Станиславів 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski: Ялинка проти шопки

Станиславів (тепер Івано-Франківськ) у кінці грудня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.

 

Деякі мешканці Станиславова (тепер – Івано-Франківськ) наприкінці 1907 року мали неабияку дилему: як відсвяткувати Новий рік – чи прикрашати оселю ялинкою, чи поставити різдвяну шопку (мініатюрне зображення ясел, в яких народився Ісус). Це був непростий вибір, оскільки спосіб святкування тоді чітко розподілявся на «німецький» та «польський».

«Ялинка прибула до нас від німців, де такий звичай панує ще з тих часів, коли вшановували Одина, Балдура й інших божків. У католицьких обрядах немає згадки про ялинку, хіба би ми хотіли її взяти образом людства, яке приймає новонародженого Ісуса. Але поза тим ялинка не присутня ні в народній традиції, ні в релігійних поглядах», – зауважував напередодні нового 1908 року Kurjer Stanisławowski.

 

Тогочасні газетярі переконували, що звичай ставити шопку за взірцем, який буцімто розробив ще святий Франциск Ассізький, був запроваджений Папою Римським Гонорієм ІІІ і поширився з Італії на цілий католицький світ. Водночас вони не заперечували, щоби ялинка стояла в будинку для розваги дітей, але тільки в тому разі, якщо її присутність не суперечить возвеличенню Різдва.

 

У розмові з Z етномузиколог Олександра Турянська, яка вже кілька десятиліть досліджує народні традиції Галичини, з цього приводу зауважила, що у нас звичай ставити вдома ялинку напередодні Різдва був поширений на початку ХХ століття лише в окремих родинах. На селах окрасою помешкання зазвичай були старосвітські різдвяний солом’яний «дідух» або висячий «павук».

 

«При цьому головною прикрасою ялинки був янголик із восьмикутною зіркою, якого чіпляли на саму верхівку, - розповідає фольклористка. – То була чи не єдина іграшка, яку купувалося. Інші прикраси робили вручну: на яєчній шкарлупі малювали личко якогось паяца, робили з паперу ковпачок і розмальовували його фарбами, корки завивали в позлітку, виплітали зі соломи маленьких павучків, робили паперові ланцюжки, замість «бомб» підвішували великі червоні яблука і притрушували ватою гілки. Замість гірлянд були  підставки для справжніх свічок».

 

Але чи з ялинкою, чи зі солом’яним дідухом святкувати українці на Галичниі  починали власне Різдво (7 січня), а не новорічні свята. А вже на так званий «старий» Новий рік, як розповідає пані Олександра, відзначали свято Василя та Маланки, і це було зовсім окреме дійство.

 

Як видається, тогочасна суперечка щодо святкування власне Нового року з використанням ялинки чи шопки була лише елементом польсько-німецьких протиріч, які особливо загострилися перед розпадом Австро-Угорської імперії.

 

Ще одним свідченням загострення у цих стосунках став відвертий докір у газеті Kurjer Stanisławowski на адресу німецького пастора Теодора Цеклера, опублікований напередодні нового 1908 року. Протестантського священика звинуватили у пропаганді пангерманських ідей і назвали німецьким засланцем, який скористався з добросердності міської влади та колишніх власників міста для того, щоби насадити в місті німецькі традиції.

 «У 1786 році до Станиславова прибули декілька німецьких родин у пошуках хліба і заробітку, якого вони були позбавлені у своїй вітчизні», – здалека почала історію заснування в місті німецької колонії польська газета. Мовляв, добросердна Софія Коссаковська, спадкоємниця власників міста магнатів Потоцьких, від щирого серця дозволила прибульцям заснувати на кількох моргах поля поселення, яке згодом розрослося і тепер називає себе «німецькою колонією». 

Образки з життя "Німецької колонії" Станиславова

 

«Додаймо до того, що вже тривалий час тамтешня добровільна пожежна команда називає себе не «Княгинин-Колонія», а «Німецька колонія»», «у нас під боком з’явився осередок онімечування», – обурювалася газета.

