Стриганецький кар'єр з видобутку вапняку планує стати одним із найтехнологічніших в Україні

Представники кар’єру презентували під час зустрічі з мешканцями прилеглих сіл  проєкт нового комплексу з переробки та випалу вапна, який обіцяє стати найтехнологічнішим у галузі.

У неділю, 16 лютого, керівники ТОВ «Стриганецький кар’єр», спеціально запрошені експерти із проектування та постачальники обладнання зустрілися з мешканцями сіл Довге та Стриганці.

Аби розвіяти страхи людей, які починаючи з 27 січня перекривали дорогу до кар'єру через початок будівництва на його території комплексу з випалу вапна. На вимогу громади представники підприємства презентували повний проєкт майбутнього комплексу, залучили до обговорення всіх задіяних у процесі будівництва учасників, а також незалежних експертів.

Жителі сіл отримали можливість поспілкуватися та отримати відповіді на свої питання від голови правління заводу «Квалікал» Карло Селлі, обладнання якого планується використовувати, директора ТОВ «Стриганецький кар’єр» Єгора Чикшеєва та інвестора і основного власника кар’єру Іллі Марчевського. Також у зустрічі взяли участь відомі екологи - голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко та професор кафедри екологічного аудиту “Державної екологічної академії” Анатолій Антонов

Мешканці обох сіл, на межі яких розташований кар’єр, виступають проти зведення на його території комплексу із переробки та випалу вапна.

Оскільки побоюються імовірних викидів у атмосферу від роботи газових печей, якими планують устаткувати завод. А все через те, пояснює директор ТОВ «Стриганецький кар’єр» Єгор Чикшеєв, що люди не володіють інформацією щодо самого проєкту майбутнього будівництва, втілених технологій та економічної вигоди для місцевих громад. 

Так, наразі в кар’єрі працює лише одна дробарка 1960-х років випуску, яка залишилася від попередніх власників. Натомість тут планують звести повний закритий комплекс переробки вапняку на місці за сучасними італійськими технологіями.

«У Стриганцях ми хочемо збудувати сучасний завод з випалу вапняку. Ми створюємо повністю замкнутий цикл виробництва і оновлюємо все основне обладнання. У результаті реконструкції ми ставимо аспірацію і практично мінімізуємо пил, зменшуємо рівень гучності від дробарки та поліпшуємо її продуктивність. Наявність печей дозволить нам зменшити ще й кількість автомобілів, які їздять через село. Все це разом зробить виробництво абсолютно європейським та безпечним. До того ж, селяни зможуть працювати у себе вдома на сучасному європейському виробництві, отримуючи гідну зарплатню, а не шукати роботу на таких саме заводах за кордоном», - говорить новий власник кар'єру Ілля Марчевський.

Сьогодні більшість вапняку, який добувають на кар’єрі, продається у вигляді сировини. Частина транспортується для випалювання в Бовшів, за 40 кілометрів від місця видобутку. Відповідно поява власного заводу на території кар'єру матиме значний економічний ефект для сіл.

«Планується створити додаткових 80 робочих місць на підприємстві, а податки до місцевих бюджетів виростуть мінімум в чотири рази», - наголошують представники кар'єру. 

І додають - боятися шкідливих викидів селянам не варто. Адже проєкт будівництва комплексу з переробки та випалювання вапняку розробляли спільно з італійською компанією «Квалікал», яка успішно працює на території Німеччини, Італії та Франції.

«Я знаю, що люди які не знайомі з промисловим виробництвом, а особливо з випалюванням вапняку, дуже часто мають упередження і необґрунтовані страхи -  розповідає Карло Селла, голова правління італійської компанії «Квалікал», який спеціально приїхав на зустріч із громадою. - Проте я кожного разу наводжу їм приклади успішної роботи заводів з випалу вапняку, які ми побудували в Європі. Таких є уже 9. Вони розташовані безпосередньо у населених пунктах та відповідають найвищим екологічним стандартам. Я гарантую, що в Стриганцях буде саме такий завод, обладнаний найсучаснішими фільтрами, вмонтованими датчиками та електронною системою контролю викидів».

За словами очільниці Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, головною проблемою більшості кар’єрів в Україні сьогодні є відсутність обробки ресурсів на місці. Тож зведення тут заводу є цілком логічним і обгрунтованим.

«Якщо печі з випалу вапна будуватимуться за італійським проєктом та з дотриманням норм екологічної безпеки, то виробництво не матиме жодного негативного впливу на довкілля, - запевняє еколог. -  Проєкт передбачає потужну систему фільтрів, які мають вловлювати пил від виробництва. Потім він  перетворюється в певну вапняну масу та в подальшому акумулюється в спеціальних накопичувачах. І щонайважливіше – це перше підприємство в Україні, де датчики обліку викидів будуть вмонтовані в саме обладнання, що дозволятиме моніторити всі показники в онлайн-режимі».


Довідкова інформація: 

Стриганецький кар’єр розташований на межі сіл Довге та Стриганці Тисменицького району Івано-Франківської області. Початок видобутку вапна на кар’єрі розпочато у 2011 році. Наприкінці 2019 року новими власниками кар’єру розпочато реалізацію інвестиційного проекту з будівництва нового виробничого комплексу з випалу вапна, обладнаного печами італійської компанії QualiCal, продуктивністю 800 тон на добу.

Загальна вартість проекту становить 22 млн євро, його реалізація розрахована на три роки і передбачає три етапи будівництва. За даними інвестора, новий комплекс значно підвищить рівень технологічності видобутку та переробки вапна у відповідності зі світовими стандартами, а також розширить цикл виробництва, що дозволить створити до 100 додаткових робочих місць та значно збільшити податкові надходження у місцеві бюджети.  

ТОВ «Стриганецький кар’єр» є одним з найбільших платників податків у Тисменицькому районі. У 2019 році компанія сплатила 9 540 000 грн податків, в тому числі понад 7 млн грн у місцеві бюджети сіл Довге та Стриганці.

партнерський матеріал

Фотогалерея


18.02.2020 4541
Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3003
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1901
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2153
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5258
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21011
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2949

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

514

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

794

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1576

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1557
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8864
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3987
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5603
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

604
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

612
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4899
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4140
09.06.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2452
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

147
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1434
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1378
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2122