Стерильно у скляних банках: на Прикарпатті у лабораторіях вирощують саджанці лохини методом «in vitro» (ФОТО)

«Долина-Агро» – один з найбільших українських розсадників, де вирощують саджанці лохини, пеларгонії та герані.

З 2011 року тут працює лабораторія «in vitro», а продукцію підприємства вирощують фактично в усіх куточках України та за її межами, інформує Фіртка.

Відомо, що в «Долині-Агро» працюють приблизно 40 людей, 20 з яких – над вирощенням саджанців у лабораторіях.

Директор лабораторії Олег Базюк – біолог та дослідник, який свого часу писав дисертацію про техніку «in vitro».

«In vitro» – це технологія, яка дозволяє розмножувати велику кількість чистих, майже стерильних, рослин. Тобто вирощуємо їх не у звичному природному середовищі, а в скляних банках.

Сам процес полягає в тому, що ми беремо бруньку з рослини, яка є чистою від вірусів, вбиваємо всі бактерії та грибки, висаджуємо цю бруньку в стерильне середовище і тоді очікуємо, коли вона виросте кущиком і дасть мініатюрні рослини», - пояснює Олег Базюк.

Згодом, за його словами, цю рослинку розмножують так само як, до прикладу, смородину, лише не в ґрунті, а в стерильних умовах та відправляють на розсадник в спеціальні горшки із торфом.

Там рослини звикають до іншого повітря та вологості, після чого їх продають українським фермерам та експортують за кордон.

До слова, Олег Базюк підкреслив, що господарство нині досить активно співпрацює з іноземними підприємствами та отримує ліцензію на розмноження садибного матеріалу.

«До прикладу, це є Спілка розсадників Німеччини, також працюємо спільно з нідерландцями, шотландцями та австралійцями.

Вкладаємо досить великі кошти у виведення своїх сортів лохини. Ми бачимо перспективи цього бізнесу, тому активно розвиваємо селекційний та біотехнологічний напрямок, - зазначив він.

Зараз приблизно 70% саджанців у «Долині-Агро» - це лохина, тому що на неї найбільший попит, втім з часом у лабораторіях планують збільшити вирощення й квітів.

«Процес такої роботи доволі тривалий. З моменту, коли ми беремо бруньку й до моменту, коли продаємо фермерам готовий саджанець лохини проходить два-три роки.

Роздрібна ціна за саджанець становить приблизно 75 гривень, однак при гуртовій закупівлі ціни нижчі», - додав директор «Долини-Агро».

Чоловік також розповів, що нині підприємство включене до значної кількості проєктів по посадці плантацій. Відтак, кількість робочого персоналу планують збільшити.

«Я працюю тут лаборантом-техніком вже другий рік. Моя задача полягає в тому, щоб намножити якомога більше рослин.

Тобто беру одну маточну рослину, ріжу її на кілька частин і тоді вже розставляю в окремі банки у стерильне середовище. Робота ця складна, потребує пильності, чистоти і уважності.

У випадку, якщо середовище нестерильне – утворюються бактерії та грибки. В такому випадку доводиться рослинку утилізувати», - каже біолог Марія, працівниця фірми «Долина-Агро».

Працівниця також розповіла кореспондентці Фіртки, що у лабораторіях розмножують різні сорти лохини, зокрема ранні, середні та пізні. Найпопулярніший сорт у «Долині-Агро» – це дюк. Його вирощують в ламінарах, де обов’язково треба підтримувати стерильність.

До речі, за словами Олега Базюка, фахівці лабораторій сьогодні допомагають всім охочим започаткувати власний бізнес.

«Ми допомагаємо багатьом місцевим підприємцям-початківцям ягідного бізнесу, зокрема налагодити високотехнологічне вирощування ягід лохини. Ділимося своїм досвідом. Крім того, ми співпрацюємо з різними університетами, навчаємо людей, які приходять до нас», - ділиться біолог.

Крім того, у 2014 році фахівці почали працювати над виведенням власних сортів. Цей процес триває досі.

«Якщо ми маємо один екземпляр куща певного сорту і хочемо його розмножити, то мусимо для тестування розвести хоча б тисячу рослин з нього. Це можна зробити за рік. Але якщо йдеться про сотню тисяч – то такий процес вже значно триваліший.

Будемо пробувати як рослини поводитимуться в Україні. Якщо виправдають – будемо розмножувати на масове виробництво і експортувати закордон», - каже Базюк.

Директор «Долина-Агро» розповів кореспондентці Фіртки, що в Україні є доволі багато сортів лохини, втім зовсім мало морозостійких та пристосованих до погодних умов в Україні.

«Взагалі лохину вважають ягодою наступного століття. Вона має ті самі поживні елементи, що й лісова чорниця, лиш не кисла. Завдяки цьому її дуже люблять діти.

Наприклад, в Англії є така звичка, що кожна дитина повинна в день з’їдати по 100 грамів червоних ягід. Ну, малини чи суниць ви стільки не з’їсте, бо вони кислі, що не скажеш про лохину, особливо про нові сорти, які з кожним разом ще смачніші та ще більші за розміром.

Останні роки у супермаркетах плоди лохини можна побачити цілорічно. Літом багато ми експортуємо, натомість в зимовий період з південних країн привозять нам. Цьогоріч, наприклад, ми продали сотні тисяч саджанців. Думаю, десь пів мільйона є», - підкреслив чоловік.

Також, як зазначив Олег Базюк, в Європі лісова ягода дорожча, ніж лохина. Тим часом у нас навпаки, бо є достатньо ресурсів для вирощення першого.

«Втім, думаю, що з часом й лісова ягода в Україні буде дорожчати, бо зменшуються її ресурси через неправильне збирання.

Зараз лохина є доволі вартісною, але коли її кількість на ринку зросте – ціна впаде. Тоді її споживатимуть ще більше. Бо цього року, на мою думку, вона була аж задорога», - підкреслив біолог.

Більше світлин у фотогалереї.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Фотогалерея


08.01.2022 Тіна Любчик 10848 2
Коментарі (2)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1457
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

829
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1308
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2524 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3619
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3054 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

490

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

287

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

289

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

903
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5049
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10434 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8895
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7484
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

719
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

919
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1204
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15680
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1239
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1635
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1552
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1778