 

Як відомо, євангельський пастор Теодор Цеклер приїхав до Станиславова ще у січні 1891 року і за короткий час організував життя місцевої німецької громади досконаліше, ніж на це спромоглися значно чисельніші польська, єврейська й українська громади. За участі Цеклера були започатковані німецька народна школа та гімназія, сиротинці для хлопців і дівчат, будинки для молоді, крамниці, майстерні, ощадна каса, квартири для робітників, прибраних батьків сиріт, молодих теологів, органістів, інтернат для гімназистів, а також читальні, кухні та їдальні. Приміщення для цих закладів були або викуплені, або збудовані самотужки. Тільки приміщення невеличкої церковці, зведеної євангельською громадою у 1883 році, молодий німецький пастор уже застав у Станиславові, всі інші заклади йому довелося започатковувати.

З часом німецька колонія сильно розвинулася і розрослася (здебільшого у напрямку бічних вуличок ліворуч від початку теперішньої вулиці Степана Бандери), а осердям німецької колонії був дитячий будинок «Вифлеєм», який донедавна стояв на перетині вулиць Незалежності та Лепкого. Саме на подвір’ї цього будинку було вперше офіційно виконано гімн, написаний Мартіном Лютером, «Наш Бог – міцна фортеця». В такий спосіб німецькі колоністи вітали дозвіл на відкриття у цьому приміщенні перших двох класів євангелістської школи, з якої згодом розвинулася німецька гімназія (тепер – один із корпусів ЗОШ №11 на вулиці Лепкого). У великому залі «Вифлеєму» за накритим столом євангелісти разом зі своїми вихованцями збиралися на Різдво, запалюючи у куті дві новорічні ялинки біля столів з подарунками, тут святкували також річниці заснування мережі дитячих закладів.

Під час Першої світової війни будинок «Вифлеєм» був дивним чином порятований від пожежі, коли австрійці, відступаючи з міста, підірвали свої продовольчі склади, розташовані поруч із сиротинцем. Полум’я зі складів не перекинулося на дитячий будинок тільки тому, що вітер повіяв у протилежному від «Вифлеєму» напрямку.

 

На початку Другої світової війни, одразу після радянської окупації Галичини (1939), Теодор та Ліллі Цеклери, як і решта галицьких німців, змушені були повернутися на історичну Батьківщину – до Німеччини. Євангельський пастор і його дружина ще раз провідали Станиславів 1943 року, але виявили запустіння в будівлях, в яких раніше були розташовані опікунські заклади. Зокрема, у «Вифлеємі» – вибиті шибки у вікнах, двері – без замків, котли та пічки – покрадені. Попри те, знаменита садиба пережила і другу війну, а в післявоєнні роки вона стала вічно аварійним житловим будинком.

 У радянський час, ясна річ, ніхто не дбав про збереження пам’яті про німецьких колоністів у Станиславові. Навпаки, ці спогади всіляко затирали, для чого, зокрема, безжально знищили німецьку кірху на одній із центральних площ міста.

Вшанувати пам’ять про Теодора Цеклера українська влада міста Івано-Франківська здогадалася лише нещодавно, повернувши історичне ім’я вулиці, на якій стояли більшість організованих німецьким священиком закладів і яку через це називали вулицею Цеклера ще на початку XX століття. Про євангельського єпископа та засновника дитячих закладів нагадує також меморіальна таблиця на стіні школи №11. Однак із понад двох десятків будинків, з якими пов’язана історія німецької колонії нашого міста, тільки дві споруди тепер мають статус пам’яток місцевого значення – будівля старої німецької гімназії (Лепкого, 9) та колишнє приміщення лікарні «Бетесда» (Цеклера, 18).

 

Богдан Скаврон, ЗБРУЧ


02.01.2018 Богдан Скаврон 4739 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

456
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

436
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1705
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1416
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1382 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1259

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

477

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

535

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

774

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1836
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

211
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1261
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

746
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

201
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1430
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1011
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1569 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

385
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

553
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1216
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1518
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1023