтримувати економічні санкції проти Москви, доки Мінські угоди не будуть виконані в повному обсязі. Будь-яка повторна агресія Кремля повинна викликати рішучі заходи у вигляді ще більш жорстких західних санкцій. Проте, враховуючи небезпечні відносини між Сходом та Заходом, головні особи, які приймають рішення, повинні більше спілкуватися один з одним. Переговори не означають капітуляції», - резюмували у статті.
Американське видання Albuquerqe Journal цитує Марка фон Хаґена - професора російської, української та євразійської історії в Університеті штату Аризона, який вважає, що світ недооцінює небезпеки, яку становить російська агресія.
«Це не тільки проблема України. Росія становить загрозу не тільки для України, але й для всіх країн Східної, і навіть Західної Європи з точки зору її гіпервійни, економічного тиску і пропаганди», - зазначив науковець, додавши, що ситуація, яка зараз розвивається на Донбасі, має важливе значення для Сполучених Штатів.
«Оскільки ми (США – Ред.) досі пов'язані з Європою, ми пов'язані з Україною та Росією», - наголосив фон Хаґен.
Видання Fortune пише про те, що Україна, вочевидь, не здатна виплатити всі борги, однак кілька інвесторів готові прийти їй на допомогу. Разом з тим, найбільшими втратами це обернеться для європейських та американських платників податків.
У статті наголошують, що український парламент прийняв закон, який дозволяє країні не виплачувати борги, однак це не свідчить про обов’язкове банкрутство.
«Щодо України, фінансист Джордж Сорос заявив, що міжнародне співтовариство, і зокрема Європа, повинні інвестувати принаймні $ 50 млрд на додаток до $ 17 млрд, запропонований МВФ для стабілізації економіки і реформування бюрократичної системи країни. Якби Україна змогла успішно пройти через такі реформи, радикально зменшивши розмір свого державного сектора, то це призвело б до економічного зростання, і дозволило б їй повернути борги своїм благодійникам. Але, як зізнається Сорос, попередній досвід використання Україною міжнародних кредитів для стимулювання реформ є неоднозначним», - пише Fortune, додавши, що іншим варіантом порятунку держави могло б стати списання українського боргу перед приватними інвесторами.
У статті наголошують, що США витрачають близько $ 8,6 млн щодня для боротьби з ІДІЛ.
«ЦІ гроші він не мають жодних шансів бути повернутими, в той час як будь-які позики для України, досить імовірно, можуть», - пише Fortune, підкресливши, що міжнародні кредитори наразі чекають на крок США – наскільки чітко вони заявлять про готовність і надалі підтримувати Київ.
«Міжнародне співтовариство зможе присоромити кредиторів, щоб ті змирилися із втратами на підтримку західних цінностей. Але Великі фінанси наразі навряд чи є надто сприйнятливими до публічного осуду, так що платникам податків у США та Європі не варто дивуватися, якщо вони змушені будуть заплатити першими», - резюмує видання.
