Був колись в Івано-Франківську дитячий садок №17 «Лісова казка» за адресою Північний Бульвар, 5а. Складався він з двох двоповерхових корпусів і прибудинкової території площею близько 40 соток з чисельними альтанками, дитячими майданчиками, безліччю дерев і кущів.
В січні 2001 року, тодішній мер Івано-Франківська, З.Шкутяк проводить через сесію міської ради (більшість рухівці і кунівці) рішення: продати дитячий садок площею 1050 м.кв. приватному підприємцю, тоді депутату міської ради, священнику Іванові Луцькому за 202 тисячі гривень (192 грн. – 38 доларів за кв.м.), відповідно йому в оренду відійшли і 40 соток землі. Отож, власником приміщень і орендарем землі стає фірма ПП «Івано-Франківський інститут права, економіки і будівництва» в особі отця І.Луцького.
Інститут перебирається на інше місце. У 2005 році директор ВАТ «Промприлад» Павло Дикий (член Івано-Франківського міськвиконкому, бо друг З.Шкутяка) розпродує території і недобудовані цехи заводу на вул. Коновальця, 35. Іван Луцький викуповує у міської ради, (під керівництвом З.Шкутяка), близько 1,3 га землі (130 соток) за 362 тис. грн., тобто по 2780 грн. (555 доларів за сотку) і починає облаштовувати свій інститут на новій території. В 2005 році на території приватного інституту права, економіки і будівництва (зараз "Івано-Франківський університет права ім. Короля Данила Галицького"), за адресою Північний Бульвар, 5а розвалюють корпус №1 і розпочинають будівництво 6-під'їзного нібито «житлового комплексу для професорсько-викладацького складу» (згідно рішення виконкому), «смотрящим» за будівництвом батько призначає свого сина Андрія Луцького. Що малювала, а що збудувала сім’я Луцьких?
Малювали звичайні житлові будинки, де будь-хто міг купити квартиру у агентстві нерухомості «Благо» по вул. Коновальця, 35 в інституті Луцьких. А збудували? Будівництво проводилося в два етапи. Згідно первісного плану забудови, на місці двох старих будинків мали бути збудовані два нові багатоповерхові будинки: з одного боку попри паркан 13 школи - 9 поверховий будинок (І черга), а з другого боку попри п’ятиповерхові будинки за адресою Північний Бульвар №1; №3; №5 – 6-ти поверховий будинок (ІІ черга) з підземними гаражами та дитячими майданчиками.
Перша черга була збудована в 10 поверхів. Потім була збудована друга черга, також в 10 поверхів, але даліі у цьому будинку чомусь розібрали дах і збудували 11-й напівповерх. Збільшення поверховості призвело до затемнення нижніх поверхів сусідніх 5-ти поверхових житлових будинків №1, №3, №5 (з приводу чого в попередні роки мешканцями цих будинків було надіслано багато скарг). Раптом приватний університет, будучи орендарем землі та забудовником (для цього Луцькими була створена Будівельна Компанія «ЕСПО»), передумав зносити старий будинок (корпус №2).
Залишив цей корпус між новобудовами, виділив землю під цим будинком, провів реконструкцію, добудувавши ще один поверх, та прибудував до будинку сходову клітку (тим самим збільшивши площу старої будівлі). Такими незаконними, нахабними, шахрайськими діями сім’ї Луцьких, мешканців новозбудованого будинку №5б було позбавлено права на двір, а точніше на користування частиною подвір'я (територія під старим будинком), унеможливлено побудову дитячих майданчиків в дворі житлових будинків №1, №3, №5.
З метою отримати додаткові надприбутки, пішохідну зону та прилеглу територію між школою та новозбудованим будинком, територію всередині двора, яка належить всім мешканцям новобудови, було поділено та розмальовано під місця для паркування авто з установкою паркувальних замків, плануючи продавати їх по 10 тис. гривень за місце.
Земельну ділянку, яка належала університету, забудовник поділив між будинками №5а та №5б на підставі згоди двох сторін (насправді представляючи інтереси як першої, так і другої сторони), і дбаючи про свої в інтереси в будинку №5а (старий корпус) в дворі новобудови.
