Спонсором Льодового палацу ім. С. Бандери у Калуші будуть “донецькі”?

Льодовий палац ім. Степана Бандери обіцяв Калушеві чималі перспективи розвитку хокею і фігурного катання. Але за два роки його фактичного функціонування льодова арена, хоч і стала популярною серед калушан, так і не принесла містові ані спортивного прориву, ні заробітку, і навіть кілька разів була відкімкнена від електроенергії за несплату. Однак, місто від Льодового палацу — не відмовляється. На доказ — зарахувало його у свою власність: як подарунок з Держбюджету вартістю 20 млн. гривень.

 

Ідея будівництва у Калуші Льодового палацу визрівала кілька років. Відповідне розпорядження ще наприкінці 2005 року підписав тодішній перший віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров. Щоправда, зі зміною влади з’являлося безліч "підводних течій", які ледь не перемістили це будівництво до обласного центру. Та все ж 21 вересня 2007 року символічну капсулу під майбутню будову у міському парку таки було закладено. Зрештою, після ще кількох інтриг та спроб перенести будівництво в Івано-Франківськ, Калуш таки дочекався відкриття Льодового палацу. Це сталося 5 січня 2009 року, повідомляють ВІКНА.

 

За два роки фінансування, споруду вже тричі відмикали від електроенергії. Найдовше — у жовтні-листопаді минулого року (тоді арену відімкнули від електроенергії на місяць. — Авт.) Ситуацію вдалося владнати, виділивши із обласного бюджету 100 тис. гривень. Надалі затвердили схему фінансування закладу, при якій по 20 тисяч щомісяця мали виділяти міський і обласний бюджети, а 20 тисяч Льодовий палац повинен був заробляти сам. А у перспективі — перейти на баланс області.

 

Однак, навіть за таких умов заклад, фактично, — виживав. Серйозною перешкодою для роботи є і те, що споруда досі так і не введена в експлуатацію. Наприкінці червня минулого року Льодовий палац знову відімкнули від електроенергії, але вже — не через заборгованість. Причиною цьому стало завершення терміну дії договору із ВАТ "Прикарпаттяобленерго" про електропостачання цієї споруди як будівельного майданчика. Загалом, проблеми з електропостачанням обіцяла вирішити область, яка тривалий час заявляла про намір взяти споруду на баланс.

 

Питання зависло у повітрі на тривалий час, аж поки обласні чиновники (ймовірно, з прицілом на можливість проведення на Івано-Франківщині Олімпійських ігор-2022. — Авт.) раптово не зацікавилися калуською льодовою ареною. Однак, тепер уже міська влада таки змінила свою думку і виступила за те, щоб заклад залишався у власності громади. Про це йшлося на позачерговій сесії Калуської міської ради 8 червня.

 

— Вчора (у вівторок, 7 червня. — Авт.) до Калуша приїхала делегація з області у складі заступника голови Івано-Франківської ОДА Романа Іваницького і начальника Головного управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Мирославом Карабіним. На зустрічі був присутній також генеральний директор ТОВ "Карпатнафтохім" Сергій Чмихалов. Зустріч була обумовлена розпорядженням віце-прем’єр-міністра Бориса Колесникова навести лад із льодовими палацами. Щоб не дискутувати довго, я зателефонував до Равіля Сафіуліна (голова Державної служби молоді і спорту. — Авт.) і повідомив, що необхідно передати заклад на баланс міста, і дістав погодження. Після позитивного рішення сесії Калуської міської ради Кабінет міністрів України видасть відповідну постанову, — зазначив міський голова Ігор Насалик. — Сергій Чмихалов пообіцяв у повній мірі фінансувати Льодовий палац. До речі, там уже оголошений тендер на підведення електроенергії. Після цього місто може зайнятися благоустроєм.

 

Спонсорами льодової арени, за словами Ігоря Насалика, буде не тільки ТОВ "Карпатнафтохім", але й "Індустріальний союз Донбасу".

 

За словами директора Льодового палацу Євгена Геренди, наразі заклад має власні грошові надходження тільки чотири місяці на рік. Решту — доведеться компенсувати. 

 

Загалом, саме матеріальні видатки на утримання Льодового палацу найбільше насторожили депутатів. Коли палац ще не перебував в управлінні міста, із бюджету неодноразово доводилося виділяти кошти хоча б для часткового погашення боргу за використану електроенергію. Як повідомив міський голова, утримання Льодового палацу обійдеться у 400 тис. гривень у рік. Близько 360 тис. фінансуватиме ТОВ "Карпатнафтохім". Решту, можна сподіватися, льодова арена заробить сама. 

 

Пропозиція Олега Нижника (фракція Народного руху України) передати арену в область викликала у міського голови здивування. Він зазначив, що калушани — унікальні люди, адже тоді, коли всі звернення депутатів обласної ради стосуються того, щоб повернути щось із обласної у комунальну власність, ми — пропонуємо навпаки. Міський був "у шоці від такої пропозиції".

 

Тим паче, що на рахунку влади — успішне функціонування басейну "Посейдон". Кілька років тому це було проблемне приміщення. Тепер — заробляє до 50 тис. гривень на місяць.

 

Депутати мали за приклад успішне функціонування льодових арен й у Білорусі. Там такі заклади працюють мало не цілодобово, і здебільшого — на повне навантаження. Держава взагалі їх не дотує. Отже, менеджерську майстерність доведеться проявити і керівництву Льодового палацу. Насамперед, можливо, уроки фізкультури на катку розпочнуться з шостого класу. До Льодового палацу можна запросити за символічну плату і дітей з інших районів. А також, нарешті, — проводити у Калуші серйозні спортивні змагання, куди з’їжджатимуться і приноситимуть прибутки нашому містові команди з усієї України. Була ще пропозиція звести на базі льодової арени відпочинковий комплекс, зокрема, кафе. Детально все прорахував і депутат Калуської міської ради, голова громадської організації "Білі ведмеді" Василь Гордій, який запевнив, що вже має 28 дітей, батьки яких готові платити на розвиток Льодового палацу по 100 гривень на місяць. Єдина перешкода: палац треба ввести в експлуатацію. Це можна буде зробити незабаром: після владнання ситуації з постачанням електроенергії й уведенням споруди в експлуатацію. За підрахунками міського голови, процедура може розпочатися вже з липня-серпня.

 

Щоб остаточно переконати депутатів у правоті рішення, Ігор Насалик озвучив ще як мінімум два варіанти: якщо Льодовий палац стане непосильним тягарем для міського бюджету, то мер дофінансує його особисто. За бажання — можна передати заклад у власність області.

 

Загалом, чим більше власності у міста, тим краще. Це — не тільки аргумент для підвищення довіри калушан, але і можливість продати комунальну власність. Однак, як запевнив міський голова, такого не буде.


14.06.2011 3045 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

536
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1010
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2286 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3382
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2809 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5624

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

680

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

848

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1324
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10197 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8687
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11131
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

627
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

955
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

767
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22840
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

472
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

872
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1344
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1315
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1543