Стерильно у скляних банках: на Прикарпатті у лабораторіях вирощують саджанці лохини методом «in vitro» (ФОТО)

«Долина-Агро» – один з найбільших українських розсадників, де вирощують саджанці лохини, пеларгонії та герані.

З 2011 року тут працює лабораторія «in vitro», а продукцію підприємства вирощують фактично в усіх куточках України та за її межами, інформує Фіртка.

Відомо, що в «Долині-Агро» працюють приблизно 40 людей, 20 з яких – над вирощенням саджанців у лабораторіях.

Директор лабораторії Олег Базюк – біолог та дослідник, який свого часу писав дисертацію про техніку «in vitro».

«In vitro» – це технологія, яка дозволяє розмножувати велику кількість чистих, майже стерильних, рослин. Тобто вирощуємо їх не у звичному природному середовищі, а в скляних банках.

Сам процес полягає в тому, що ми беремо бруньку з рослини, яка є чистою від вірусів, вбиваємо всі бактерії та грибки, висаджуємо цю бруньку в стерильне середовище і тоді очікуємо, коли вона виросте кущиком і дасть мініатюрні рослини», - пояснює Олег Базюк.

Згодом, за його словами, цю рослинку розмножують так само як, до прикладу, смородину, лише не в ґрунті, а в стерильних умовах та відправляють на розсадник в спеціальні горшки із торфом.

Там рослини звикають до іншого повітря та вологості, після чого їх продають українським фермерам та експортують за кордон.

До слова, Олег Базюк підкреслив, що господарство нині досить активно співпрацює з іноземними підприємствами та отримує ліцензію на розмноження садибного матеріалу.

«До прикладу, це є Спілка розсадників Німеччини, також працюємо спільно з нідерландцями, шотландцями та австралійцями.

Вкладаємо досить великі кошти у виведення своїх сортів лохини. Ми бачимо перспективи цього бізнесу, тому активно розвиваємо селекційний та біотехнологічний напрямок, - зазначив він.

Зараз приблизно 70% саджанців у «Долині-Агро» - це лохина, тому що на неї найбільший попит, втім з часом у лабораторіях планують збільшити вирощення й квітів.

«Процес такої роботи доволі тривалий. З моменту, коли ми беремо бруньку й до моменту, коли продаємо фермерам готовий саджанець лохини проходить два-три роки.

Роздрібна ціна за саджанець становить приблизно 75 гривень, однак при гуртовій закупівлі ціни нижчі», - додав директор «Долини-Агро».

Чоловік також розповів, що нині підприємство включене до значної кількості проєктів по посадці плантацій. Відтак, кількість робочого персоналу планують збільшити.

«Я працюю тут лаборантом-техніком вже другий рік. Моя задача полягає в тому, щоб намножити якомога більше рослин.

Тобто беру одну маточну рослину, ріжу її на кілька частин і тоді вже розставляю в окремі банки у стерильне середовище. Робота ця складна, потребує пильності, чистоти і уважності.

У випадку, якщо середовище нестерильне – утворюються бактерії та грибки. В такому випадку доводиться рослинку утилізувати», - каже біолог Марія, працівниця фірми «Долина-Агро».

Працівниця також розповіла кореспондентці Фіртки, що у лабораторіях розмножують різні сорти лохини, зокрема ранні, середні та пізні. Найпопулярніший сорт у «Долині-Агро» – це дюк. Його вирощують в ламінарах, де обов’язково треба підтримувати стерильність.

До речі, за словами Олега Базюка, фахівці лабораторій сьогодні допомагають всім охочим започаткувати власний бізнес.

«Ми допомагаємо багатьом місцевим підприємцям-початківцям ягідного бізнесу, зокрема налагодити високотехнологічне вирощування ягід лохини. Ділимося своїм досвідом. Крім того, ми співпрацюємо з різними університетами, навчаємо людей, які приходять до нас», - ділиться біолог.

Крім того, у 2014 році фахівці почали працювати над виведенням власних сортів. Цей процес триває досі.

«Якщо ми маємо один екземпляр куща певного сорту і хочемо його розмножити, то мусимо для тестування розвести хоча б тисячу рослин з нього. Це можна зробити за рік. Але якщо йдеться про сотню тисяч – то такий процес вже значно триваліший.

Будемо пробувати як рослини поводитимуться в Україні. Якщо виправдають – будемо розмножувати на масове виробництво і експортувати закордон», - каже Базюк.

Директор «Долина-Агро» розповів кореспондентці Фіртки, що в Україні є доволі багато сортів лохини, втім зовсім мало морозостійких та пристосованих до погодних умов в Україні.

«Взагалі лохину вважають ягодою наступного століття. Вона має ті самі поживні елементи, що й лісова чорниця, лиш не кисла. Завдяки цьому її дуже люблять діти.

Наприклад, в Англії є така звичка, що кожна дитина повинна в день з’їдати по 100 грамів червоних ягід. Ну, малини чи суниць ви стільки не з’їсте, бо вони кислі, що не скажеш про лохину, особливо про нові сорти, які з кожним разом ще смачніші та ще більші за розміром.

Останні роки у супермаркетах плоди лохини можна побачити цілорічно. Літом багато ми експортуємо, натомість в зимовий період з південних країн привозять нам. Цьогоріч, наприклад, ми продали сотні тисяч саджанців. Думаю, десь пів мільйона є», - підкреслив чоловік.

Також, як зазначив Олег Базюк, в Європі лісова ягода дорожча, ніж лохина. Тим часом у нас навпаки, бо є достатньо ресурсів для вирощення першого.

«Втім, думаю, що з часом й лісова ягода в Україні буде дорожчати, бо зменшуються її ресурси через неправильне збирання.

Зараз лохина є доволі вартісною, але коли її кількість на ринку зросте – ціна впаде. Тоді її споживатимуть ще більше. Бо цього року, на мою думку, вона була аж задорога», - підкреслив біолог.

Більше світлин у фотогалереї.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Фотогалерея


08.01.2022 Тіна Любчик 10585 2
Коментарі (2)

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

379
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2050
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4885
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3789
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4908
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3052

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

188

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

401

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1203

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1405
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5898
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6543
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3545
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1696
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1371
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8239
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3044
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

712
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

106
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1243
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

896
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1624