Крім цієї земельної ділянки, що прилягає до 13 школи, забудовник БК «ЕСПО» на протилежному боці будівельного майданчика, самовільно захопив і обгородив парканом (як свою!) територію біля трансформаторної підстанції.
При цьому, вказану землю приєднав не до новозбудованого житлового будинку №5б, на прилеглій території якого не знайшлося місця для влаштування нормального, повноцінного за розміром (для 11 поверхового будинку) дитячого майданчика, а до своєї прилеглої території старого будинку №5а. Вважаємо не законними «перепогодження» та зміни проекту забудови, що були внесені за період 2007-2011 років. Також є незаконними дозволи на будівництво нового будинку Північний Бульвар, 5б в недозволеній близькості до старого будинку Північний Бульвар, 5а, який повинен був бути знесений. Ми думали по допомогу звертатись до ВО «Свобода».
Тепер дізнавшись, що «Свобода» зробила членами виконкому міської ради Олега Гаркота, рідного брата головного архітектора Ігоря Гаркота, і Андрія Луцького, нашого забудовника, сина священника, ректора приватного інституту, Івана Луцького... ми зрозуміли, що нічого нам «Свобода» не поможе. Тим більше вони самі залежні, бо орендують у Луцьких на Північному Бульварі, 5б кімнати під обласний офіс ВО «Свобода». Отож, одинадцятиповерхові будинки виросли і поступово заселяються людьми, приміщення підвалів і перших поверхів Луцькі продали комерційним структурам, старий корпус дитсадка лишився людям посеред двора, і зносити його вони відмовляються. Будівельники, наняті Луцькими, міжбудинковий проїзд вантажівками розбили, Луцькі квартири продали, мільйон в свої кишені поставили, а відновлювати асфальтне покриття не збираються, навіть робити майданчик для сміття не хочуть. Що робити, хто може відновити законність і справедливість? Хіба що звертатися у Київ до Януковича?
Мешканці будинку Північний Бульвар, 5б.
P.S. Ми вирішили написати в редакцію ФІРТКИ, після вашої публікації про будівництво десятиповерхового будинку на вул. Північний Бульвар, 12.
Довідка. Сім’я Луцьких. Живуть в Угорниках. Сімейний бізнес – освіта і будівництво. Всі четверо, батько і троє дітей, академіки УАН.
Луцький Іван Михайлович. Ректор Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького (з 2002 р.), академік УАН, кандидат юридичних наук (з 2005 р.), професор, Митрофорний протопресвітер.
Цікава тема його дисертації: Справедливість як філософсько-правова засада українського державотворення : дис. канд. юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2005.
Луцький Андрій Іванович. Перший проректор університету права ім. Короля Данила Галицького, кандидат юридичних наук (з 2010 р.), доцент.
Тема дисертації: Використання спеціальних психологічних знань при розгляді кримінальних справ у суді. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор член-кореспондент АПН України, дійсний член НАПрН України Костицький Михайло Васильович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри філософії права та юридичної логіки. Робота виконана у Київському національному університеті внутрішніх справ. Захист відбувся 15 квітня 2010 у Київському національному університету внутрішніх справ. Як писала газета «Репортер», він потрапив у Івано-Франківський міськвиконком за квотою «Свободи», бо за неофіційними даними, був їхнім спонсором на виборах. В Угорниках будує на землі Юрія Солов’я, тож саме за його кандидатуру і агітував у селі.
Луцький Мирослав Іванович – вченого ступеня немає, проте доцент кафедри екологічного, трудового та адміністративного права Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького.
Луцька Наталія Іванівна - старший викладач кафедри економічної теорії Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького Дивись Склад Української академії наук http://www.uan.ua/?page=members&cont=%D7%EB%E5%ED%E8%20%E0%EA%E0%E4%E5%EC%B3%BF
Додаток. Копія заяви голови ОСББ «Бульвар-ІФ» Л.Бургай Північний Бульвар, 7а, яку вона направила ще в травні 2011 року міському голові В.Анушкевичусу, начальнику відділу по роботі з ОСББ і приватними жеками УЖКГ О.Капустяку, та депутату С.Стефанко.