Стерильно у скляних банках: на Прикарпатті у лабораторіях вирощують саджанці лохини методом «in vitro» (ФОТО)

«Долина-Агро» – один з найбільших українських розсадників, де вирощують саджанці лохини, пеларгонії та герані.

З 2011 року тут працює лабораторія «in vitro», а продукцію підприємства вирощують фактично в усіх куточках України та за її межами, інформує Фіртка.

Відомо, що в «Долині-Агро» працюють приблизно 40 людей, 20 з яких – над вирощенням саджанців у лабораторіях.

Директор лабораторії Олег Базюк – біолог та дослідник, який свого часу писав дисертацію про техніку «in vitro».

«In vitro» – це технологія, яка дозволяє розмножувати велику кількість чистих, майже стерильних, рослин. Тобто вирощуємо їх не у звичному природному середовищі, а в скляних банках.

Сам процес полягає в тому, що ми беремо бруньку з рослини, яка є чистою від вірусів, вбиваємо всі бактерії та грибки, висаджуємо цю бруньку в стерильне середовище і тоді очікуємо, коли вона виросте кущиком і дасть мініатюрні рослини», - пояснює Олег Базюк.

Згодом, за його словами, цю рослинку розмножують так само як, до прикладу, смородину, лише не в ґрунті, а в стерильних умовах та відправляють на розсадник в спеціальні горшки із торфом.

Там рослини звикають до іншого повітря та вологості, після чого їх продають українським фермерам та експортують за кордон.

До слова, Олег Базюк підкреслив, що господарство нині досить активно співпрацює з іноземними підприємствами та отримує ліцензію на розмноження садибного матеріалу.

«До прикладу, це є Спілка розсадників Німеччини, також працюємо спільно з нідерландцями, шотландцями та австралійцями.

Вкладаємо досить великі кошти у виведення своїх сортів лохини. Ми бачимо перспективи цього бізнесу, тому активно розвиваємо селекційний та біотехнологічний напрямок, - зазначив він.

Зараз приблизно 70% саджанців у «Долині-Агро» - це лохина, тому що на неї найбільший попит, втім з часом у лабораторіях планують збільшити вирощення й квітів.

«Процес такої роботи доволі тривалий. З моменту, коли ми беремо бруньку й до моменту, коли продаємо фермерам готовий саджанець лохини проходить два-три роки.

Роздрібна ціна за саджанець становить приблизно 75 гривень, однак при гуртовій закупівлі ціни нижчі», - додав директор «Долини-Агро».

Чоловік також розповів, що нині підприємство включене до значної кількості проєктів по посадці плантацій. Відтак, кількість робочого персоналу планують збільшити.

«Я працюю тут лаборантом-техніком вже другий рік. Моя задача полягає в тому, щоб намножити якомога більше рослин.

Тобто беру одну маточну рослину, ріжу її на кілька частин і тоді вже розставляю в окремі банки у стерильне середовище. Робота ця складна, потребує пильності, чистоти і уважності.

У випадку, якщо середовище нестерильне – утворюються бактерії та грибки. В такому випадку доводиться рослинку утилізувати», - каже біолог Марія, працівниця фірми «Долина-Агро».

Працівниця також розповіла кореспондентці Фіртки, що у лабораторіях розмножують різні сорти лохини, зокрема ранні, середні та пізні. Найпопулярніший сорт у «Долині-Агро» – це дюк. Його вирощують в ламінарах, де обов’язково треба підтримувати стерильність.

До речі, за словами Олега Базюка, фахівці лабораторій сьогодні допомагають всім охочим започаткувати власний бізнес.

«Ми допомагаємо багатьом місцевим підприємцям-початківцям ягідного бізнесу, зокрема налагодити високотехнологічне вирощування ягід лохини. Ділимося своїм досвідом. Крім того, ми співпрацюємо з різними університетами, навчаємо людей, які приходять до нас», - ділиться біолог.

Крім того, у 2014 році фахівці почали працювати над виведенням власних сортів. Цей процес триває досі.

«Якщо ми маємо один екземпляр куща певного сорту і хочемо його розмножити, то мусимо для тестування розвести хоча б тисячу рослин з нього. Це можна зробити за рік. Але якщо йдеться про сотню тисяч – то такий процес вже значно триваліший.

Будемо пробувати як рослини поводитимуться в Україні. Якщо виправдають – будемо розмножувати на масове виробництво і експортувати закордон», - каже Базюк.

Директор «Долина-Агро» розповів кореспондентці Фіртки, що в Україні є доволі багато сортів лохини, втім зовсім мало морозостійких та пристосованих до погодних умов в Україні.

«Взагалі лохину вважають ягодою наступного століття. Вона має ті самі поживні елементи, що й лісова чорниця, лиш не кисла. Завдяки цьому її дуже люблять діти.

Наприклад, в Англії є така звичка, що кожна дитина повинна в день з’їдати по 100 грамів червоних ягід. Ну, малини чи суниць ви стільки не з’їсте, бо вони кислі, що не скажеш про лохину, особливо про нові сорти, які з кожним разом ще смачніші та ще більші за розміром.

Останні роки у супермаркетах плоди лохини можна побачити цілорічно. Літом багато ми експортуємо, натомість в зимовий період з південних країн привозять нам. Цьогоріч, наприклад, ми продали сотні тисяч саджанців. Думаю, десь пів мільйона є», - підкреслив чоловік.

Також, як зазначив Олег Базюк, в Європі лісова ягода дорожча, ніж лохина. Тим часом у нас навпаки, бо є достатньо ресурсів для вирощення першого.

«Втім, думаю, що з часом й лісова ягода в Україні буде дорожчати, бо зменшуються її ресурси через неправильне збирання.

Зараз лохина є доволі вартісною, але коли її кількість на ринку зросте – ціна впаде. Тоді її споживатимуть ще більше. Бо цього року, на мою думку, вона була аж задорога», - підкреслив біолог.

Більше світлин у фотогалереї.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Фотогалерея


08.01.2022 Тіна Любчик 10882 2
Коментарі (2)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2260
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1159
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2441
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1545
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1645
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2078

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

217

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

428

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1631

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1035
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11007 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5007
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6189
02.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23237
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5967
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2022
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1876
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6525 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

653
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

981
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1960
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2408